"Титан - наша гордість і слава", - вивіска на обідраній будівлі штаб-квартири найбільшого у світі виробника титану ВСМВО-Авісма відтіняє характерну для російської глибинки занедбаність, пише Reuters.
Місто Верхня Салда на Уралі, куди підприємство було евакуйовано з Підмосков'я під час Другої світової війни, мало чим відрізняється від Нижньої Салди або від сотень інших провінційних міст Росії.
"Раніше хоча б будинки щороку фарбували, а зараз навіть не пам'ятаю, коли востаннє тут хтось щось фарбував. Я вже не кажу про дороги, проїзди і благоустрій", - поскаржився радник гендиректора корпорації Владислав Тетюхін.
На Урал 81-річний Тетюхін, що виплавив перший у СРСР титановий злиток, переїхав з Москви на початку 90-х, щоб налагодити справи у титановій компанії, яка прийшла в занепад після розвалу СРСР. У 1998 році він забезпечив ВСМВО першим контрактом з одним з найбільших авіаконцернів світу - Boeing.
Сьогодні "професор Ті" - як прозвали його колеги - окреслює райдужні перспективи попиту на російський титан з боку світової авіакосмічної галузі.
"До 2017 року зростання виробництва титанових штамповок на ВСМПО зросте в 3,6 разу в порівнянні з 2007 роком завдяки контрактам зі світовими авіабудівельними гігантами і розвитку вітчизняного авіабудування".
За прогнозом ВСМВО, потреба в титані у світовій аерокосмічній галузі зростатиме щорічно на 5-7 відсотків і перевищить 85 тис тонн у 2018 році.
За 15 років, що минули з дня укладення першого контракту з Boeing, список споживачів російського титану значно подовжився, а частка поставок ВСМВО на американський ринок, незважаючи на його самодостатність, зросла до приблизно 40 відсотків з 16.
"Наша дружба з Boeing з часом зміцніла. По-моєму, вони її особливо оцінили, коли у складний для авіакомпаній час, після теракту веж-близнюків 11 вересня 2001року в Нью -Йорку, місцеві американські постачальники титану висували до них неустойку за неустойкою, а ми не стали, зрозумівши, що їм і так несолодко - на тлі загальної істерії замовлення на авіалайнери тоді впали".
Тетюхін залишився працювати в компанії і після того, як держава в 2006 році викупила його частку в стратегічному підприємстві (по $125 за акцію, що майже вдвічі нижче від біржових котирувань на той момент).
Він живе із сім'єю у Верхній Салді, захоплюється гірськими лижами, до своєї популярності на Уралі ставиться з іронією : "З волейболістами плутають, напевно".
А вирученими від продажу акцій засобами Тетюхін розпорядився дещо нетипово для російського мільйонера - будує госпіталь з ендопротезування під Нижнім Тагілом.
Так від титанових сплавів для аерокосмосу він перейшов до титанових імплантів для медицини - проекту вартістю 5 мільярдів рублів ($150 мільйонів).
МАЙБУТНІ ШАСІ
Титанова корпорація була сформована в 2004 році з виробника титану - Верхньосалдинського металургійного виробничого об'єднання (ВСМВО) і виробника титанової сировини - Авісми.
Проходячи лабіринтами цехів ВСМВО, нинішній генеральний директор і один з акціонерів корпорації Михайло Воєводін захоплено розповідає про споруджуваних нових пресах і печах.
"Мені не подобається, коли нас називають металургами і говорять про тонни, я віддаю перевагу тому, коли нас називають машинобудівниками і говорять про штуки. Кожне штампування вирізняється не тільки формою, а й сплавом, має свою специфікацію і підспецифікацію. Ось, дивіться, тут - майбутні шасі для Boeing-787, а ось - для Airbus".
Сама схема роботи підприємства, за його словами, орієнтована під конкретного замовника.
"Ми нічого не виробляємо на склад, отримали замовлення - зробили проект - справили - поставили".
Boeing, який планує витратити на російський титан близько $27 мільярдів у наступні десятиліття, забрав половину всіх замовлень на недавньому авіашоу в Дубаї. У ході нього близькосхідні авіакомпанії здійснили рекордні закупівлі - на понад $200 мільярдів.
Але гарантією успіху ВСМВО від авіабума в арабських країнах є її власна сировинна незалежність.
Спочатку сировину для виробництва титану - ільменіт і рутил - імпортували з України, де зосереджено близько 20 відсотків світових запасів ільменіту і ще в радянський час було побудовано кілька видобувних підприємств.
Зараз, згідно зі звітом ВСМВО, компанія, прагнучи знизити сировинну залежність від України, поставляє ільменіт зі Шрі-Ланки. При цьому компанія купила власне родовище ільменіту і рутилу і планує в 2016 році почати видобуток.
Крім того, ВСМВО побоюється, що експансія дешевого китайського магнію і губчастого титану на світовому ринку може знизити її конкурентні переваги.
EBITDA
Воєводін прогнозує зростання EBITDA за рік на 16 відсотків - до $430 - $440 мільйонів. Чистий прибуток, за його прогнозами, зросте на 25 відсотків до $240 - $250 мільйонів, а виручка - на 14 відсотків до $1,6 мільярда.
При цьому випуск титанової продукції збережеться на рівні минулого року - 29 тис тонн, але буде нижчим, ніж планувалося, - 32-33 тис тонн через просідання ринку промислового титану.
"Якщо брати нашу основну спеціалізацію - титан для авіакосмосу, де частка у нас близько 37 відсотків - ми законтрактовані до 2018-2020 року, а з 2017 очікуємо значне зростання споживання титану і, відповідно, збільшення нашої частки", - сказав він.
На тривіальне питання про плани розміщення акцій ВСМВО- Авісма на закордонних біржах Воєводін відповів так само неоригінально: " IPO може бути через два роки, після завершення інвестпроектів, якщо ринки будуть тому сприяти".
Навіщо ВСМВО Alcoa
У жовтні ВСМВО-Авісма домовилася з світовим алюмінієвим гігантом Alcoa про створення спільного підприємства на базі заводу Самари Alcoa.
На заводі Alcoa розташовані два аналогічні до ВСМВО преси потужностями 75 тис і 30 тис тонн штампувань на рік, сказав Тетюхін.
Вони були побудовані в радянські часи, щоб дублювати один одного і відкинути можливість зупинки виробництва на ремонт.
"Це СП для нас одночасно і запасний план, на випадок виходу з ладу одного з агрегатів, і розширення потужностей. Бо, враховуючи прогноз попиту на титан, перед нами і так стояло питання будівництва нового табору".
Для обґрунтування збільшення попиту на титан на світовому ринку глава ВСМВО Воєводін розповідає, як сформувався тренд переходу авіабудівників на композитні матеріали.
"Оскільки алюміній і сталь кородіюють із композитом, споживання титану різко збільшиться: як приклад, на Боїнг-737 потрібно було 2 тонни титану, а на перший композитний літак - Boeing 787 Dreamliner - 20 тонн".
Початок "титановому" тренду в авіабудуванні поклав Boeing 787, що здійснив перший політ у 2009 році.
"Наступний рік буде як цей, може бути незначне зростання на 5-7 відсотків за всіма показниками, але не більше, тому що нові потужності будуть введені у середині року, і віддачу від них ми зможемо отримати тільки в 2015 році", - прогнозує гендиректор титанової корпорації.
Він закладає на 2015 рік зростання фінпоказників на 10 відсотків. Говорячи про частку поставок на потреби вітчизняного авіакосмосу, Воєводін відзначає тенденцію зростання закупівель.
"Тоді як поставки в РФ з пострадянських часів не перевищували 6 тис -7 тис тонн, починаючи з минулого року, РФ стала закуповувати у нас приблизно 10 тис -12 тис, що є досить позитивним показником".
Чистий борг компанії на кінець року складе, за його словами, близько $1 мільярда, збільшившись за рік на $200 мільйонів. Інвестиції у цьому і наступному році будуть на рівні 8 мільярдів рублів.
Привид титанової долини
Тетюхін запропонував створити у Верхній Салді особливу економічну зону - Титанову долину, яка податковими пільгами могла б залучити інвестиції у нові підприємства, пов'язані з виробництвом титану.
"Саме з такою ідеєю ми зверталися і до (Германа) Грефа, і до (Ельвіри) Набіулліної", - сказав він, згадавши чиновників, які очолювали Мінекономіки РФ.
Три роки тому інтерес до участі у проекті проявив Boeing, днями підписав меморандум про будівництво в титановій долині підприємства спільно з ВСМВО із механічної обробки титанових штампувань.
З 2011 року в проект долини було вкладено близько 1 мільярда рублів в основному на проектування першого етапу будівництва долини. Сьогодні в уральському полі на тлі блакитного неба поки що блищить лише інфокуб циліндричної форми, і на горизонті видно тільки кілька вагончиків будівельників.
Перший заступник гендиректора особливої економічної зони Андрій Антипов сказав Рейтер, що основною проблемою проекту є нестача грошей в обласному бюджеті.
"Всі ОЕЗ промислового типу створюються за участю федерального бюджету . Тільки наша була винятком, що ми зараз намагаємося виправити. Зараз у Мінфіні на розгляді перебуває проект відповідної постанови".
"Для початку потрібно обгородити територію ОЕЗ: поставити КПП, шлагбаум, посадити туди митників", - говорить він.
Цього року також почалося прокладання газопроводу через Верхню Салду, добігає кінця етап проектування першої черги Долини.
Показуючи карту будівництва першої черги ОЕЗ на 300 гектарів, він ще обіцяє, що до липня 2014 буде готова підстанція на 10 мегават, потужність якої буде зростати з розвитком майданчиків.