Єврозоні необхідно зробити три кроки до відновлення

Світ завмер в очікуванні термінового фінансового саміту, який може стати поворотною точкою для майбутнього не тільки євро, але і всього Євросоюзу.

Країни єврозони дійсно більше не можуть дозволити собі зволікати і пропустити той крайній термін, який вони самі собі встановили.

Уже в четвер ми, можливо, нарешті дізнаємося, скільки ресурсів є у Європи для того, щоб постаратися перемогти боргову кризу, яка неухильно повзе з європейських фінансових задвірків до самого її центру.

О шостій годині вечора за місцевим часом всі 27 лідерів ЄС зберуться в Брюсселі на вирішальний і саміт, який вже одного разу відкладався.

Після загальної зустрічі відбудеться робоча вечеря лідерів 17 країн єврозони, яким потрібно поділити між собою рахунок за порятунок їх спільної валюти, і переговори продовжаться доти, поки не будуть узгоджені остаточні заходи.

Що б лідери ЄС не вирішили, і що б вони не сказали на наступній прес-конференції, їм не доведеться довго чекати реакції світу на своє рішення, оскільки буквально через кілька годин відкриються спочатку азіатські, потім європейські та американські ринки, які і винесуть свій вердикт.

Все йшло аж ніяк не за окресленим планом аж до самого останнього моменту.

Головуюча в ЄС Польща раптово оголосила про перенесення зустрічі європейських міністрів фінансів, яка повинна була відбутися до саміту лідерів ЄС.

Її безпосередні учасники, втім, поспішили заявити, що ця відстрочка не так уже й важлива, але це не зупинило багатьох спостерігачів від міркувань про те, що міністри просто не можуть досягти важливих політичних рішень, або ж готові перекинути це рішення глав держав.

Як би там не було, мало хто очікує, що остаточний пакет заходів стане тією "великою базукою", яку зажадав пред'явити британський прем'єр-міністр Девід Кемерон.

І все ж остаточний варіант європейської угоди продемонструє, чи є у партнерів - і зокрема у Німеччини - бажання і можливості утримати від розпаду єврозону. Так що як не крути, ми станемо свідками одного з найзначніших в історії європейських самітів.

Що стосується міріад проблем, які потребують вирішення ,то фінансовий світ чекає ясних і чітких відповідей насамперед на три основні питання, представлені нижче в порядку важливості для учасників саміту.

Оскільки на Італію припадає 25% загальноєвропейського боргу, а на Іспанію 9% (порівняно з 7% сукупного боргу Греції, Ірландії та Португалії), то стає ясно, що Європа відчайдушно потребує стабілізації іспанського та італійського кредитних ринків, щоб переконати інвесторів, що їх вкладення перебувають під захистом.

Згідно із заявою в бундестазі канцлера Німеччини Ангели Меркель, основний фонд допомоги, найімовірніше, зросте з 440 млрд євро до суми, що "перевищує 1 трлн євро". Проте навіть цього трильйона навряд чи вистачить на те, щоб зробити той самий "вогневий залп", якого так чекають світові ринки. Але найголовніше, ця чарівна цифра може бути досягнута тільки за допомогою створення якоїсь схеми страхування.

Як випливає з попередніх документів, які циркулювали в Брюсселі напередодні саміту, 440 млрд євро Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) будуть дані як часткова гарантія випущених Італією та Іспанією держоблігацій.

Деякі європейські партнери, зокрема Франція, вважали б за краще, щоб EFSF була видана банківська ліцензія, і тоді фонд міг би підживлюватися коштами Європейського центробанку - єдиного фінансового інституту, здатного реально створювати засоби.

Однак Німеччина виступає різко проти цієї ідеї. До того ж подібне "залучення" коштів стало б порушенням чинного європейського законодавства.

Уряди все-таки можуть змусити грецьких кредиторів скоротити номінальну вартість виданих ними позик на 60%.

Згідно із щойно опублікованим звітом "Трійки" (Єврокомісії, МВФ і Європейського центробанку), якщо списати 50% позик, грецький борг може бути скорочений до кінця 2020 року до рівня в 120% ВВП.

Проте ще напередодні саміту приватні банки та інші власники грецьких облігацій з усіх пручалися подібній "стрижці". Вони стверджують, що списання боргів більш ніж на 40% може призвести до дорогих страхових позовів і в результаті виявитися останньою краплею для італійських та іспанських кредитних ринків.

Ніхто не хоче допустити так званої "кредитної події" або цілого ряду стихійних дефолтів, коли ставки за держоблігаціями, кредитні рейтинги і ціна страхування позик повністю вийдуть з-під контролю.

На цьому саміті буде вирішуватися питання не тільки про те, як врятувати країни, які більше не можуть платити за своїми боргами, а ще й про те, як підтримати ті банки, які видавали позики цим країнам.

Сконцентруватися на цій проблемі змушує дорогий порятунок бельгійського банку Dexia, що кредитував грецький уряд.

Залежність проста: чим коротшу "стрижку" зроблять європейським банкам, що мають облігації країн-боржників, тим більшу підтримку, можливо, доведеться надавати самим банкам.

Вже є домовленість про суму у 100 млрд євро, частину з яких розраховують отримати від приватних позикодавців. Але оскільки напруга на кредитних ринках не спадає, то цілком можливо, що левова частка цієї підтримки буде виділена національними урядами і стабфондом.

Разом з тим МВФ і деякі провідні американські банки вважають, що насправді на рекапіталізацію банків може знадобитися сума, втричі вища обумовленої.

Цей позачерговий фінансовий саміт цілком може стати поворотною точкою для майбутнього Євросоюзу.

У четвер 17 країн-членів єврозони, як очікується, заявлять про спільний бюджетний моніторинг та глибшу фінансову інтеграцію, щоб у майбутньому уникнути повторення нинішнього фіаско.

Подібне посилення централізації - навіть якщо для цього не потрібно вносити зміни в європейський договір - лише посилить розбіжності між країнами ЄС, що використовують євро, і країнами, що зберегли національні валюти.

Британська влада вже заявила, що не потерпить того, щоб 17 країн єврозони виносили важливі фінансові рішення, не рахуючись з думкою Лондона. У зв'язку з цим є побоювання, що нинішній саміт може запустити зворотний процес - геть від єдиного ринку.

Міністр фінансів Німеччини вже попередив, що ця зустріч не принесе чудесного зцілення. Але світ, тим не менш, завмер в очікуванні і надії на те, що цього разу єврозона зробить три маленькі кроки до відновлення.