"Метамфетамін є скрізь, але мало які інші місця підходять для нього так, як Північна Корея, - пише Фіш . - Хімікати, необхідні для його виробництва, можна знайти навіть у такій ізольованій країні, як КНДР, до того ж він пригнічує апетит, що робить його ідеальним наркотиком для країни, ураженої голодом. Там багато недозавантажених роботою вчених (у Північній Кореї напрочуд освічений народ), у яких є можливість і бажання день і ніч длубатися в глухих лабораторіях, розкиданих по гористих внутрішніх районах країни, над удосконаленням хімічної формули".
За відомостями Foreign Policy, на внутрішньому ринку КНДР метамфетамін виник у другій половині 1990-х. Автор пояснює це жорстоким голодом, в результаті якого загинули близько 5% громадян країни.
"...Залишилися без роботи вчені... стали шукати нові способи заробити і нагодувати родини. Володіючи доступом до хімічних реактивів, вони могли використовувати спинені заводи для виробництва наркотику. Можливо, вони вибирали заводи, загублені в гористій північнокорейській глибинці, а може, влада КНДР не знала про характерний їдкий запах, який виділяється при "варінні" метамфетаміну, або не помічала його. Але імовірніше, що північнокорейська влада була задіяна у виробництві; раніше вона була помічена в контрабанді інших речей, в тому числі підроблених сигарет і героїну".
Першим закордонним ринком збуту для північнокорейського метамфетаміну, пише FP, виявився Китай. Як зазначається у статті, проте "велика частина метамфетаміну споживається всередині країни, як спосіб втекти від реальності".
Екс-контрабандист, який втік із КНДР 2009 року, розповів Фішу чутку: нібито коли до Кім Чен Іра в 2003 році дійшли відомості про випуск наркотику, він знайшов організаторів бізнесу і спершу планував "посадити їх у концтабір або розіслати по глухих голодуючих селах на півночі", але потім простив, бо зрозумів, що тим самим він знищив би північнокорейську хімічну галузь.
З того часу, метамфетамін було наказано називати "сильним антибіотиком". За наявними в автора відомостями, метамфетамін у Північній Кореї і справді застосовують як ліки, у тому числі від головного болю.
Беручи до уваги "крайню скрутність КНДР в можливостях", Фіш не виключає, що "ця схожа на апокриф байка про Кім Чен Іра - не така вже безглузда, як здається спочатку". Як вказав експерт Кренфілдського університету Хейзел Сміт, "на відміну від героїну, метамфетамін зазвичай курять або нюхають, а голки північнокорейцям через застарілу медичну інфраструктуру знайти непросто".
У 2000-х ситуація почала виходити з-під контролю. У початку 2013 року The Wall Street Journal, посилаючись на аналіз фахівців, писав, що в північних районах КНДР мало не кожен дорослий неодноразово пробував метамфетамін, а від 40 до 50% страждають залежністю у важкій формі. Уряд неодноразово вживав спроби навести порядок, але безуспішно: "останніми роками виробництво перемістилося з державних фабрик у підпільні лабораторії та на "домашні кухні".
Джерело: Foreign Policy, переклад - ИноПресса