Фото: Фото Наталії Кравчук/ Корреспондент
З плагіатом українців міжнародні компанії стикаються не вперше
Імітація товарів всесвітньо відомих брендів перетворилася в Україні в безкарний і прибутковий бізнес, пише український тижневик Корреспондент у свіжому номері.
Так, старший юрист італійської компанії
Ferrerо в Україні Олена Лімакова демонструє цукерки Місячній Рафаель
виробництва луцької кондитерської фабрики Віва, які дуже схожі на відомі
шоколадні кульки Raffaello, що випускаються власне Ferrerо, - така ж біла
обгортка з червоно-чорним логотипом.
При цьому менеджери італійської компанії, що
витратила на рекламу своїх цукерок в Україні $ 5 млн, з плагіатом з боку
українців стикаються не вперше і знають, як діяти.
"Якщо на офіційний лист виробника з
проханням усунути порушення немає ніякої реакції, звертаємося до
Антимонопольного комітету або до суду", - розповідає Лімакова.
Корреспондент пише, що плагіатори стають
серйозною проблемою як для іноземних відомих брендів, так і українських:
вітчизняні компанії-імітатори, як правило, відстежують популярність того чи
іншого продукту, а потім випускають свій, який ззовні лише трохи відрізняється
від оригіналу.
Наприклад, зазначає видання, всього в одній
букві полягає різниця між етикетками українського слабоалкогольного напою
Martin і всесвітньо відомого вермуту Martini, як і між наклейками лимонаду
Peps! і знаменитого вибору нового покоління Pepsi.
За даними Корреспондента, за таке
"запозичення" фірмам-порушницям загрожує штраф у розмірі 5% від
річної виручки, а також вилучення спірної продукції з торгових мереж, але це
мало кого лякає. "Крадіжка інтелектуальної власності в Україні не
вважається непристойною, а правозастосовна практика кульгає", - пояснює
Лімакова.
Тим часом копіювання чужих брендів, за словами
Тараса Кислого, старшого юриста із захисту прав інтелектуальної власності
компанії Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери, значно економить
маркетингові витрати авторів плагіату і б'є по кишені і репутації власників
оригіналу.
"Мені відомі судові справи, в яких сума
збитків, присуджених до відшкодування порушником, перевищувала 200 тис.
євро", - зазначає Олександр Мамуня, голова комітету Європейської Бізнес
Асоціації із захисту прав інтелектуальної власності.
Корреспондент пише, що виробники розраховують
на зовнішню схожість продукту-клону з оригіналом. Приміром, на туристичному
ринку працює чимало компаній-клонів, які використовують репутацію добре відомих
фірм.
Хоча, як додає видання, найбільш благодатний ґрунт
для брендового "копіпасту" - алкогольні напої, ліки, автохімія й
продукти харчування. "Тут порушник може добитися максимального ефекту і
вигоди, оскільки це масова продукція", - пояснює Мамуня.
Як вкрадені логотипи просуваються в різних
сегментах ринку, а також чому судові тяганини між власником марки і автором
підробки часто тривають роками, читайте у свіжому № 42 журналу Корреспондент
від 28 жовтня 2011 року.