Голови мінфінів "двадцятки" вирішують долю єврозони

Міністри фінансів країн "Великої двадцятки" другий день проводять зустріч у Парижі, намагаючись узгодити пакет заходів для виведення з боргової кризи в зоні обігу євро.

Один з головних питань, що стоїть перед главами міністерств фінансів, полягає в тому, чи повинен Міжнародний валютний фонд збільшувати розмір своїх резервів.

Джерела агентства Рейтер повідомляють, що деякі країни, що розвиваються, пропонують влити в МВФ 350 млрд доларів.

Проте до цієї ідеї скептично поставився міністр фінансів США Тімоті Гайтнер.

"Якщо ми подивимося на нинішній стан справ у світі, то побачимо, що у МВФ є дуже значні вільні фінансові ресурси, - сказав Гайтнер в інтерв'ю американській телекомпанії CNBC. - Звичайно, у Європи в цілому є доступні резерви, щоб допомогти вирішенню фінансових проблем" .

Боргова криза в Європі викликана величезними розмірами боргу деяких країн еврозони, у тому числі Греції, Іспанії та Італії. Експерти побоюються, що якщо ці держави не зможуть виплачувати відсотки за своїми державними облігаціями, можуть обвалитися як банки Європи, так і європейська валютна зона в цілому.

Європейські країни, а також уряд США, намагаються знайти механізм виходу з кризи, який би з одного боку допоміг країнам, що потрапили у фінансову яму, впоратися з виплатами своїх боргів, а з іншого - захистив би банки.

У п'ятницю німецький канцлер Ангела Меркель і президент США Барак Обама обговорювали економічну ситуацію в Європі по телефону.

За повідомленням американських чиновників, під час цієї розмови Обама зазначив, що ситуація в ЄС становить серйозну загрозу для США, а також згадав про підготовку до саміту лідерів країн "Великої двадцятки", який повинен відбутися в Каннах на початку листопада.

За словами міністра фінансів США, для виведення зони євро з кризи потрібно "прагнення урядів зробити все необхідне, щоб утримати ситуацію під контролем, і спрямувати для цього стільки ресурсів, скільки необхідно".

Втім, за словами Тімоті Гайтнера, Європа "явно рухається" у напрямку розв'язання кризи.

Уряди країн, що не входять в єврозону, наполягають, що держави ЄС повинні вжити антикризові заходи якомога швидше. Проте експерти не очікують, що який-небудь масштабний план порятунку буде оприлюднений до саміту лідерів країн Євросоюзу, наміченого на 23 жовтня.

Очікується, що частиною плану стане розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), створеного для допомоги членам ЄС у вирішенні фінансових труднощів.

Тим часом стало відомо, що в листопаді Греція, ймовірно, отримає наступний транш допомоги, необхідний їй для обслуговування боргів, у розмірі 8 млрд євро (близько 11 млрд доларів).

Перед цим представники ЄС, МВФ і Європейського Центробанку повідомили, що домовилися з офіційними Афінами про введення подальших заходів економії в країні.