Фото: Reuters
Скандинави об'єдналися з Піднебесною заради "чорного золота"
Норвегія повідомила про готовність приєднатися до Китаю в освоєнні нафтових родовищ на ісландському шельфі, що стало рідкісним прикладом співпраці на тлі дипломатичного конфлікту у зв'язку з присудженням Нобелівської премії миру, яка вручається в Осло, китайському дисиденту Лю Сяобо в 2010 році, пише Reuters.
У Норвегії є право приєднатися до ліцензії на розвідку нафти у водах між Ісландією і норвезьким островом Ян-Маєн, виданої китайській нафтовій компанії CNOOC, і норвезький уряд прийняв рішення про участь у проекті.
"Ісландська влада планує видати додаткову ліцензію у рамках другого раунду, і Норвегії варто взяти участь", - повідомило міністерство нафти.
Дипломатичні відносини між Пекіном і Осло залишалися практично замороженими після інциденту 2010 року, і співпраця в Ісландії стане знаком їхнього поліпшення.
Згідно з угодою 1981 року народження, Норвегія має правом брати 25-відсоткову частку нафтових ліцензій Ісландії.
Ісландія видала дві перші ліцензії в січні, і Норвегія вирішила до них приєднатися. У червні ще одна ліцензія була видана CNOOC й ісландській компанії Eykon Energy - вперше китайська компанія отримала можливість розробляти нафту в Арктиці.
Китай хоче розвідати нові поклади природних ресурсів, і в Арктиці може бути зосереджено приблизно 90 мільярдів барелів нафтового еквівалента, свідчать дані геологічного огляду США. У квітні Китай підписав угоду з Ісландією про вільну торгівлю.
Очолюваний консерваторами уряд Норвегії прийшов до влади в жовтні, і Пекін дав зрозуміти, що чекає від нього ініціативи щодо налагодження відносин, через напруженість яких страждав його бізнес, а Statoil не зміг приступити до розробки сланцевого газу в Китаї.
Ісландія все ще відновлюється після фінансової кризи 2008 року і потребує у розвідці своїх природних ресурсів для стимулювання економіки.