Російський прем'єр Володимир Путін заявив, що для нової "індустріалізації" необхідно у найближчі три роки вкласти в економіку 43 трлн рублів. Експерти вважають, що заклик до індустріалізації суперечить вступу країни до СОТ.
За оцінками Путіна, сума, виділена на
"індустріалізацію", приблизно дорівнює ВВП Росії в минулому році.
"Щоб змінити структуру економіки, ми
маємо намір провести "нову індустріалізацію", модернізувати або знову
створити до 25 млн сучасних робочих місць", - заявив глава уряду в середу на
засіданні "Ділової Росії".
Структура економіки, на думку прем'єра,
змінюватиметься за рахунок несировинного бізнесу, за рахунок запуску
"нашого власного внутрішнього інвестиційного мотора". Путін також
спрогнозував, що рівень інфляції в 2011 році буде лише трохи вищим за 6%.
Кандидат в президенти Путін ще раз повторив
мету російської влади повернутися до щорічного зростання ВВП на 6-7%.
"Через п'ять років увійти до п'ятірки
найбільших економік світу і на третину підвищити продуктивність праці", -
сказав прем'єр.
Кирило Рогов, співробітник Інституту економіки
перехідного періоду, бачить у вчорашньому виступі Путіна "начерк його
програми". Програма прем'єра - це варіант дирижистського розвитку
економіки, чого, за словами експерта, і варто було очікувати від Володимира
Путіна - "це йому близько по духу".
За словами експерта, Путін намагається в
умовах, коли джерела для зростання вже втрачені, створити нові за рахунок
держінвестицій і запозичень на зовнішніх ринках.
На відміну від промов Медведєва, у виступі
Путіна немає модернізаційної риторики, введення нових режимів для постіндустріальної
економіки, він навпаки напирає на високотехнологічну індустріальну економіку.
"Відхід (від сировинної економіки)
можливий тільки в разі проведення курсу на модернізацію. Не просто гроші
вкладати, а з певними реформами, інакше гроші можуть потонути, розчинитися в
піску", вважає професор факультету світової економіки та світової політики
ВШЕ Олексій Портанський.
Михайло Хазін, президент компанії
"Неокон", вважає, що поки слова прем'єра - це передвиборна риторика.
"Вся економічна політика і Путіна, і
Медведєва - це політика гайдарівської команди", - стверджує експерт.
"Що він (Володимир Путін) відмовляється
від усієї історії попередніх 12 років і хоче займатися державним стимулюванням
економіки?" - запитує експерт.
Якщо Путін реально хоче змінювати політику
останніх 12 років, то він повинен показати, з ким він цією політикою
займатиметься, вважає Хазін.
На думку експерта, люди, які на поточний
момент складають команду Путіна, не підтримують ідею держпідтримки економіки.
Хазін навів як приклад Казахстан, який схожий
зі структурою економіки Росії, де вже три роки йде дуже потужна
індустріалізація, підтримана ідеологічною базою. Уряд країни не хоче впасти в
залежність від імпорту, коли нафтові доходи неминуче скоротяться. І за три роки
вони ввели в дію 700 підприємств реального сектору.
Якщо Путін хоче повторити цю політику, цьому
суперечить вступ країни до СОТ. Якщо Росія хоче займатися індустріалізацією, їй
треба закривати свої ринки в тих секторах, в якому вона хоче створювати щось
імпортозамінне, додає експерт.
Кирило Рогов вважає, що на якомусь етапі
необхідно вступати до СОТ, але при цьому підтримка промисловості, орієнтованої
на експорт, повинна починатися до моменту приєднання до організації.
"До певної міри вони сумісні, але за
багатьма параметрами це виглядає не дуже працездатно для російської
економіки", - відзначає експерт.
Володимир Путін на з'їзді заявив про
необхідність "рішучого податкового маневру", який би допоміг
перебудувати фіскальну політику на вирішення завдань індустріального розвитку
країни.
"Для зміцнення і нарощування промислового
потенціалу країни податкова система повинна стимулювати інвестиції, насамперед
у виробничий сектор. У несировинного бізнесу має залишатися більше коштів для
розвитку", - заявив він.
Він також заявив про можливість введення
податку на розкіш як соціального інструменту.
Діна Крилова, президент міжрегіонального
громадського фонду Ділова перспектива, вважає, що всі озвучені Путіним
пропозиції достатньо обтічні. "Поки це тільки декларації, ми ж не бачили
конкретних пропозицій", - додає вона.
У податковій системі дві функції - податкова і
стимулююча, яка у нас була слабо задіяна. "І зараз у передвиборчий період,
коли немає часу конкретизувати пропозиції, лунає дуже багато обіцянок ..., питання,
як вони будуть реалізовані", - каже Крилова.
На її думку, малий і середній бізнес особливо
страждає від величезних соціальних податків і абсолютно непрозорої системи їх
подальшого витрачання.
Кирило Рогов вважає, що давно треба було
ввести податок на нерухомість, хоча він не вирішує проблем бюджету. Експерт
зазначає, що "спекуляція землею є одним з найважливіших бізнесів
російської демократії".
Олексій Портанський проти введення податку на
багатство, тому що інакше бізнес знову піде в сірі схеми. Він вважає, що треба
переглядати ПДВ, адже досі не вирішено питання повернення ПДВ при експорті, так
і сам податок досить високий.