RU
 

Корреспондент: Хабарі за вступ до вузів переформатувалися в хабарі за те, щоб з них не вилетіти

26 квітня 2013, 10:58
0
90
Корреспондент: Хабарі за вступ до вузів переформатувалися в хабарі за те, щоб з них не вилетіти
Фото: AP
Зовнішнє незалежне тестування дозволяє підготовленим абітурієнтам вступити без хабара

Придушені зовнішнім тестуванням хабарі за вступ до вузів переформатувалися в хабарі за те, щоб з них не вилетіти. Система, що девальвує освіту, вже передбачає загальноприйняті розцінки: залік коштує 50 грн. з носа, а захист диплома - не менше 2 тис. грн, пише журнал Корреспондент.

Видання констатує, що сучасний вуз нагадує супермаркет - на дверях аудиторій час вивішувати цінники: залік - 50 грн, іспит - 100 грн, курсова робота - 800 грн, диплом - від 2 тис. грн.

Корреспондент пояснює, що цей прейскурант не афішується, але добре відомий кожному студенту та викладачу. Обмін оцінок на грошові знаки відбувається за всіма ринковими правилами: в ходу такі поняття, як "опт", "роздріб" і навіть "бартер".

Так, за даними опитування студентів, проведеного в 2011 році Фондом Демократичні ініціативи, 60% українців стикалися у своїх вузах із хабарами особисто або чули про це від своїх товаришів.

Корупція у вищій школі - явище ненове, проте сьогодні вона переходить в іншу якість, стверджують соціологи: якщо раніше хабарі давали в основному за вступ до вузу, то тепер платять за те, щоб у ньому залишитися.

Зовнішнє незалежне тестування дозволяє підготовленим абітурієнтам вступити без хабара, але, ставши студентами, вони змушені платити за заліки та іспити. За даними фонду, 74,6% тих, хто стикався з корупцією особисто, платили за "добре" і "відмінно", 23,3% - за захист дипломної роботи, 22,9% - за те, щоб уникнути відрахування.

Водночас дані дослідження громадської організації Uniter уточнюють, що "хабарі на вимогу" студенти дають вдвічі частіше, ніж добровільні підношення.

Експерти нагадують, що масштаби академічного хабарництва ще ширші, якщо, крім передачі грошей, врахувати використання зв'язків і обмін послугами.

"Корупція була завжди і, ризикну припустити, завжди буде, але рівень цинізму, звичайно, зріс", - зазначає Юрій Рашкевич, проректор Національного університету Львівська політехніка.

Корреспондент пише, що головні причини хабарництва у вузах - низька зарплата викладачів та знецінення українського диплома в очах роботодавців, які сьогодні найчастіше воліють переучувати університетських випускників під себе.

"За великим рахунком те, як студенти отримують оцінки, не впливає на їх подальше працевлаштування, а впливає те, якими навичками вони володіють. Часто ці навички студенти отримують за територією вузу через систему неформальної освіти та різних підробітків", - пояснює Єлизавета Щепетильникова, голова Української асоціації студентського самоврядування.

Про те, як молодим українцям доводиться давати хабарі за навчання у вузах, як корупцію у вузах провокує лояльне ставлення до неї самих громадян, і чому вузи-лідери у великих містах меншою мірою схильні до цієї хвороби, читайте у свіжому №16 журналу Корреспондент від 26 квітня.

ТЕГИ: ВУЗкорупціяосвітахабарі
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі
Загрузка...