Партія в Монополію. Між державою і холдингом Ахметова спалахнув конфлікт

Корреспондент.biz, 15 квітня 2015, 09:33
0
1932
Партія в Монополію. Між державою і холдингом Ахметова спалахнув конфлікт
Фото: УНІАН
Між владою та найбільшою компанією Ріната Ахметова - ДТЕК - назрів серйозний конфлікт

Конфлікт між державою і найбільшим приватним гравцем – холдингом Ріната Ахметова – погіршує складну ситуацію в енергетиці.

Пристрасті по африканському вугіллю та імпорту російської електроенергії вщухли і вляглися, пише Дмитро Горулько у №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року.

А тепла зима дозволила пережити найхолодніші місяці без аварійних відключень світла і серйозних збоїв у роботі енергосистеми. Здавалося б, напруга спала, хмари розсіялися, але енергетика продовжує генерувати скандали з небажаною постійністю.

У відсутність інших факторів на перший план вийшов конфлікт між державою і приватником. Відносини Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Нацкомісії, що здійснює регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), і ДТЕК – енергетичного холдингу Ріната Ахметова – і раніше не вирізнялися особливою простотою. Взаємне роздратування і нервозність постійно проглядали між рядків заяв, прес-релізів і публікацій у ЗМІ, але до початку квітня сторони перейшли до обміну відкритими звинуваченнями.

Складні часи для ДТЕК почалися не раптово – наступ на позиції компанії в галузі почав попередній міністр Юрій Продан. Як повідомив Корреспонденту тепер уже колишній співробітник Міненерговугілля, рік тому гендиректор ДТЕК Максим Тимченко прибув у відомство для бесіди з міністром, яка затягнулася на кілька годин.

«Обговорили, як жити по-новому», – іронізує співрозмовник видання.

За його словами, втім, мова йшла переважно про ліквідацію окремих преференцій і пільг, якими, на думку нового глави Міненерговугілля, користувався ДТЕК.

Нове життя почалося з процесу планомірної чистки чиновників, які вважалися лобістами інтересів енергохолдингу Ахметова, в міністерстві, операторі мереж Укренерго та регуляторі – НКРЕ

Нове життя почалося з процесу планомірної чистки чиновників, які вважалися лобістами інтересів енергохолдингу Ахметова, в міністерстві, операторі мереж Укренерго та регуляторі – НКРЕ. На відміну від недавнього скандалу через зміни керівництва Укртранснафти, процес тривав без особливого шуму і розголосу. Втім, і сам власник ДТЕК не приїжджав особисто відновлювати когось на посаді з ескортом бійців у камуфляжі.

Інтриги додало призначення главою НКРЕКУ вихідця з інвестиційної компанії ICU Володимира Демчишина. З новим головою і складом регулятор став демонструвати особливе бачення ситуації, що йде врозріз як з позицією міністерства, так і з позицією ДТЕК.

Зокрема, за твердженням джерел Корреспондента в Міненерговугілля, не в останню чергу через відсутність рішення НКРЕКУ ДТЕК так і не зміг почати закупівлі електроенергії в Росії восени 2014 року. Не допомогло ні те, що компанія мала чинний контракт з РАО ЄЕС, ні те, що профільне відомство узгодило цей варіант як надзвичайний захід.

Бойові дії на сході та їхні наслідки у вигляді руйнування шахт і транспортної інфраструктури завдали енергетичній вертикалі Ахметова збиток більший, ніж будь-які адміністративні заходи впливу

Невідомо, як розвивалося б протистояння сторін і як далеко воно могло б зайти ще тоді, але активна фаза АТО внесла в ситуацію корективи. Бойові дії на сході та їхні наслідки у вигляді руйнування шахт і транспортної інфраструктури завдали енергетичній вертикалі Ахметова збиток більший, ніж будь-які адміністративні заходи впливу. А виникла проблема з поставками вугілля змусила обидві сторони переключитися на вирішення нечуваних до того логістичних завдань.

Монополіст у законі

З приходом Демчишина на посаду міністра енергетики в грудні тертя з ДТЕК вийшли у публічну площину і на якісно новий рівень.

«Це єдиний спосіб боротися з монополістом типу вас», – заявив міністр у січні, відповідаючи на репліку одного з представників холдингу Ахметова про умови імпорту російської електроенергії.

У докризовому 2013-му випуск електроенергії ДТЕК склав 53,05 млрд кВт/год. Це 27,4% загального виробництва електроенергії в Україні в позаминулому році, або понад 61% всієї електроенергії, виробленої ТЕС і ТЕЦ. Показник на загальному тлі солідний.

Однак не слід забувати, що з 2010-го один учасник ринку разом зі спорідненими підприємствами може генерувати до 33% обсягу електроенергії, виробленого в Україні за попередній рік, тобто холдинг Ахметова залишається в рамках правил.

Відповідна постанова НКРЕ від 9 вересня 2010 року приймалася явно «під ДТЕК», оскільки компанія тоді планувала чергові придбання та ризикувала не вкластися в колишній ліміт – 25% від загального обсягу виробництва електроенергії. До речі, документ діє досі, хоча, здавалося б, скорегувати галузеве законодавство набагато простіше, ніж будувати складні моделі з російським імпортом для «приборкання монополіста».

Сумніваються з приводу обѓрунтованості звинувачень в монополізмі, які пролунали, й експерти.

«Державі монополія ДТЕК заважати не може, оскільки в частині видобутку вугілля та виробництва електроенергії вона такою не є, а будь-яке обленерго за своєю суттю є природною монополією. Тобто звинувачення явно надумане», – каже Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України.

У свою чергу керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій зазначає, що предметом спору є сегмент теплових електростанцій – теоретично конкурентний, де ціни повинні визначатися ринком.

«Тут сторонам є що висунути одна одній. ДТЕК звинувачує регуляторів у штучному обмеженні цін вільного ринку, а регулятори вказують на високу концентрацію ДПЕКу в цьому сегменті (71% у 2014 році)», – уточнює Паращій.

Експерт також зазначає, що основними недоліками монополії на ринку є такі зловживання, як завищення монополістом ціни товару, відсутність інвестицій у розвиток, що призводить до погіршення якості товару, або утиск конкурентів через демпінг.

«Перші два випадки, очевидно, до ситуації не підходять. Що стосується третього – утиски конкурентів начебто є, але це не демпінг, – пояснює Паращій. – У компанії є суттєва перевага перед іншими операторами ТЕС – власні шахти, які видобувають дешевше вугілля. Очевидно, за рахунок цього холдинг домінує, і від цього можуть страждати конкуренти. Але виною тому вже точно не його велика частка в сегменті ринку».

Активна фаза

Реакція ДТЕК не змусила себе чекати – холдинг відповів на звинувачення на свою адресу повноцінною піар-кампанією в найкращих традиціях. Зокрема, після того як Демчишин 1 квітня вкотре виступив з критикою на адресу холдингу, компанія заявила, що теплова генерація перебуває на межі знищення через дії Міненерговугілля і НКРЕКУ.

Велика кількість деталей і взаємних звинувачень, втім, не витіснила на задній план суть проблеми. Каменем спотикання стали затверджувані НКРЕКУ тарифи, за якими ТЕС продають генеровану ними електроенергію ринку. Наявний рівень тарифів абсолютно достатній, за версією чиновників, і не покриває собівартість виробництва, яка зросла через подорожчання вугілля внаслідок девальвації і закупівель імпортного палива, за версією ДТЕК.

«Тариф для ТЕС послідовно знижували всю зиму – в грудні він становив 85 коп./ КВт/ год, в січні – 82 коп./ КВт/ год, в лютому – 69 коп./ КВт/ год. У березні тариф для ТЕС піднявся до 80 коп./ КВт/ год, при цьому собівартість електроенергії на ТЕС ДТЕК у березні склала 99,7 коп./ КВт/ год і за місяць теплоелектростанції ДТЕК отримали збиток 700 млн грн», – сказано в заяві ДТЕК.

Водночас у міністерстві впевнені, що собівартість виробництва електроенергії на ТЕС холдингу становить близько 70-75 коп./ КВт/ год за повного завантаження потужностей. Втім, у ДТЕК стверджують, що ціна вугілля на рівні 800 грн/ т, закладена в тарифах, є заниженою, оскільки українське вугілля зараз коштує не менше 1.500 грн/ т, а імпортне – понад 2.000 грн/ т.

«Причина конфлікту – гроші. ДТЕК вважає, що тарифи для ТЕС повинні бути вище, і ускладнює життя регуляторам, в тому числі і через піар-атаки, відстоюючи свої інтереси, як і будь-який інший приватний власник, – вважає Паращій. – А регулятори, мета яких, як завжди, мінімізувати навантаження на кінцевого споживача, шукають причини, чому ДТЕК неправий».

Однак Землянський зазначає, що було б не зовсім правильно розглядати цю ситуацію винятково в площині держава – приватник.

«Мені здається, проблема набагато ширше і корінням сягає в одну приватну розмову у високих кабінетах у Москві, що відбулася кілька років тому. Тоді прозвучала практично пророча фраза: «Ви у нас газ купуєте? А будете ще й електрику купувати», – каже експерт.

На його думку, виниклий конфлікт обумовлений не стільки економічною, скільки політичною доцільністю. При цьому важливо розуміти, що міністр Демчишин є креатурою Президента Петра Порошенка, тобто швидше ретранслює позицію глави держави щодо компанії Ахметова.

Навряд чи між Порошенком і Ахметовим могла пробігти настільки велика чорна кішка, що два бізнесмени за вдачею не змогли знайти спільну мову. У такому разі залишається «зовнішній фактор», який має суттєвий вплив і змушує Порошенка йти на конфлікт

Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин

«Навряд чи між Порошенком і Ахметовим могла пробігти настільки велика чорна кішка, що два бізнесмени за вдачею не змогли знайти спільну мову, – міркує Землянський. – У такому разі залишається «зовнішній фактор», який має суттєвий вплив і змушує Порошенка йти на конфлікт, накладаючи на ДТЕК анафему. Подейкують, наприклад, що відмова холдингу від прав на Західенерго і Дніпроенерго на користь одного російського бізнесмена могла би поліпшити становище компанії».

Складний ландшафт

Тим часом конфлікт, причиною якого є гроші або гроші плюс вплив, розгортається не в безповітряному просторі і так чи інакше зачіпає всю галузь. Енергетики зі стажем не втомлюються нагадувати, що до наступного опалювального сезону потрібно готуватися ще в січні, і мало не кожен день фіксують антирекорди.

На 7 квітня на складах ТЕС перебувало близько 719 тис. т вугілля – черговий історичний мінімум в історії незалежної України. Той самий ДТЕК, ще у 2013 році абсолютно самодостатній в плані забезпечення вугіллям своїх станцій, в IV кварталі минулого року дебютував з постачанням палива з Австралії. А минулого місяця на ТЕС компанії поряд з українським надходило вугілля з ПАР, Росії та Польщі. Однак запаси тануть, незважаючи ні на спад споживання, ні на імпортні поставки.

Крім того, існує такий фактор, як сезонність споживання електроенергії. Після завершення опалювального сезону у квітні-травні споживання падає, щоб потім знову зрости влітку. В якому стані енергетика підійде до сезонного зростання попиту – велике питання. Все це вселяє надію, що конфлікт між державою і найбільшою приватною енергокомпанією не буде тривалим.

Держава може і повинна впливати на ринок регуляторною політикою, а не адмініструванням приватного бізнесу, зазначає Землянський. Замість тиску на компанії держава, наприклад, могла б виступити гарантом залучення коштів для реконструкції та систем обліку.

Якщо ми приймаємо той факт, що проблеми інспіровані ззовні, то ситуація може тільки посилитися

Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин

«Якщо ми приймаємо той факт, що проблеми інспіровані ззовні, то ситуація може тільки посилитися. Для фахівців галузі вже давно не секрет, що аномально холодна весна в цьому році створила масу проблем енергетиці, – констатує експерт. – Вперше в Україні планується введення графіків аварійних відключень у травні (!). Нонсенс. Хочеться сподіватися, що здоровий глузд візьме гору над миттєвими політичними вигодами і пріоритетом буде стабільна робота української енергетики».

«Домовляться рано чи пізно. Ніхто не хоче повторення минулої осені з віяловими відключеннями електроенергії, – переконаний Паращій. – Очевидно, у ДТЕК є можливість тиску на регуляторів, що він і намагається робити. Але влада зараз веде кампанію «деолігархізації», тобто на всі умови ДТЕК вона принципово не піде. Втім, ці «олігархи» правила гри знають, тому відразу просять побільше».


Перша приватна

ДТЕК створена у 2005 році для управління енергетичними активами групи Систем Кепітал Менеджмент, 100% акцій якої належать Рінату Ахметову.

Являє собою вертикально інтегрований енергетичний холдинг, що об'єднує активи з видобутку вугілля і газу, збагачення вугілля, виробництва та збуту електроенергії, газу і вугілля. До складу входять три теплові генерувальні компанії, Східенерго, Дніпроенерго та Західенерго. Крім того, є мажоритарним акціонером Київенерго (дві газові ТЕЦ).

Розквітом компанії прийнято вважати 2010-2013 роки, тобто період президентських повноважень Віктора Януковича. Проте ДТЕК був створений, благополучно функціонував і приростав активами за Віктора Ющенка.


Обмінялися люб'язностями

Володимир Демчишин, міністр енергетики та вугільної промисловості:

За того завантаження, яке у них [ДТЕК] є, собівартість повинна бути в межах 70 коп./ КВт/ год. За тарифу 80 коп./ КВт/ год у березні та близько 90 коп./ КВт/ год у квітні це цілком адекватна економіка.

ДТЕК не хоче купувати українське вугілля, а розповідає складну історію про тариф, який не покриває видобуток. Плач Ярославни. «Не можемо платити зарплату шахтарям – зменшуємо зарплати». Як мені здається, позиція несправедлива.

Ми пробуємо привести до тями монополістів і довести їм, що та економіка, яка у них є за поточних умов, – її достатньо, щоб інвестувати в модернізацію, а не стояти в ремонтах усіма станціями.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК:

Скажу відверто, можливо, грубо. Знайдіть іншого дурня, який інвестуватиме у вугільну галузь України! Нехай міністр мені покаже. Тому що ми всі втомилися п'ятий рік слухати про китайські інвестиції. Покажіть, де вони, хоч одна китайська шахта? Черговий міністр і чергові китайські інвестиції.

Все залежить від того, в якому тарифному режимі ми далі працюватимемо. Якщо держава поважає свого виробника, який бере на себе весь тягар ведення бізнесу в Україні та ризики, і буде нормальний діалог, отже у нас буде достатньо вугілля і власного ресурсу. Навіть для експорту вугілля, як це було завжди з України. Якщо ні, отже у нас буде серйозний дефіцит.

***

Цей матеріал опубліковано в №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут

ТЕГИ: енергетикаДТЕК
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах