Forbes з'ясував деталі становлення бізнесу найбагатшого в Україні експата

Історію українського бізнесу пакистанця Мохаммада Захура, викладену на сайті його групи ISTIL, можна у трьох словах переказати як "прийшов, побачив, переміг", пише український Forbes у свіжому номері.

Піарники, як звичайно, прикрашають загальновідомі факти тоді як лондонські суди давно стали сповідальнею для тугих гаманців зі Східної Європи, пише авторитетне видання.

За даними Forbes, не уникнув цієї долі і найбагатший український експат пакистанець Захур, який із 2002-го вів судову тяжбу із Сохайлем Масудом, приятелем зі шкільних часів. Останній вимагав від свого колишнього товариша $ 2 млн і частку в бізнесі.

Журнал пояснює, що Захур нібито обіцяв йому гроші та 8% акцій ISTIL, причому свідчення сторін містять версію становлення українського бізнесу одного з найбагатших експатів України, що відрізняються від офіційної.

Розміщена на сайті біографія свідчить, що у 1991 році Захур заснував компанію MetalsRussia, на базі якої був створений ISTIL. Пакистанця вважали власником компанії з незапам'ятних часів, пише Forbes, і додає, що насправді він отримав повний контроль над бізнесом у 2003-му.

Так, додає видання, спочатку основним інвестором MetalsRussia, яка починала з торгівлі металом в СНД, був тайський бізнесмен Віт Віріяпрапаікіт, якому належав 51% компанії, до ради директорів якої входив його син - Він.

Бізнес розвивався непогано, і MetalsRussia купила Донецький металургійний завод (ДМЗ), а у 1998 році, як зазначено на сайті ISTIL, вийшла на Лондонську фондову біржу. Журнал констатує, що це ще одна напівправда.

Насправді, пояснює видання, компанія на Лондонську біржу не виходила: її акції у кінці 1990-тих були включені у лістинг альтернативного майданчика, але це стало єдиним досягненням, залучити капітал не вдалося, і через два роки MetalsRussia їх відкликала.

Як насправді розвивався бізнес Захура, і чому деякі сторінки у його біографії на корпоративному сайті просто відсутні, а також про те, що сторони у Лондоні лукавили у своїх свідченнях, читайте у свіжому № 2 журналу Forbes за лютий 2012-го року

Корреспондент.biz