Міністри фінансів європейських країн на зустрічі в Брюсселі намагаються знайти шляхи вирішення економічних проблем ЄС.
Міністри фінансів
європейських країн на зустрічі в Брюсселі намагаються знайти шляхи вирішення економічних
проблем ЄС.
Вони вже
погодилися виділити черговий транш позики на підтримку економіки Греції,
рятуючи її від потенційного дефолту. Якщо МВФ схвалить цей захід, то в середині
листопада Греція отримає 8 млрд євро. Надання позики є частиною програми з
виведення країн єврозони з фінансової кризи. Однак, як показує досвід, цього
недостатньо.
Як передає з
Брюсселя кореспондент Бі-бі-сі з економічних питань Ендрю Уоркер, у спільній
заяві міністрів фінансів сказано, що вони працюють над другою програмою, яка
передбачає, як сказано, "адекватну участь у ній приватного сектора".
Це означає, що
кредиторам грецького уряду, ймовірно, доведеться погодитися на істотно більші
втрати. Тим часом міністр фінансів Великобританії Джордж Осборн попередив, що
криза єврозони представляє "реальну загрозу" для всієї Європи.
Представники
Франції та Німеччини розбігаються в думці щодо довгострокових заходів по виходу
з кризи, які будуть обговорюватися також на зустрічі голів держав ЄС в неділю і
на додатковому засіданні у майбутню середу.
"Досить з
нас короткострокових заходів, які діють лише як латки, здатні протриматися
кілька тижнів, - заявив британський міністр Джордж Осборн. - Криза єврозони
становить реальну загрозу економіці всій Європі, включаючи Британію".
Як вказує
кореспондент Бі-бі-сі з питань бізнесу Роберт Пестон, судячи з нових оцінок
"трійки", що виділила допомогу Греції, - МВФ, Європейського
центробанку і ЄС - нинішній план зі стимулювання її економіки очікуваних
результатів не дав.
"Це означає,
що МВФ більше не виділить допомогу Греції, якщо представники приватного сектора
не спишуть більшу частину боргу грецького уряду", - вказує він. ЄС був
змушений надавати фінансову підтримку Ірландській республіці, Португалії і вже
двічі - Греції.
Зараз у єврозоні
працюють над третім пакетом допомоги для Греції, а також намагаються вирішити,
як краще допомогти Іспанії та Італії, які теж переживають великі економічні
труднощі. Саме в цих питаннях між Францією і Німеччиною є великі розбіжності.
Очікували, що
угода буде підписана в неділю, але Париж і Берлін заявили, що не встигнуть до
цього терміну досягти угоди, і оголосили, що лідерам доведеться зустрітися ще
раз наступного тижня в середу. Німецька влада обіцяли німецьким платникам
податків, що частка їхньої країни у фонді допомоги не перевищить 211 млрд євро.
Тому в даний час вони шукають способи, як збільшити фонд за рахунок інших
надходжень.
У минулому
розбіжності між Францією і Німеччиною щодо плану допомоги стосувалися, головним
чином, питання про те, якою має бути частка приватного сектора в цьому плані.
Німеччина
домагалася того, щоб приватний сектор взяв на себе суттєвіші втрати. Проте
Франція та представники Європейського центрального банку побоюються, що це
дестабілізує банківський сектор і ще більше підірве ринки.
Велику частину
зовнішнього боргу Греції контролюють грецькі, французькі та німецькі банки.
Переговори з ними про нове скорочення сум, які грецький уряд їм повинно буде
повернути, ще не починалися.
Банки вже
погодилися взяти на себе втрати в розмірі 21% за своїми позиками Греції, проте
зараз, судячи з усього, їх хочуть змусити погодитися на ще більші втрати. Один
дипломат повідомив кореспонденту агентства Франс прес, що представники єврозони
домагаються від банків згоди списати "щонайменше 50% грецького
боргу".