Фото: Reuters
Українські ФПГ витратили на активи $ 3.4 млрд
Фінансово-промислові групи України у нинішньому році витратили на купівлю активів приблизно $3,4 млрд, повідомляє газета КоммерсантЪ-Украина в статті Деньги в расход.
Незважаючи на те, що
левова частка грошей була витрачена на перерозподіл активів за допомогою
політичних зв'язків, частина коштів все ж була використана як відкриті
інвестиції.
Як повідомляє
видання з посиланням на ІК Ренесанс Капітал Україна, із вказаної суми близько $1,3
млрд було витрачено на приватизаційних конкурсах компаній Укртелеком,
Київенерго та Західенерго, а решта грошей пішли на купівлю нових активів.
За словами голови
Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимира Фесенка, деякі з
великих підприємців купували нові активи на відкритих конкурсах і інвестували у
вже наявні. "Інші витрачали кошти на "вирішення питань" з
Генпрокуратурою та силовими структурами, за допомогою яких чужі активи були
захоплені за безцінь", - сказав він.
У той же час Фесенко
вважає, що будь-який бізнес повинен бути побудований з урахуванням ринкових
умов, незалежно від політичної ситуації. "Якщо ж хтось просто нахапається
активів, користуючись своєю дружбою з керівництвом країни, то це дуже
ризикована стратегія, що загрожує втратою всього, що було куплено. При першій
же зміні влади велика частина цього майна буде втрачена", - застерігає експерт.
На думку голови
наглядової ради ІФК АРТ-Капітал Леоніда Городецького, цього року найбільш
активними були "нові підприємці" - пов'язана з президентом і його
найближчим оточенням група бізнесменів, "ключовою фігурою якої є співвласник Азовмаша Юрій
Іванющенко". "Маючи лояльних собі голову Нацбанку, Державної
податкової служби та генерального прокурора, можна отримати будь-яке цікаве
підприємство в Україні, поміняти розклад на свою користь практично на
будь-якому ринку", - каже Городецький.
Подібним чином діяв у
минулому році і підприємець Дмитро Фірташ, вважає головний інвестстратег БрокерКредитСервіс
Максим Шеїн: він отримав контроль над північнодонецьким і черкаським Азотом,
фактично монополізувавши окремі ринки хімічних добрив. Компанії коштували
Фірташу $ 700 млн, а на думку Шеїна, це на третину нижче їх ринкової ціни.
Крім того, за
словами Городецького, підприємець купив великий портовий термінал Ніка-тера в
Миколаївській області (актив був куплений приблизно за $ 80 млн при ринковій
ціні у $ 135 млн), а також отримав контроль над ДП Сумихімпром через процедуру
банкрутства. Наприкінці листопада Фірташ очолив Федерацію роботодавців України,
що представляє промисловців у Національній тристоронній соціально-економічній
раді та затверджує будь-які соціальні реформи уряду. "Дмитро Фірташ, по
суті, монополізував відносини з Кабміном, створивши політичний інструмент для
вирішення своїх ділових проблем", - говорить директор Інституту глобальних
стратегій Вадим Карасьов.
Тим не менш, за
даними КоммерсантЪ-Украина, далеко не всі
фінансово-промислові групи, навіть маючи можливість впливати на владу,
використовували державні інструменти. Частина з них вважала за краще брати
участь у відкритих приватизаційних конкурсах та інвестувати у свої активи.
Лідером тут, безумовно, є Сиситем Кепітал Менеджмент, що належить Рінату
Ахметову, вважає Городецький. Так, ДПЕК довів свою частку в електрогенерації до
20% за рахунок купівлі Західенерго та Київенерго. У той же час належний СКМ Метінвест,
за словами Леоніда Городецького, сформував навіть за світовими мірками
найбільшу структуру (частка в СНД 16%) і прагне зайняти місце провідної
сталеливарної компанії Європи, збільшивши випуск сталі з 15 млн т у цей час до
25 млн т в майбутньому. Це цілком реально з урахуванням очікуваного поліпшення
світової кон'юнктури ринку продукції гірничо-металургійних компаній, впевнений
експерт.
Нагадаємо, в грудні
ДПЕК придбала 25% акцій Київенерго, після чого пообіцяла вкласти в неї 12 мрлд
грн. До цього компанія Ахметова практично за стартовою ціною купила акції
Західенерго.