Шістдесят п'ять років тому, 28 червня 1956 року, на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті відбулася перша в Радянському Союзі промислова плавка титану.
Відтоді комбінат пройшов декілька стадій технічного і технологічного переоснащення, виховав декілька поколінь талановитих металургів і учених, заново відродився після розпаду Союзу, а сьогодні знову набирає оберти на хвилі зростаючого інтересу до титану як до металу XXI століття. Про це розповів у своєму інтерв'ю один з директорів ЗТМК в Незалежній Україні Костянтин Печериця.
- В останнє десятиліття на світовому титановому ринку зміцніли позиції США, Китаю і Росії, - говорить Костянтин Печериця. - Услід за ними йдуть Казахстан і Південна Корея. Україна, маючи п'яту частину світових запасів титанової сировини, багаті ільменітові руди, високий кадровий і науковий потенціал, не використовує ці ресурси в належній мірі.
Але сьогодні ще можливо повернути процес назад і зайняти своє місце на світовому титановому ринку.
- Які етапи пройшов ЗТМК з моменту першої плавки в 1956 році?
- Запоріжжя, Запорізький титано-магнієвий комбінат на повне право зважає батьківщиною радянського промислового титану, кремнію і германію. Виробництво германієвої продукції було освоєне в 1958 році, кремнієвою - в 1964-му. У 1968 році налагоджений випуск трихлорсилану, який є сировиною для виробництва полікристалічного кремнію.
Після розпаду Союзу Україна виявилася без ринків збуту титанової продукції, оскільки увесь збут був відлагоджений через відомства, що відійшли до Росії. У 1993 році виробництво на ЗТМК зупинилося.
У другій половині 90-х я як керівник приватної компанії ТОВ "Титан-трейд" і мої однодумці доклали немало зусиль для відродження титанового виробництва в Україні і виходу з цією продукцією на світові ринки. Ми профінансували виробництво і допомогли комбінату з енергетичними ресурсами, поставляючи підприємству газ і електроенергію за цінами, значно нижче ринкових. Це дозволило комбінату зберегти виробництво, зміцніти, закрити усі зобов'язання перед кредиторами. У 1998 році під керівництвом генерального директора Владислава Теліна відбулося, по суті, друге народження ЗТМК і, відповідно, вітчизняне титанової індустрії.
У 1998-2000 роки стався вихід на зарубіжні ринки, були підписані ряд вигідних контрактів. Світ із здивуванням відкрив для себе і незабаром належним чином оцінив український титан.
- Що можна сказати про комбінат в контексті нинішнього ювілею?
- Фондом держмайна і керівництвом підприємства прийняті і приймаються грамотні тактичні і управлінські рішення. В умовах пандемії і світової кризи комбінат підтримує своїх споживачів, виплачує людям зарплату, платити податки і, наскільки мені відомо, планує збільшення обсягів виробництва. Як людина, що пройшла із ЗТМК дві світові економічні кризи, я позитивно оцінюю дії нинішнього керівництва.
Позитивним моментом є те, що вирішилося питання з постачаннями електроенергії. ЗТМК може безпосередньо купувати дешеву електроенергію з АЕС, і це заслуга діючої влади.
Вважаю позитивною також ініціативу уряду про розробку державної програми підтримки титанової галузі. Ну і, звичайно, актуальні були б цільові кредити таким експортно-орієнтованим підприємствам, як ЗТМК, для прискореної модернізації. Без цього українському титану буде непросто витримати конкуренцію із зарубіжними підприємствами, які в останнє десятиліття серйозно розвивалися.