Рівно три роки тому Україна і Росія підписали скандальні газові контракти

Рівно три роки тому екс-глава правління НАК Нафтогаз України Олег Дубина і глава російського Газпрому Олексій Міллер поставили свої підписи під українсько-російським газовим котрактом.

Під час підписання були присутні екс-прем'єр-міністр, тепер ув'язнена в Качанівській колонії Юлія Тимошенко і прем'єр-міністр Росії, тепер кандидат у президенти Росії Володимир Путін.

Як прокоментував Корреспондент.biz експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, договір - не дуже вдалий, тому що вже в кінці 2008 року європейські енергетичні концерни вели переговори з Газпромом про заміну формули ціноутворення та зміну умов постачання газу.

Тоді ж Газпрому вдалося нав'язати Україні застарілу формулу з "мазутом-газойлем" і високими обсягами (52 млрд. куб. м щорічно) обов'язкового для викупу газу.

Експерт констатує, що за цей час європейські компанії-партнери Газпрому вже по кілька разів змінювали і вносили суттєві зміни у свої контракти - німецькі EON, Wingas, Wintershall і Verbundnetz Gas (VNG), італійські ENI, Edison, PremiumGas, ERG, Sinergie Italiane, австрійськая Econgas, французька GDF Suez, словацька SPP, голландська GasTerra. А ті, хто не зміг домовитися з Газпромом, пішли в Стокгольмський суд (німецька RWE, польська PGNiG).

"В основному зміни стосувалися зменшення обсягів викупу газу, зобов'язання Газпрому продавати газ за спотовою ціною на $ 100-150 нижче контрактної та поступовий відхід від формули ціни на газ", - каже Корольчук.

При цьому експерт вказує на той факт, що за три роки Україні на додаток до свого контракту вдалося підписати тільки одне доповнення - про розрахунок за газ російськими рублями.

"Цікаво, чому жодна з європейських компаній не підписала про оплату за газ російськими рублями або іншою валютою? Бо це означає не суттєвий економічний факт, а тільки посилення політичного тиску на країну", - пояснює Корольчук.

При цьому визнає, що харківське доповнення про 100-доларову знижки не в рахунок, оскільки "насправді це не знижка, а оплата оренди Чорноморського флоту в Севастополі".

Виходячи з домовленостей європейських компаній з Газпромом можна виділити чотири головні вимоги, які Україна повинна була обґрунтувати перед російською газовою монополією ще в 2010 році. Потім саме такі й більш детальні аргументи потрібно було подавати до Стокгольмського суду.