Фото: US department of agriculture
Казахстан віддасть Німеччині можливість видобутку рідкоземельних металів зі своїх надр
Німеччина отримає доступ до родовищ рідкоземельних металів у Казахстані, пише Tagesspiegel з посиланням на джерела в економічних колах.
8 лютого президент Казахстану Нурсултан
Назарбаєв приїде з офіційним візитом до Берліна і, як очікується, підпише з
канцлером Німеччини Ангелою Меркель договір про стратегічне співробітництво в
сфері видобутку корисних копалин, промисловості і технологій, зазначає
Lenta.ru.
В обмін на сировину Астана розраховує отримати
доступ до новітніх німецьких технологій.
Переговори про спільну розробку родовищ велися
сторонами протягом двох років, стверджують в Східному комітеті німецької
економіки. В нинішній зустрічі братимуть участь такі німецькі компанії, як
Siemens, Linde, Thyssen-Krupp і Takraf GmbH.
Згідно з останнім дослідженням німецького
агентства із сировини, Німеччині необхідні нові постачальники корисних копалин
- особливо рідкісноземельних металів. До цих хімічних елементів належить
зокрема самарій, який використовується при виробництві лазерних приладів. Крім
того, ФРН зможе брати участь у видобутку неодиму, необхідного для створення
потужних магнітів, які вбудовуються в МР-томографи і жорсткі диски комп'ютерів.
Інші рідкоземельні метали використовуються зокрема для батарей для електромобілів.
Раніше рідкоземельні метали закуповувалися у
Китаї. На його території розташована третина світових запасів. При цьому Пекін
контролює близько 95% відкритих родовищ. Великі родовища розташовані також в
Казахстані і Австралії, але там вони погано вивчені.
У 2010 році КНР внесла рідкоземельні метали до
списку товарів, на експорт яких накладені серйозні обмеження. У результаті ціна
на них на світовому ринку різко підскочила, що позначилося в підсумку на
споживачах. Зокрема компанії Philips і Osram кілька місяців тому пояснили різке
зростання цін на енергозберігаючі лампи сировинною політикою Китаю.