Forbes розслідував розквіт і занепад бізнес-імперії Євгена Щербаня

Прокуратура підозрює Юлію Тимошенко в тому, що 17 років тому вона "замовила" вбивство великого донецького підприємця, щоб заволодіти його бізнесом. Forbes розповідає про те, якими активами володів Щербань і що залишилося від його бізнесу після смерті.

Як пише видання, до перебудови Євген Щербань працював на шахті Кіровській в передмісті Донецька - з перервою на навчання у Донецькому політехнічному інституті, де керував студентським будівельним загоном.

"Женя був дуже підприємливим і активним", - згадує одногрупник Щербаня по ДПІ, а пізніше генеральний директор корпорації Атон Володимир Коротун.

До 1988 року Щербань дослужився до престижної посади заступника директора зі збуту, але з набуттям чинності закону про кооперацію вирішив спробувати себе в бізнесі, в тому ж році Щербань заснував кооператив Прогрес.

 "Він розповідав, що починав з торгівлі продуктами харчування, які були у великому дефіциті", - згадує соратник Щербаня по Ліберальній партії України Олег Соскін.

Forbes пише, що старожили Донецька чули версію, що первинний капітал Щербань сколотив на торгівлі горілкою, яка після скасування горбачовського сухого закону теж була в дефіциті.

Читайте також на Forbes.ua:

• Засновник Аеросвіту: "Можливо, чиєсь терпіння лопнуло?"
• Навіщо нардеп-регіонал лобіює нові вимоги до м'яса птиці
• Хто купує частину бізнесу Ахметова

Бізнес зростав, і в кінці 1990 року Щербань створив компанію Центр. Посаду комерційного директора він запропонував Коротуну. "Євгену потрібно віддати належне. Він завжди умів вибирати найбільш розумних, талановитих і відданих", - згадує колега по парламентській фракції Олександра Кужель.

Журнал пише, що нова компанія Щербаня продовжувала торгувати продуктами, змінилися хіба що обороти. "Центр закуповував цукор у заводів і продавав його в роздробі. Співпрацювали і з молдавськими винзаводами: продавали їх продукцію в Донецькій області", - розповідає один з топ-менеджерів підприємства.

Незабаром Щербань створив банк Капітал, а в 1992 році відбулося знайомство, завдяки якому його бізнес отримав друге дихання: у палаці культури імені Івана Франка, в якому Центр орендував дві кімнати, свій офіс розмістила компанія Атон.

Один із її засновників, Ігор Маркулов, був солідним бізнесменом і політиком. У нього були непогані стосунки з Леонідом Кучмою, який восени 1992 року став прем'єром, пише видання.

  Хто замовив вбивство Щербаня? - Розслідування ТВі

 

Маркулов і Щербань швидко знайшли спільну мову і вирішили об'єднати свої фірми. Маркулов наполіг на тому, щоб об'єднана компанія зберегла назву Атон, згадує Коротун. Після того як у листопаді 1992 року Маркулов став радником Кучми, справи компаньйонів пішли вгору.

У квітні 1993 року Кабмін надав компанії квоту на експорт 2 млн т металопрокату з комбінату Азовсталь строком на два роки. Натомість Атон зобов'язався забезпечити металургів сировиною, пише журнал, і додає, що Азовсталь не горіла бажанням співпрацювати з нав'язаним їй посередником, оскільки торгувала своїм металом самостійно.

Співвласник корпорації ІСД Сергій Тарута, який працював тоді на комбінаті, згадує, що новий "партнер" намагався тиснути на менеджмент Азовсталі. "Але ми витримали тиск, і вони домовилися працювати через нас за договором комісії", - розповідає він. З часом, за його словами, дві команди навіть подружилися.

Як Щербаню вдалося вести справи з розмахом, і чому бізнесмен також всіляко намагався протистояти зростанню впливу як Павла Лазаренка, так і лояльній йому очолюваній Юлією Тимошенко ЄЕСУ, яка росла в ті часи як на дріжджах, читайте на Forbes.ua.