Сьогодні, 23 вересня, у Брюсселі має завершитися останній раунд переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, повідомляє Deutsche Welle.
За даними DW, останні найбільш принципові
політичні питання повинні бути з'ясовані у ході візиту президента Віктора
Януковича у європейську столицю 20 жовтня. Після цього Україна фактично почне
ставати частиною зони вільної торгівлі Європейського Союзу (DCFTA).
Аналітик генерального директорату зовнішньої
політики Європарламенту Іна Кірш ван де Ватер розповіла, які зміни чекають
українську економіку після вступу договору в силу. Вона вважає, що процеси в
Україні будуть схожі на ті, які відбувалися свого часу в колишній НДР і країнах
Східної Європи, які вступали в ЄС.
У перспективі Київ чекає модернізація
економіки і структур, як результат - підвищення привабливості України для
іноземних та вітчизняних інвесторів. Крім європейського ринку з більш ніж 500
мільйонами споживачів, українські підприємства зможуть знайти нових клієнтів на
ринках Північної Африки, Туреччини та Росії.
Однак Іна Кірш ван де Ватер зазначає, що
спочатку певні ринки будуть зруйновані, а реформи вимагатимуть від України
значних витрат. Спочатку, наголошує Іна Кірш, будуть закриті численні підприємства.
Наприклад, за словами експерта, країна отримає дуже багато проблем з харчовими
продуктами. Після відкриття ринків буде здійснюватися тиск з поліпшення якості
виробництва та ефективного використання сільським господарством.
За словами співробітниці генерального
директорату зовнішньої політики Європарламенту, спочатку українські споживачі
будуть віддавати перевагу більш якісним продуктам, що походять з ЄС.
"Така психологія людини - якщо є вибір
між йогуртами Danone і Рідний, то я виберу Danone, тому що він із Франції. Ми
знаємо, що Danone все одно вже виробляє тут, це не найбільша проблема. Але це
буде стосуватися також і інших продуктів", - пояснює Кірш. Для того, щоб
залишитися конкурентоспроможними в умовах відкритого ринку, сільському господарству
України терміново необхідно поліпшувати якість і продуктивність.
У такому випадку, за прогнозом Кірш, може
зрости експорт зерна і олійних культур. І хоча українські аграрні вироби не
зможуть експортуватися в Євросоюз, на чому принципово наполягає європейська
сторона, є надія, що здійснені в селі реформи компенсуються в інших речах.
Зокрема можна було б розширити свою присутність у Північній Африці й істотно
наростити обсяги експорту до Туреччини, говорить Кірш.
Закриття очікує частину вугільних шахт Донбасу.
Представниця зовнішньополітичного директорату Європарламенту згадує
дослідження, підготовлене на замовлення ЄС в червні 2011 року, в якому Україні
рекомендується до 2016 року закрити у цілому 29 шахт.
Ми знаємо, що деякі олігархи вже будують нові підприємства за європейськими
стандартами. Вже є люди, які тримають в голові зону вільної торгівлі і
орієнтують свої підприємства в цьому напрямку"-Іна Кірш
"Слід лише нагадати про чималі політичні
проблеми при закритті шахт з видобутку кам'яного вугілля в Північному
Рейні-Вестфалії, щоб уявити собі, які соціальні розломи можуть статися при
цьому в Україні", - говорить аналітик.
Не виключено, що така перспектива приголомшить
багатьох шахтарів та жителів Донбасу. Але, за словами Кірш, насправді в Україні
багато хто в курсі майбутніх перетворень. Частина економіки вже
перебудовується. "Ми знаємо, що деякі олігархи вже будують нові
підприємства за європейськими стандартами. Вже є люди, які тримають в голові
зону вільної торгівлі і орієнтують свої підприємства в цьому напрямку", -
зазначає Іна Кірш.
Щодо інших галузей і продуктів, то цілком
підготовленим до світового ринку, на думку європейського аналітика, є
українське виробництво сталі. А галузь виробництва добрив та іншої хімічної
продукції - також готова до експорту. Водночас великі проблеми принесе перехід
до відкритого ринку для автомобілебудівної промисловості. "Ми знаємо, що в
цій сфері наразі існують великі проблеми. І тут дуже важливий перехідний
термін", - наголошує Кірш.
На її думку, система, яку доведеться
перетворювати, насправді важко піддається лікуванню. "Зараз економіка
України ще є антиподом того, до чого прагне її уряд. Характерною рисою
економіки є обмежена конкуренція, і розлога і непрозора система державної
допомоги. Всі сфери життя пройняті корупцією, а система державної економіки і
пов'язаний з нею високий рівень бюрократії перешкоджають економічному розвитку.
Тому економічний клімат для більшості підприємців є скоріше поганим, активний
середній клас, який в сучасних економіках є рушійною силою економічних реформ,
майже не може розвиватися", - наголошує Іна Кірш в своєму дослідженні, яке
опублікував Фонд імені Еберта.
Deutsche Welle наголошує, що на противагу
Польщі та іншим колишнім країнам-кандидатам на вступ до ЄС, де процеси модернізації
фінансував Євросоюз, Україні те ж саме доведеться здійснити за свій рахунок.
Реформи, як припускають західні експерти, коштуватимуть Україні
"надзвичайно великої кількості грошей, поту і енергії".
Ще гірше те, що для багатьох болючі реформи стануть
несподіваними. Тому що зараз, скаржаться спостерігачі, замість предметної
дискусії між політиками і політиками і суспільством, яка стосувалася б теми
майбутнього відкриття ринків, влада і опозиція в Україні зайняті зовсім іншим.
Нагадаємо, на початку вересня прем'єр-міністр
України Микола Азаров висловив впевненість у підписанні угоди про зону вільної
торгівлі з Європейським Союзом в поточному році. "В кінці року ми підпишемо
угоду", - сказав Азаров.