Згідно зі звітом служби національного страхування Ізраїлю, в 2010 році 433 000 сімей (близько 20% населення) потребували допомоги держави. З усіх країн Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) гірше справи йдуть тільки в Мексиці.
Кожна
третя ізраїльська дитина живе за межею бідності. Такі дані випливають зі
спеціального звіту, опублікованого службою національного страхування в четвер у
Тель-Авіві.
Всього ж у 2010 році в Ізраїлі 433 000 сімей (близько 20% населення)
потребували допомоги держави. За цим показником країна посідає передостаннє
місце серед членів Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Гірше справи йдуть тільки в Мексиці.
"У нашому холодильнику можна знімати кіно, стільки тут вільного місця, -
сумно жартує Наталя, мати-одиначка з Петах-Тікви. - Наприкінці 90-х, коли я
приїхала в Ізраїль, тут цілком можна було нормально жити на одну зарплату.
Сьогодні ситуація докорінно змінилася, люди ледь зводять кінці з кінцями
".
Похвалитися Наталії дійсно особливо нічим. Банка сметани, капуста з морквиною,
трохи хліба і традиційний ізраїльський продукт "хумус" - ось і весь
вміст купленого ще в кращі часи великого холодильника. Курячі крильця вже давно
вважаються в будинку чи не головним м'ясним делікатесом.
Свого дев'ятирічного сина Марка Наталія останні роки виховує одна. З батьком
дитини зв'язок практично не підтримує. Виняток становлять численні звернення, у
тому числі через суд, з вимогою виплатити аліменти. Кілька місяців тому вона
все ж домоглася щомісячної виплати в розмірі 1400 шекелів (400 доларів).
"Ці гроші мені дозволять частково погасити минулі банківські
заборгованості, - каже Наталія. - На мій мінімальний оклад у 3 тисячі шекелів
на неповній ставці, з дитиною на руках, прожити сьогодні в Ізраїлі практично
неможливо".
Згідно з критеріями ізраїльської Служби національного страхування,
мати-одиначка на кшталт Наталії, яка працює за мінімальну зарплату, вважається
бідною і має право на фінансову допомогу від держави. При цьому сума допомоги
залежить від цілого ряду чинників, у тому числі кількості дітей, наявності
аліментів і так далі. Багато років, в Ізраїлі діяло залізне правило - чим більше
жінка працює, тим менше вона отримує допомоги від держави.
"Це правило в підсумку призвело до того, що багато матерів-одиначок,
боячись за свою допомогу, воліли залишатися вдома і працювати" по-чорному
", - каже Естер Домінісіні, директор Служби національного страхування. -
Нові ж закони заохочують ізраїльських жінок виходити на роботу, без страху, що
їх допомоги, у тому числі допомога на дитину, можуть бути сильно урізані
".
Представляючи останній звіт, Домінісіні вказує на те, що кількість людей, що
живуть за межею бідності, вперше з 2007 року почала знижуватися. Директор
Служби нацстрахування каже, що причина - у зниженні безробіття, в тому числі
серед матерів-одиначок.
Між тим, згідно з даними спеціального дослідження, становище матерів-одиначок
далеко не найскладніше. Набагато гірше живеться ізраїльським ультраортодоксам,
арабам, пенсіонерам і новим репатріантам, у тому числі літнім вихідцям з
колишнього СРСР.
У 2010 році за межею бідності жили 433 тисяч сімей. У 2009 цей показник
становив 435 тисяч.
В абсолютних цифрах 1,773
млн ізраїльтян (або кожен п'ятий) потребує
фінансової допомоги. З них 204 тисячі осіб відносяться до нових репатріантів.
Для міністра соціального забезпечення Моше Кахлона представлена доповідь стала
першою з моменту призначення на цей пост. Соціальною тематикою Кахлон змушений
займатися з січня поточного року, коли колишній керівник міністерства Іцхак (Бужі)
Герцог залишив пост з політичних мотивів.
В Ізраїлі Кахлон відомий, перш за все, своїми успіхами в галузі реформування системи
стільникового зв'язку. Незважаючи на потужний тиск з боку великих стільникових
операторів, за останні два роки Кахлон прийняв цілу низку безпрецедентних для
країни рішень про зниження тарифів, чим викликав до себе велику симпатію
виборців. Тепер від Кахлона чекають чудес і в соціальній сфері.
"Бідність це не кара божа і зовсім не смертельна хвороба. Є одні хороші
ліки проти бідності - піти працювати" - сказав Моше Кахлон на засіданні в
Тель-Авіві.
За словами міністра, звіт ясно вказує на "небажання працювати", як на
основну причину бідності. При цьому, говорячи про це, Кахлон не боїться
звинувачень у неполіткоректності.
"Релігійні ортодокси повинні зрозуміти,
що робота це головне, що врятує їх від бідноти, - говорить Кахлон. - Це
ненормально, коли молодий і здоровий глава сім'ї всіляко ухиляється від ринку
праці, думаючи лише про те, де можна отримати чергову допомогу з
безробіття" .
Непросто йдуть справи і в ізраїльських арабів. Зі звіту випливає, що за межею
бідності живуть близько 830 тисяч ізраїльських арабів (52% від загальної кількості).