Минулий рік знову став роком протистояння українських автовиробників та автоімпортерів, передає агентство Інтерфакс-Україна.
Таке протистояння відбулося після хиткого
перемир'я 2010-2011 років, коли вдавалося досягти певного балансу інтересів на
тлі мляво оживаючого ринку після різкого скорочення продажів у кризовому 2009
році, яке "урізало" український авторинок у 4 рази і відкинуло його з
сьомого на 14-те місце у Європі.
Цього разу основним "подразником"
став утилізаційний збір, спочатку введений у Росії, який став, з одного боку,
причиною низки українських законодавчих актів фактично у відповідь та
безуспішних спроб на вищому рівні досягти компромісу в питанні взаємного
незастосування цього збору, а з іншого - "іскрою ", з якої зайнялося
полум'я "громадянської" автомобільної війни, пояснює ситуацію
агентство.
Нагадаємо, що ще навесні 2012 року з'явилися
повідомлення про намір Росії ввести так званий "утилізаційний збір"
на автомобілі та автобуси з метою забезпечення екологічної безпеки, у першу
чергу, захисту від "автомотлоху", який завозиться.
Українські оператори ринку у той час більшою
мірою були заінтриговані збудженим ще у червні 2011 року з ініціативи асоціації
автовиробників Укравтопром спецрозслідування щодо імпорту легкових автомобілів
з об'ємом двигуна більше 1 л і до 2,2 л, яке у березні 2012 року було продовжене
ще на два місяці.
Відповідаючи на запитання журналістів, яких уже
цікавили наслідки рішення про введення утилізаційного збору країною, яка є
основним експортним ринком для наших автомобілебудівників, оператори були ще
розслаблені і досить стримані в коментарях.
"Ось Росія хоче ввести утилізаційний
збір, який будуть сплачувати виробники (а це закладається в вартість
автомобіля), і це означає, що ціна наших автомобілів на цьому ринку зросте. Але
в даному випадку, щоб увесь непотріб не везли до нас, треба теж вводити такий
податок, і тоді на нашому ринку ВАЗи теж подорожчають, і в цілому буде баланс",
- говорив у травні 2012 року Таріел Васадзе, народний депутат, почесний
президент найбільшої автокорпорації УкрАВТО, що постачає до Росії експортний
варіант Lanos (Chance).
Власник Запорізького автозаводу визнавав, що
проблема утилізації автомобілів актуальна і для України. "Поки продавалося
100 тис. автомобілів на рік, це не було проблемою, а якщо буде 1 млн, то це вже
стане великою проблемою, тому такий податок треба вводити", - зазначав
Васадзе.
У червні на сайті Міністерства екології та
природних ресурсів навіть з'явився проект постанови уряду, згідно з яким
виробники та імпортери автомобілів зобов'язані самостійно забезпечити заготівлю
та утилізацію непридатних для використання транспортних засобів.
Або укласти договори з їх утилізації з
уповноваженим підприємством, підпорядкованим Кабінету міністрів, або з іншою
компанією, що має відповідні потужності для заготівлі та утилізації авто. Однак
ставки збору наведені не були.
Цей проект негайно піддала критиці
Всеукраїнська асоціація автоімпортерів і дилерів (ВААІД), назвавши пропонований
збір не більше ніж спробою ввести ще один податок на власників автомобілів,
оскільки в кінцевому підсумку він буде закладений у вартість авто.
Тим часом у РФ закон про утилізаційний збір від
1 вересня набув чинності (ставки збору становили близько 30% вартості
автомобіля). Відповідно до нього, на кожен автомобіль, завезений до Росії чи
вироблений на її території, повинен сплачуватися утилізаційний збір. Водночас
для виробників авто на території Росії зробили виняток - вони можуть обмежитися
гарантіями утилізації випущених авто у майбутньому.
Експерти транспортної галузі України зазначали,
що рішення РФ про введення утилізаційного збору значно посилює конкуренцію для
українських легкових автомобілів, що постачаються на російський ринок, для
автобусів - створює загрозливу ситуацію, тоді як для великовантажних
автомобілів (КрАЗ) практично закриває російський ринок.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, країна різко
активізувала "утилізаційну" тематику і вирішила ввести
"дзеркальні" заходи щодо російських автомобілів, хоча ці наміри
спочатку викликали критику, зокрема юристів.
"Заходи у відповідь (або
"дзеркальні") часто використовуються країнами як важіль політичного
тиску, проте часто вони суперечать зобов'язанням країни, яка їх застосовує.
Таким чином, введення аналогічних заходів у відповідь на дії Росії може
призвести до порушення міжнародних зобов'язань України", - зазначав голова
департаменту міжнародної торгівлі адвокатського об'єднання Волков і Партнери
Андрій Заблоцький.
Проте вже на засіданні уряду 5 вересня було
розглянуто проект постанови про введення практично симетричного утилізаційного
збору на автомобілі та автобуси, що постачаються з РФ, але оприлюднена вона була
лише 12 вересня.
Згідно з розрахунками агентства, відмінність
ставок утилізаційного збору від встановлених РФ за поточного курсу грн/руб.
Нацбанку України для легкових автомобілів не перевищувала 9%, для нових вантажівок
та автобусів (за винятком категорії до 2,5 тонни) ця різниця становить до 30%,
для уживаних - не перевищує 6,5%.
Ще напередодні оприлюднення цього рішення
міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко зустрічався з
головою колегії Євразійської економічної комісії Віктором Христенком, який
висловив надію вирішити питання скасування Росією утилізаційного збору на завезення
українських автомобілів на саміті голів урядів країн СНД у Ялті 28 вересня 2012
року.
Варто зазначити, що прем'єр-міністр Микола Азаров
після прийняття постанови публічно висловлював надію на досягнення
домовленостей із РФ про взаємне незастосування утилізаційного збору, однак на
саміті, що відбулося 28 вересня у Ялті, рішення з цього питання так і не було
прийняте.
Тим часом автоімпортери підтримали це рішення
уряду, тоді як автовиробники визнали його поспішним і непродуманим і наполягали
на тому, що Україні необхідний аналогічний російському закон, який
регламентуватиме стягування утилізаційного податку, із відповідним внесенням
змін до Податкового кодексу.
Подальші події показали, що ця урядова
постанова в Україні так і не запрацювала, тоді як українські виробники стали отримувати
реальні втрати на російському ринку.
Тим часом експерти не втомлювалися будувати
прогнози і припущення про введення Росією та Україною утилізаційного збору.
"Продажі автомобілів в Україні після введення країною утилізаційного збору
можуть скоротитися пропорційно подорожчанню цих автомобілів, з урахуванням
закладеного в їхню собівартість нового збору", - вважав гендиректор ВААІД
Олег Назаренко.
"Є поняття фінансової місткості ринку:
якщо в Україні на сьогодні вона становить $ 5 млрд і за ці гроші люди купили
200 тис. автомобілів (у 2011 році - ІФ), то за умови збільшення ціни на 10%
відповідно ділимо ємність на змінену ціну: буде продано на 10-12% автомобілів
менше", - вважає він.
Назаренко також стверджує, що після введення
обома країнами утилізаційного збору російські покупці українських автомобілів,
враховуючи їх подорожчання, швидше за все, зроблять вибір на користь недорогих
іномарок.
Водночас український покупець ВАЗів (переважно
сільські жителі) все одно буде прагнути купувати авто цієї марки навіть після
подорожчання, оскільки вони підходять для українських доріг і їх можна
ремонтувати самотужки внаслідок доступності запчастин.
На його думку, для Росії можливе скорочення
продажів на українському ринку збору стане "комариним укус" з
урахуванням невеликих обсягів експорту (1,5%), тоді як 95% українського
Автоекспорту припадає на РФ.
Поки українська влада знову і знову робила
спроби знайти з РФ взаєморозуміння в питанні незастосування утилізаційного
збору і робила заяви про те, що таке рішення буде "ось-ось прийняте",
у Верховній Раді були зареєстровані законопроекти про введення утилізаційного
збору на імпортовані з усіх країн і вироблені авто і внесення необхідних змін
до Податкового кодексу.
Законопроектами, за аналогією з російським
законом, автовиробникам (але лише тим, які виробляють автомобілі за циклом
зварювання, фарбування,збирання) було дозволено обмежитися гарантіями
утилізації автомобілів.
Ставки пропонованих податків практично
відповідали запропонованим урядом у вересневій постанові, однак не
конкретизувалося поняття "уживані автомобілі" залежно від віку авто.
"Прийняття закону про утилізаційний збір
не вирішить питання утилізації автомобілів в Україні і призведе до чергової
хвилі кризи на автомобільному ринку з подальшими скороченнями персоналу
(близько сотні тисяч робочих місць) та закриттям десятка тисяч автомобільних та
сервісних підприємств", - говорили автоімпортери.
Причому вони зазначали, що це також створить
неконкурентні умови для учасників ринку, негативно позначиться на загальному
стані галузі України в цілому і "створить монопольне становище єдиному
українському заводу - ЗАЗ, який сьогодні випускає легкові автомобілі у повному
циклі і буде звільнений від сплати утилізаційного збору".
"Автомобільний ринок України, обсяг якого
у поточному році очікується на рівні минулого року (220,6 тис. од.), після
введення утилізаційного збору може скоротитися не менше ніж на 30% і складе
150-160 тис. автомобілів, що відповідає обсягам 2009 року", - підрахували у
Групі компаній АІС, до якої входить Кременчуцький автозавод, який збирає
автомобілі методом великовузлового складання.
Причому, за їхньою оцінкою, середня вартість
найбільш популярних автомобілів основних виробників зросте мінімум на 15-25%.
Водночас автовиробники обурено зазначили, що
за повним циклом легкові автомобілі та автобуси випускає також корпорація
Богдан, вантажні автомобілі - АвтоКрАЗ (який уже заявив про фактичне припинення
поставок до Росії), автобуси - Львівський автобусний завод.
Причому вони нагадували, що частка автомобілів
українського виробництва постійно скорочується на українському авторинку, і
відкидали думку про подорожчання автомобілів.
"Введення Україною утилізаційного збору
на колісні транспортні засоби дасть змогу вітчизняним автовиробникам збільшити
свою частку у загальному обсязі ринку вдвічі порівняно із займаними на даний
час 18%", - заявляли в асоціації Укравтопром.
Тим часом 20 листопада поточного року Верховна
Рада не без проблем прийняла за основу депутатські законопроекти (Кабмін
буквально за день вніс до ВР власні законопроекти, однак депутати не стали їх
розглядати, визнавши, що вони фактично дублюють депутатські), і навіть
запланувала прийняти його в цілому за прискореною процедурою - 4 грудня.
Таке рішення ще більше загострило протистояння
автовиробників та імпортерів, тим більше що імпортери небезпідставно
припустили, що від сплати збору лобі спробують звільнити і підприємства, які
збирають авто великовузловим методом (відповідну поправку дійсно підготував до
другого читання народний депутат Дмитро Святаш, почесний президент АІС).
"Утилізаційний збір відкриє шлях до
заміни старих автомобілів на нові", "Українських автомобілістів
взагалі не торкнеться утилізаційний податок. Ніякого підвищення цін не
буде", - заявляють українські виробники, вважаючи, що світові
автовиробники, з урахуванням інтересу до українського ринку,
"абсорбують" витрати за сплату збору, знизивши відпускні ціни на
автомобілі в Україні на величину аналогічну збору (тобто на $ 900-3800).
Причому автовиробники припускають, що введення
збору дозволить їм наростити виробництво не менше ніж на 30%.
У свою чергу у ВААІД задумалися над
відповідним питанням: якщо іномарки не подорожчають за рахунок
"абсорбації" витрат на утилізаційний збір автовиробником; тобто після
введення утилізаційного збору нічого на авторинку України не зміниться, то чому
ж і за рахунок чого зросте на 30% виробництво українських автозаводів, які
зараз нібито "перебувають на межі закриття"?
Тим часом українські автозаводи (ЗАЗ і Богдан)
заявили про те, що припиняють виробництво у грудні, а останній повідомив, що в
умовах відсутності держпідтримки та виразної політики стимулювання ринку не
може навіть сформувати виробничий план на перший квартал 2013 року...
Верховна Рада шостого скликання так і не
прийняла в цілому закон про утилізаційний збір, і сама пішла у небуття - 28
жовтня в Україні відбулися парламентські вибори. "Законопроект про
утилізаційний збір на автомобілі, який пройшов перше читання у Верховній Раді
нинішнього скликання, далі розглядатиме вже парламент нового скликання", -
повідомляє 5 грудня лідер найбільшої фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.
Проте до Нового року доля нового закону так і
залишилася невирішеною, а протиборчі сторони завмерли в очікуванні.
Заради справедливості треба зазначити, що
авторинок України у 2012 році розбурхували не лише утилізаційний збір, але й
так і не оприлюднене рішення за результатами спецрозслідування на імпорт
легковиків та ініціативи автопрому про підвищення ввізних мит, а також
повідомлення України про перегляд своїх зобов'язань у СОТ...
Сам авторинок, на відміну від минулих років,
продемонстрував фактичну байдужість до "страшилок", не відреагувавши
"сплесками" продажів. За підсумками року він навіть не досяг
торішнього показника 220,6 тис. легкових авто, адже на початку року експерти
були впевнені у зростанні хоча б на 10-15%...
Виробництво ж автомобільного транспорту у
січні-листопаді 2012 року скоротилося на 24,4% - до 72,79 тис. автомобілів та
автобусів, тоді як за підсумками дев'яти і 10 місяців падіння становило 22%.
Причому падіння виробництва, як і протягом
усього року, зумовлене, у першу чергу, скороченням випуску легкових автомобілів
- за підсумками 11 місяців він скоротився на 25,8% - до 66,62 тис. Зниження
виробництва автобусів прискорилося до 5,2% (випущено 3,214 тис.), вантажних та
комерційних автомобілів - до 4,1% (2,954 тис.).
Мабуть, справедливою залишається і позиція
автовиробників (які паралельно є й імпортерами!) - "Україна повинна,
нарешті, визначитися, чи потрібен їй власний автопром, а якщо підтримка галузі
не входить у її плани - тоді ми просто закриємо заводи, виженемо людей на вулицю
і спокійно займемося імпортом".
На питання, що сьогодні їм заважає зробити це,
вони відповідають, що все ще продовжують сподіватися на те, що влада все-таки
зверне увагу на високотехнологічну галузь, у якій зайняті тисячі працівників.
У жовтні минулого року Міністерство
економічного розвитку і торгівлі з метою подолання негативного сальдо у
зовнішній торгівлі запропонувало у 2013 році доручити відповідним органам
(МЕРТ, Мінфін, Мін'юст та ін..) розробити комплекс заходів для забезпечення
розвитку вітчизняного конкурентоспроможного легкового автомобілебудування...
А тим часом Мінекономрозвитку РФ запропонувало
всім автовиробникам або сплачувати утилізаційний збір, або гарантувати
утилізацію вироблених автомобілів, про що повідомив заступник голови відомства
Олексій Лихачов на зустрічі з журналістами у кінці року.
"Ми готові відкрити з наступного року
переговори щодо вирівнювання умов сплати утилізаційних зборів. Це мій прогноз
особистий. Відповідно, можливі або перехід на поголовне сплачування
утилізаційного збору в рублях - або, відповідно, поголовне забезпечення
гарантій", - заявив він.