Фото: АР
Кемерон задав тон дискусії на саміті
Саміт ЄС, що відкрився 8 грудня у Брюсселі, повною мірою продемонстрував тертя, що виникли між країнами після загострення боргової кризи і виникнення реальної загрози краху єдиної валюти євро.
Головною метою зустрічі було прийняття всіма
її учасниками так званого плану Меркель-Саркозі. Лідери Німеччини і Франції
запропонували посилити фінансову дисципліну в ЄС настільки, що в ЗМІ це вже
почали називати формуванням фіскального союзу поряд з монетарним, створеним під
час введення євро в 1999 році. Причому дует, охрещений журналістами
"Меркозі", виступив з ініціативою не просто прийняти чергову угоду, а
внести зміни в основний документ ЄС - Лісабонський договір.
Не дивно, що Великобританія, яка завжди
вважала себе особливим членом Євросоюзу, на сприйняла пропозицію Берліна і
Парижа. Прем'єр Девід Кемерон відкрито зажадав для своєї країни додаткових
гарантій, суть яких зводиться до того, що фінансова влада не повинна перетекти
з ділового центру Лондона до Брюсселя, що вважається столицею об'єднаної
Європи. Наприклад, Великобританія зажадала, щоб податок на транзакції був
введений в Європі тільки тоді, коли його прийме весь світ, оскільки в іншому
разі найбільші фінансові інститути планети могли б швидко перебратися з
лондонського Сіті в Нью-Йорк, Гонконг, Шанхай і Сінгапур.
Не погодився Кемерон і з пропозицією зрівняти
в ЄС корпоративний податок. Крім того, Лондон навряд чи могла потішити ідея затвердження
національних бюджетів у Брюсселі та введення Єврокомісією автоматичних санкцій
для тих держав, які порушать правило максимального дефіциту бюджету в 3% ВВП і
максимального розміру держборгу у 60% ВВП.
Після десятигодинних переговорів у перший день
саміту Девід Кемерон заявив, що його країна не підтримує запропонований Саркозі
та Меркель план, і побажав усій єврозоні добитися успіху на цьому терені без
Лондона.
Саркозі відразу ж приступив до плану В, який
передбачає, що пропозиції Парижа і Берліна можна прийняти і не на рівні всіх 27
країн ЄС, а лише на рівні 17-ти держав, об'єднаних єдиною валютою. Крім того,
він заявив, що всі інші члени ЄС можуть приєднатися до єврозони. У результаті в
ЗМІ з'явилися повідомлення, що 23 країни в цілому згодні поділитися частиною
фінансового суверенітету заради порятунку єдиної Європи та її валюти. Лідери ще
двох країн - Швеції і Чехії - заявили, що необхідно дізнатися думку своїх
парламентів, щоб прийняти остаточне рішення. Таким чином, за підсумками першого
дня саміту в ізоляції опинилися Великобританія та Угорщина, яка також навідріз
відмовилася підтримувати ініціативу Меркозі.
Втім, з'явилися думки й інших незгодних з
франко-німецькою рятівною ідеєю. Зокрема ЗМІ повідомили, що проти поділу Європи
виступив президент Румунії Траян Бесеску.
Як створювався фундамент дворівневої Європи на
чолі з Німеччиною і Францією з одного боку і Британією з іншого, а також в
якому настрої європейські лідери погоджувалися або відмовлялися від висунутих
Меркель і Саркозі ініціатив, можна побачити у фотогалереї на Корреспондент.net.