У п'ятницю, 23 березня, на Корреспондент.net відбувся чат з міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Анатолієм Близнюком. Слідом за відеозаписом чату Корреспондент.net розміщує його повну текстову версію.
Відповідаючи на запитання читачів Корреспондент.net,
Анатолій Близнюк, зокрема, докладно розповів, як формуються тарифи в системі
ЖКГ, перерахував головні проблеми, з якими стикається його міністерство,
повідав, у чому переваги створення ОСББ, порадив, як не стати жертвою
забудовників-аферистів і запевнив, що робить свою роботу досить ефективно.
- Постановка питання незрозуміла, питання
зрозуміле. Скажімо так, а що ми з вами можемо і повинні зробити для того, щоб
вони не зростали? Або якщо вони зростають, то як у зв’язку з цим змінюється
якість послуг? Чи покращуються вони, чи ні? Ось на ці всі питання потрібно
відповідати. А якщо ми на сьогоднішній день говоримо про те, що тариф, не ціна
товару.. ви ж не приходите на Бесарбку і не питаєте: "А сьогодні у Вас тариф на
помідори?", - або там на будь-яку іншу продукцію. Є ціна товару, є собівартість
товару, але, на жаль, на сьогоднішні день у системі ЖКГ ми маємо тарифи, які не
відповідають собівартості товару. Тобто вся система за рік принесла 12,5 млрд
збитків з урахуванням несплати за послуги населення, тому буде єдиний підхід до
формування тарифів. У країні створена комісія, яка контролює та регулює ці
тарифи. І всі постачальники послуг будуть звертатися до цієї комісії, доводити
обґрунтованість своїх тарифів. Комісія буде приймати рішення. У випадку
необхідності, скажімо так, якщо це дійсно необхідно, - підвищення мінімальної
заробітної плати, підвищення буде ціни на енергоносії, об’єктивне підвищення, -
то паралельно буде підніматися ціна на послуги ЖКГ.
- А чи будуть відключати воду під час
Євро-2012?
- Це ось людина сидить і думає: "Ну, слава
Богу, вода є, а прийде євро – води не буде". Буде вода, як зараз, так і тоді,
але ми всі повинні розуміти – це неправильно і ми самі себе принижуємо, коли ми
говоримо про воду за графіком, про воду раз на тиждень або ще якось. Вода
повинна бути, вода повинна бути відповідної якості , і ми повинні відповідним
чином утримувати всю цю систему. І я не відкрию для вас таємницю, а якщо для
когось це таємниця, то знайте – вся система ЖКГ, будинки, це практично де-юре
власність тих людей, які там проживають. Підкреслюю, власність. 93% житла у
країні приватизоване людьми і є власністю людей. А теплопостачальна
організація, водопостачальна організація – це колективна власність
територіальних громад, це ваша власність, частка є ваша у Водоканалі, у
Теплокомуненерго і т.д. Тому вам, тобто нам спільно приймати рішення, що з цим
робити. Вода буде.
- Чому Україні потрібні ОСББ?
- Скажімо так, ОСББ – не панацея 100%. І
навіть у країнах, які працюють 100% у ринкових відносинах, у тому числі в
системі ЖКГ, ну, скажімо, у Литві, там лише 17% ОСББ, але країна створила
відповідні умови, прийняла це на законодавчому рівні: "Люди, ОСББ ви, житловий
кооператив ви чи ви ще якесь об’єднання, яке не суперечить чинному
законодавству, але ви власники, а власник повинен бути ефективним". – І держава
говорить: "Ви повинні, ми ставимо таку умову, держава як представник більшості
народу, а не просто якась там людина, яка це захотіла". Енергоаудит. Якщо
будинок цей енергоефективний, ну, скажімо там, до 50 кВт для обігріву
квадратного метра, ви будете платити за свої 60 квадратних метрів 40 євро на
місяць. А якщо будинок не енергоефективний, ви витрачаєте більше 100 кВт на
обігрів квадратного метра, ви будете платити – увага! – не 40 за 60 квадратних
метрів, а 140 євро. Якщо ви хочете платити 140 євро – не питання! А якщо ви
розумієте, що це для вас дорого як для власника, тоді утеплюйте будинок. Якщо у
вас немає коштів, держава вам під 2% річних дасть кредит, ви беріть цей кредит,
утеплюйте будинок і після проведення термомодернізації ви перейдете на інший
рівень і замість 140 євро ви будете платити 40. Ви знизили витрати, але ці
витрати ви компенсуєте через зменшення оплати і здоровий глузд лише в цьому.
Нам не потрібно винаходити велосипед. Ми просто залишилися у соціалістичній
системі покори, коли всі думають, що держава повинна для нас все зробити. А
держава звідки гроші бере? Це ваші ж гроші, це кошти платників податків, які
забираються як коротка ковдра у охорони здоров’я і будуть віддані на систему
ЖКГ або на якісь інші потреби. Тобто нічого зникає безслідно і не з’являється з
нічого – це закон.
- А скажіть, от питання таке – після
організації ОСББ у нових будинках, побудованих за кошти інвесторів комерційні
ЖЕКи відмовляються передавати службові квартири в ОСББ і віддає їх забудовнику,
безпосередньо Київміськбуду.
- Ну, скажімо так, в поняттях закону визначено
інвестор, власник - тобто він заплатив за цю квартиру і є власником. А якщо
згідно пайової участі, скажімо, місту віддали ці квартири і місто прийняло
рішення, що це тепер наша власність, ми його робимо офіційно службовим житлом і
передаємо, припустимо, двірнику або ще якимось працівникам, які згідно з чинним
законодавством мають право на одержання такого службового житла. Тому нічого,
що порушує закон в цьому плані немає. Тому завжди треба дивитися на відносини
власності і крапка.
- Добрий день. 40 років Мойсей шукав Землю Обітовану,
а ми 30 років чекаємо ремонту у під'їзді. Писали всім чиновникам. Як думаєте,
нам почекати ще 10 років? Горлівка, проспект Леніна, 23, 10 під'їзд.
- Якщо якісь прибульці прийшли до вас у
під'їзд і навішали гарячих сірників на стелю, попалили кнопки на ліфті, вибили
скло з дверей, то це одна тема. Але, я думаю, що це ті люди, які там живуть.
Вони повинні себе поважати. Я не знаю, дім ваш приватизований чи ні, чи є ви
ОСББ, чи ще якоїсь форми, але ви там живете. Оскільки ви там живете,
самоорганізуйтеся, знайдіть ЖЕК, якому ви за це платите. Або ж візьміть із тієї
суми, яку ви платите за житлові послуги, а вона визначена як сума якихось дій:
прибирання під'їзду, ремонт під'їзду. Так ось про ту частину, яка призначена
для ремонту під'їзду - зберіться, офіційно складіть акт, протокол, доповнення
до договору з експлуатуючою організацією і скажіть: "Люди добрі, ми ж вам
30 років платимо за ремонт під'їзду, а ви нам не ремонтуєте. Тому 20 або 200
гривень, які ми вам платимо, ми вам платити не будемо. Ми ці гроші накопичуємо
у себе, відповідальний казначей, наприклад, Сидоров". Потім, коли ми
назбираємо, наприклад, 1500 або 3000 гривень, ми зробимо ремонт у під'їзді, наймемо
людей або організацію, відзвітуємо перед вами за ті гроші, які ми витратили. Ми
самі це зробимо, якщо ви нам це робити не хочете". Але, для цього треба
бажання, треба розуміння того, що це ваше житло, що ви власники, і ніхто чужий
інший, ні інопланетяни, ні жителі сусіднього під'їзду не прийдуть до вас його
ремонтувати. Ви можете це зробити самі, один із варіантів я запропонував.
- Чи буде за вашої влади вирішене питання із
хрущовками? Чи буде реалізований хоч один масштабний проект із реконструкції
кварталів із хрущовками в Києві?
Не буде, 100%. Питання ви ставите за типом,
коли у програмі партії було написано, Хрущов у 60-тих говорив, що нинішнє
покоління буде жити за комунізму. 40 років тому уже мав бути комунізм. А
Горбачов говорив, що до 2000 року кожна радянська сім'я буде мати окрему
квартиру. Насправді, ні одного, ні іншого бути просто не могло. Тому ви
власники, у тому числі цих хрущовок, разом із державою, яка повинна брати
участь у першому капітальному ремонті після приватизації, повинні сісти і
домовитися. І треба сказати: "Ось ми організувалися, написали калькуляцію
витрат: нам треба поміняти ліфт, утеплити будинок, зробити дах, прибудинкову
територію, ми готові внести стільки-то, а що держава може для нас зробити і т.д.".
Ось це розмова. А щодо моєї категоричності з відселення, це теж рудименти
соціалістичної системи. Сьогодні держава, навіть якби захотіла сказати:
"Ось побудований 24-поверховий будинок, будь ласка, на перші п'ять
поверхів, ви, люди, які живуть у цій п'ятиповерхівці, переселяйтеся, ми вам
віддаємо ті самі квадратні метри". Якщо в будинку хоча б одна людина не
згодна, система працювати не буде. І законодавство передбачає саме такий
механізм. Тому, знову повертаємося до того, що люди повинні самі цього захотіти
і сказати: "Держава, не треба нам робити ремонт, все одно через 20-30
років ці будинки будуть непридатні, і нам доведеться думати, що з цим робити і
де жити". Тому треба говорити: "Ось ми, будинок, усі 100% зібралися,
домовилися, що ви віддаєте нам лише ті квадратні метри, які є, а якщо я хочу
додаткові, то я доплачу, не питання, за ринковою ціною". Тоді держава на 100%
буде вирішувати ці питання, і ми готові їх вирішувати завтра. А якщо так, як ви
говорите, то нинішнє покоління не буде жити за комунізму.
- Пане міністре, чи можливо перевести будинок із
нежилого в житловий? Місцева влада відповіла, що законодавчо це питання не
відпрацьоване.
Дякую. Мені невідомо, про який саме об'єкт
йдеться. Але, припустимо, є нежитлове приміщення. Ви як власник звертаєтеся до
місцевої влади і питаєте, що потрібно зробити, щоб це житло стало моїм. Вам
нададуть умови, Ви зробите проект, виконаєте його. Цей будинок буде
зареєстрований як житловий і Ви зможете там жити. Цей механізм на сьогоднішній
день працює. Візьміть закон про містобудування і подивіться за якими критеріями
люди це роблять. Там усе чітко прописано.
- Чому випадки,
аналогічні Еліта-Центру, продовжуються
досі? У селі Петрівське Києво-Святошинського
району інвестори третій рік поспіль
залишаються без квартир.
А ви
запитували у влади, про яку ви говорите,
що йдете в цю Еліту-Центр, що у мене є
300 або 700 тисяч гривень, я хочу віддати
тому, хто мені пропонує за рік або півтора
збудувати будинок. А що ж ви зараз хочете
запитати в держави?! Вибачте, що я от так
кажу, але ми зараз готуємо законодавчу
базу, яка виключить схеми Еліта-Центру.
Та спочатку про свідомсть. Є два підходи.
Перше, ви зібралися, у вас 100 чоловік, є
той, хто говорить, зберіть мені гроші,
я вам побудую. Ви зібрали гроші, віддали
все, і "маємо те, що маємо". А є другий
підхід: коли вас 100 чоловік зібралося,
людина вам каже "я вам побудую", ви
говорите "складайте договір". Вона
пише цей договір, обіцяє побудувати і
надати житло. А ви відповідаєте: "Ні,
любий, так не буде. Ми найняли юриста і
написали, що віддаємо гроші, створюємо
організацію власників житла, яке буде,
ми віддаємо гроші, ми говоримо тобі:
"Застрахуй наше житло, запиши, що
побудуєш нам житло за 18 чи скільки
місяців. Якщо не встигнеш, будеш платити
штрафні санкції і так далі ". Ось так
створюєте договір. І потім інвестор
зрозуміє, що тут не пройде Еліта-Центр,
тут люди все розуміють. Я підкреслюю,
це все в рамках чинного законодавства.
Тут немає нічого нового. Треба себе
привчити до того, що ви віддаєте своє і
маєте право його отримати. Ми готуємо
зміни до законодавства, і хочемо зробити
ряд речей. По-перше, договірна система,
про яку я сказав. По-друге, якщо забудовник
почав будувати, взявши гроші, а потім
щось не склалося, став банкрутом, ну
буває, то згідно з рішенням суду, ви
повинні забрати свої гроші. Потім
знаходите механізм, як добудувати це
житло й там жити. Але насамперед це
свідомість кожної людини.
- Чому
програма Доступного житла допускає
територіальну дискримінацію? Я не можу
розраховувати на квартиру в Києві, адже
не маю прописки в столиці чи області. Я
молодий спеціаліст, офіційно працюю в
Києві, оплачую тут податки, а отримати
житло за програмою можу тільки в області
прописки. Як мені отримати цю прописку?
Є
такі обмеження, тому я можу вам порадити
звернутися через редакцію або сайт
Мінрегіону зі своєю проблемою. Ми
розглянемо, яким чином можна її вирішити.
Якщо ви дійсно працюєте в місті Києві,
знімаєте тут квартиру і так далі, треба
розглянути по закону, як можна вирішити
це питання. Я певен, ми вам допоможемо.
Ніякої дискримінації тут немає, тому
що вам надаються пільги. Я впевнений,
ви отримаєте такий кредит, трохи пізніше,
з урахуванням ініціатив, з якими виступив
Президент. Я впевнений, що кожна молода
людина, яка не має житла, і де б вона не
жила, зможе отримати такий кредит, в
Києві чи Донецьку, незалежно від того,
в якому регіоні прописана. Ми розглянемо
ваше звернення, а систему законодавчо
будемо відпрацьовувати.
- Рік тому
прем'єр-міністр Микола Азаров дав
Мінрегіону доручення розробити єдину
сітку тарифів. Термін був — початок
опалювального сезону, жовтень 2011 року.
Опалювальний сезон вже майже закінчився,
а єдиної сітки немає. Чому міністерство
не виконує доручення прем'єр-міністра?
Чому на сайті міністерства немає ніякої
інформації про тарифи? Чи просто
міністерство не хоче показати, що тарифи
в різних областях відрізняються в рази
і тим самим викликати невдоволення
громадян?
Раджу зайти на сайт
Нацкомісії з регулювання тарифів. Саме
вона є в державі Україна органом,
відповідальним за дану проблематику.
Ніякого відношення Мінрегіон до
встановлення тарифів не має, окрім як
до розробки ідеології формування
тарифів. Є будинок, є прибудинкова
територія. Для того, щоб цей будинок не
розвалився і територія утримувалася у
відповідному стані, треба прибирати
сміття (обсяги, принципи), треба стежити
за конструкціями, треба утримувати
ліфти, прибудинкову територію, прибирати
під'їзди. І це все — складені витрати —
є собівартістю послуги з утримання
будинку. Будинок може бути різний:
побудований вчора — це одні витрати,
будинок, що експлуатується 30 років, у
якому не ремонтується під'їзд — це інші
витрати. Наше завдання — вироблення
ідеології. Вона на сьогодні вироблена,
і на сайті Мінрегиону ви її можете
побачити. Щодо тарифів — ви все побачите
на сайті Нацкомісії.
- Коли буде
розроблена і затверджена нормативна
база з визначення прибудинкової
території?
Сказавши "А", треба
говорити "Б", "В" і весь алфавіт
до кінця. На цьому тижні парламент
прийняв закон про ОСББ. Я впевнений, що
Президент його підпише. Там прописані
принципи, за якими визначається
прибудинкова територія. Крім того, буде
окремий нормативний акт, який з урахуванням
специфіки кожного регіону буде визначати
принципи формування прибудинкової
території в кожному випадку. Якщо навколо
якогось будинку не буде ніяких споруд
на відстані 200 метрів, це не означає, що
прибудинкова територія, наприклад,
становитиме 4 гектари. Прибудинкова
територія — це територія, надана для
обслуговування будинку. Це визначено
і все. А надалі буде продовжена ця тема
з урахуванням розробки нових законів,
про які ви говорите. У 2012 році буде
повністю закрите питання по прибудинковій
території: як її визначати, яким чином
віддавати людям і що люди зможуть з нею
робити. Але власність тільки для житлового
будівництва.
- Чи буде списана
заборгованість з компенсації в різниці
тарифів за 2009-2011 роки?
Що стосується
2009 і майже повністю 2010 року — рішення
урядом було прийняте щодо списання
заборгованості. За 2011 рік ми підготували
всі свої пропозиції, але вони поки що в
бюджеті не прописані. Та в бюджеті є
частина коштів на компенсацію різниці
в тарифах. Різницю цю потрібно розглядати
як щодо електроенергії, так і щодо газу
з урахуванням того, що люди платять 100
доларів за газ, а з Росії його купують
для підприємств з урахуванням
транспортування по 550 доларів і вище.
Держава бере на себе всі зобов'язання
і прийме рішення, коли остаточно буде
покрита різниця в тарифах за 2011 рік. Я
впевнений, що це буде прийнято у 2012
році.
- Чому в Україні так разюче
відрізняються тарифи на воду?
Наприклад,
є пляшка води, яка коштує 5 гривень. А
куб води, тонна води, 1000 літрів у
Харківській області... Тут потрібно
зробити відступ, невеликий. Беремо Київ,
скільки кілометрів від Дніпра? Нуль. А
вода з Дніпра по каналу, за спеціальними
трубопроводами подається в Харківську
область, а звідти, згідно з радянським
проектом, який не був повністю реалізований,
вода повинна була надійти в безводний
Донбас, у Донецьку та Луганську області.
Припустимо, це зупинилося у Харківській
області. А скільки кілометрів до
Куп'янська від Дніпра? Ну, десь 400. Так є
різниця, воду отримати відразу, за 500
метрів від джерела, або транспортувати
її на 400 км, плюс перекачувати її разів
зо три для того, щоб підняти на інший
рівень. Таким чином, пляшка мінеральної
води коштує 5 гривень, а тонна води на 9
поверсі в Куп'янську коштує 5 гривень,
ну нехай 7. 5 гривень [за
пляшку в магазині — ред.]
і 2000 таких пляшок [у
квартирі в Куп'янську — ред.]
коштують 7 гривень. Висновки робіть
самі.
- Чому в Дніпропетровську
оплата за користування ліфтом безпосередньо
залежить від площі квартири, а не
кількості її мешканців?
Я конкретно
до цього питання повернуся. Ось, наприклад,
сміття — це окрема послуга, чи вона
повинна у квартплату входити? У більшості
регіонів це включається у вартість
квартплати. Ліфт — окрема послуга, чи
вона повинна входити в квартплату, а
потім розмиватися? Якщо це витрати на
ліфт, то вони і повинні витрачатися на
ліфт, а не на прибирання прибудинкової
території. Треба називати речі своїми
іменами. У Дніпропетровську є прогресивні
керівники, які, працюючи з людьми, не
приймаючи волюнтаристських рішень,
кажуть: "Люди добрі, давайте ми з вами
порадимося, є така ситуація, як нам
прийняти рішення?" Той, хто живе на
першому поверсі, повинен платити за
ліфт чи не повинен? Або той, хто живе на
дев'ятому, повинен платити в чотири рази
більше ніж той, хто живе на третьому
поверсі? Принципи формування ціни можуть
і повинні залежати від тих людей, які
там проживають. Вони самі повинні
зібратися і прийняти рішення, як це
роблять в ОСББ. В ОСББ законодавство
дозволяє їм самостійно встановлювати
ціну на утримання свого будинку, в тому
числі й ліфта. При цьому потрібно
поставити виконком до відома, щоб міська
влада за своїми повноваженнями підтвердила
це рішення. Тому нічого там протизаконного
немає, в тому числі по Дніпропетровську.
-
Був ефір про місто Первомайськ
Миколаївської області. У міста є дві
річки — Південний Буг та Синюха. Тариф
на холодну воду — 15 гривень, а гарячої
води немає і не було. Чому такий тариф
на холодну воду?
Ну, не хочу сказати,
що не знаю конкретно — в селі Іванівка
якогось району, або там де ви назвали —
Україна, слава Богу, велика. Тому це
питання ви можете задати в виконкомі,
там у міській чи сільській раді, не знаю.
Там поруч є місто... Хотів швидко сказати,
але забув назву. За радянської влади
вирішили там побудувати величезне,
серйозне виробництво і запланували
трубопроводи метрові, й поклали їх, і
запланували очисні споруди на 200 тисяч
кубів на добу... А нічого не було побудовано.
А це все ввели в експлуатацію. І по трубі
метровій (!) тече струмок водички. І
замість 200 000 кубів очищення води на
очисних спорудах, які є, очищається 10
000. А витрати-то залишаються на ТАКУ
трубу і на ТАКІ очисні споруди! А куди
ж їх подіти, ці витрати?! Тому, я знаю цю
проблематику по-крупному, скрізь. Але,
в кожному конкретному випадку треба
приймати рішення — а що ж із цим робити.
Ось 100% ви праві, що від цього не повинен
страждати народ, люди не повинні
страждати. І якраз і Президент про це
говорив, що люди не повинні від цього
страждати, мовляв, там ось такі от тарифи,
більші, ніж у Києві, в три рази... Потрібні
єдині підходи. Але для того, щоб перекласти
систему в цьому містечку чи селищі,
треба вкласти, ну, напевно, багато грошей,
а потім досягти того результату, якого
ми хочемо, тобто зниження собівартості.
-
Чому в Україні заборонено з 2007 року,
якщо я не помиляюся, встановлювати
власне автономне опалення? Чому зараз
не лобіюються і не розробляються подібні
проекти постанов, адже це реальна
економія? Чому ті люди, які встигли
встановити автономне опалення, зараз
платять, по суті, копійки, а в той же час
ті, хто не встиг цього зробити, не були
проінформовані про таку можливість,
повинні оплачувати підприємствам
теплоенергетики кабальну плату? Пане
Анатолію, в ефірі одного телеканалу Ви
говорили, що необхідно комунальні
підприємства передавати в приватні
руки і тоді ситуація налагодиться. А
тепер скажіть будь ласка, чому після
передачі в руки російського інвестора
Луганського водоканалу ціни на послуги
піднялися в три рази?
У концесію в
Луганській області передали мережі,
систему водопостачання, напевно, років
п'ять тому. І тоді було прийняте рішення
про підняття ціни. Я вам уже говорив про
перекидання води на прикладі Куп'янська.
Так от, туди ще додайте кілометрів 300,
до цих 400, — до Луганська воду ще дотягнути
і подати. Тому, в Луганську теж велика
проблема. Це безводні регіони... Там є
така проблема. Коротше, по Луганську
зараз інвестор вкладає гроші для того,
щоб зменшити витрати. Але люди не платять
100% того, що їм нараховується. В інвестора
немає можливості перекривати ці збитки.
Це специфічна проблема. Але це проблема.
Тому я її далі коментувати не буду, але
така проблема там є.
Ну, а з приводу
індивідуального опалення — тут інша
схема. Скажімо так, є одна людина, що
живе в одному будинку, а друга — в будинку
поруч, третя живе в приватному будинку.
І ви зараз питаєте мене: "Скажіть,
будь ласка...". Ну, це я зараз так говорю,
ви такого не питали, але я так скажу...
Ви мене запитуєте: "Скажіть, будь
ласка, а де соціальна справедливість?
Коли громадянин живе у своєму будинку
і платить 450 доларів за газ, Теплокомуненерго,
яка подає тепло в сусідній будинок
чотирьох- або триповерховий, платить
1309 гривень, а останнє компенсує держава
до ціни істинної... А через 20-50 метрів,
де ця людина, яка ставить запитання,
живе. І він купив за кордоном обладнання
Siemens, підтримав не нашого виробника,
поставив у себе вдома, відключився від
теплопостачання, яке з вертикальною
розводкою, і підключився до "плитки",
де держава за 760 чи 790 гривень дає людям
газ для приготування їжі, 790 гривень
(!). І він приєднався до цього газу цією
індивідуальною системою і каже: "Так
у мене ж економіка!". А якщо завтра
йому скажуть, що його газ коштує 750
доларів, що він тоді скаже у відповідь?!?
Нехай він сам відповість на це питання!
Я не буду, нехай воно буде риторичним.
Цей, як кажуть, самообман. Крім того, це
злочин. Чому? Тому що системи вентиляції
в будинках не призначені для того, щоб
видаляти продукти загоряння. І що тоді
цей член профспілки робить?! Він бере в
стіні пробиває дірку і туди продукти
горіння викидає. А на третьому поверсі
діти виходять подихати. Сусідські діти
над ним виходять подихати. Чим вони
дихають?! І ми маємо, на жаль, трагедії,
коли сім'ї вимирають з урахуванням того,
що несанкціоновано самі собі ставлять
це опалення і труяться продуктами
згоряння. Ось весь комплекс переваг,
про які ви говорите.
- Куп'янськ
стоїть на повноводній річці Оскол. Прямо
на ній. Навіщо качати воду з Києва?
Така
система на сьогодні є. Вона працює. Я ж
вам сказав, як приклад перекидання. А
де стоїть ваша фільтрувальна станція
і звідки в Куп'янську беруть воду — ну,
я, на жаль, не знаю. А те, що вода, до
Харкова в тому числі йде від Дніпра —
це 100%.
- Ви продовжуєте вважати, що
українською мовою в Донецьку можуть
розмовляти лише божевільні, як Ви
дозволили собі висловитися півтора
роки тому?
Я запитав би, а хто
божевільний? Той, хто задає це питання?
Я не знаю, про що мова, скажіть. Я такого
ніколи не говорив і не скажу. Тому нехай
він залишить собі це питання.
- Де і яким
чином громадянин може отримати плани
районів і, головне, майбутні плани
забудови?
Ця проблема на сьогодні
є величезною. Ну, скажімо, вона одна з
основоположних у містобудівній політиці.
Тобто, повинні бути генеральні плани
міст. В той же час, у розвитку генеральних
планів міст повинна бути виставлена
система зонування, так званий "зонінг"
— коли в генеральному плані намічено,
що це, наприклад, спальний район, і тут
не повинно бути, припустимо, очисних
споруд, або ж не може бути сміттєспалювального
заводу. А сміттєспалювальний завод
повинен бути ось у тій промисловій зоні.
Тобто, вся територія повинна бути
зонована. І головний архітектор після
затвердження генерального плану радою
— обласною там, чи міською — повинен
тримати це все в комп'ютері, розумно. І
кожна людина повинна це бачити. Щоб
людина могла прийти і сказати, наприклад:
"Ось, по генеральному плану тут стоїть
дванадцятиповерховий готель і його
характеристика — 5 зірок і т.д. У мене є
гроші, я хочу взяти кредит і все це
побудувати...". Озвучуйте це, укладайте
договір і будуйте. Саме те, що є в
генеральному плані! Але не так, що на
місці, де повинен бути готель, ви хочете
побудувати трамвайне депо. Не може цього
бути. Тому питання — правильне. На
сьогодні ми розробляємо систему, коли
у відкритому режимі кожне місто на своїх
сайтах повинне розміщувати генеральні
плани. Вони мають бути всім охочим
відкриті, й кожна людина, звичайний,
"пересічний", як кажуть, громадянин
заради інтересу може це бачити. І
інвестори повинні володіти цією
інформацією для того, щоб приймати
рішення про інвестування.
- Скільки
коштує автомобіль, на якому Ви їздите,
і яка сума забезпечує споживчу корзину,
передбачену Вашою біологічною нормою?
Ось
так, значить. Дуже правильно поставлене
питання щодо біологічної норми. Вона
є: людина повинна за рік з'їсти 82 кг
м'яса, по-моєму, 96 кг хліба, ну і т.д. Тобто,
все це є біологічна норма. Тому, якщо
говорити в цілому про українців, то ми
їмо менше м'яса, ніж за біологічною
нормою належить. Погано це, чи добре —
десята тема... Я б по-іншому трішечки
сказав... Я розумію, як ставилося питання
і навіщо! Тому правильною буде відповідь
така... На жаль, якщо взяти 100-відсотковий
дохід українця, то в ньому, в середньому,
у киянина на придбання продуктів
харчування витрачається 44%, в цілому в
українця — 56%. У європейця ця норма —
30-32%. З урахуванням моїх доходів, я
вписуюся в європейські стандарти. Якщо
хтось після цього скаже, мовляв, "ось
бачиш!", і йому стане легше, то я цьому
радий. Але я не живу за принципом — "у
мене здохла корова, нехай вона здохне
і в сусіда".
Щодо машини. Я їжджу
на машині — не знаю, яка там її балансова
вартість — на ній до мене їздили два
міністри. Балансова вартість її, напевно,
тисяч 80 гривень з урахуванням зносу.
Крім того, у мене є індивідуальна машина,
моя, якою користується моя дружина.
Декларацію я до 1 квітня напишу, і як
належить за законом, оприлюдню. Ви
зможете побачити і позловтішатися, або
порадіти — це вже залежить від вашого
характеру.
- Шановний Анатолію
Михайловичу, я — житель міста Донецька,
проблеми якого Вам як нікому іншому
відомі повною мірою. П'ять років тому
близько 200 сімей інвестували свої кошти
в ЖК Фаворит, який будує ФПГ Альтком. Ви
знаєте, це об'єкт, який складається з двох
24-поверхових будинків у районі ТК Маяк.
В кінці 2010 року Ви особисто приїжджали
на об'єкт і контролювали будівництво.
Однак, на жаль, будинки так і стоять
недобудовані. Понадіявшись на те, що
Альтком — серйозна фірма і побудує
будинки вчасно, ми — інвестори, звичайні люди, взяли кредити, продали свої хрущовки,
щоб заплатити за новобуд, і зараз
змушені поневірятися по знімних квартирах
і просто дивитися, як стоять недобудовані
будинки, за які ми заплатили гроші ще у
2007 році. Анатолію Михайловичу, коли Ви
приїжджали на будівництво все кипіло,
робота йшла. Зараз же — тиша, жодного робітника. Зате Альтком будує стадіон,
аеропорти, дороги...
- Ну, це ж добре,
що він будує стадіони, дороги — це класно.
Інше питання, що одна з частин
його бізнесу — це те, про що ви говорите
— будівництво житла. І це не означає, що
держава дала гроші на аеропорт і тепер
звідти має забрати і добудувати житло.
Це неправильно! Це раз... Друге. Фаворит.
Там дійсно є проблеми. От мені тут одразу
підказують, що в грудні 2010 року він був
введений в експлуатацію. Але наскільки
я знаю і на ті часи і зараз, там у кожного
інвестора з забудовником були свої
домовленості. Одним здавалися просто
стіни — говорили, мовляв, ти мені здай
стіни, а решту я обладнаю французькими
меблями і не знаю там, ще щось. А інші
казали, "а мені зроби ось так", треті
— ще якісь умови. Та одним умови виконали
і люди там живуть, а інші, купивши або
заплативши, нічого там не зробили — там
стоять тільки голі стіни, більше нічого немає. Тобто, ну, я розумію цю
людину, яка задає питання. Ось вона живе
в цьому будинку з дітьми, на цьому
поверсі, а поруч три квартири куплені
— але там в одній триває ремонт, кожен
день щось торохтить, в іншій приходять
раз на тиждень у неділю щось роблять, і
зазвичай о 6 ранку, наприклад, а в третій
взагалі ніхто нічого не робить. Я розумію
стан цієї людини. Тому там саме така
ситуація, що будинок не зданий в
експлуатацію за такою схемою, коли всі
100% людей заїхали і живуть — і ось у цьому
якраз там проблеми. Але будинок в
експлуатацію зданий.
- У Києві, зокрема
на Позняках, уже багато років існує
серйозна проблема зі стоянками. Схема
проста: Київпарксервіс отримує
нерозподілені землі у користування та
за мінімальні гроші дає дозволи СПД
організовувати стоянки. Як результат,
посередині кварталів, що заборонено
всіма нормами, організовуються паркування
вартістю по 400 гривень і більше в місяць.
Наприклад, у районі будинків по Драгоманова
8а, 8б тими самими людьми організовані
стоянки десь машин на 800 і більше. Як
результат, повз парадні проходить
потік машин, який можна порівняти з
рухом по вулиці. Що з цим робити?
Ну,
ось я... Не тому, що хтось скаже, "ось
бачиш, він там із себе ніби спихає".
Я, на всяк випадок, хочу сказати...
Кореспондент же ж читають, і я впевнений,
що нас слухають люди, які, ну скажімо
так, мислять... Органи державного та
місцевого самоврядування не мають права
втручатися в господарську діяльність
підприємства. Ми ж прийняли такий закон.
Це ж Закон! Тому міністерство не може
управляти і має керувати цими процесами.
Саме так, як ви хочете. Щоб я прийшов,
там, на вулицю Саксаганського або ще
кудись і перевіряв, чому тут стоять
машини на газоні і ще якось... Наше завдання
— ідеологія. Тому ми розробили рішення,
постанову Кабінету міністрів, яким
визначили, що органи місцевого
самоврядування зобов'язані: оформити
стоянки та затвердити рішеннями виконкому
як офіційні (!) стоянки, поставити на
кожній стоянці з інтервалом 20 метрів
один від одного так звані паркомати, встановити ціну. Щоб людина законно
приїхала на стоянку, поставила машину,
взяла корінець, ну, як годиться... Стояла там ця машина п'ять
хвилин, годину, тиждень — після цього
людина б заплатила за це стільки, скільки
це коштує. Підсумовувалися б ці всі
надходження — обсяг реалізації, з обсягу
реалізації були б виплачені: заробітна
плата, послуги з утримання, податки,
прибуток, податки на прибуток. Цивілізовано!... Але, на жаль, ця тема не працює, оскільки
стейкхолдери інші — у них як раз те, про
що йде розмова, — по-чорному 400 гривень
кешем собі в кишеню... Ми цю систему
ламаємо. За якою схемою — я вам сказав.
І до 1 квітня цього року продовжено
постанову Кабінету міністрів, коли
можна це робити без тієї ідеології, про
яку я сказав. З 1 квітня всі повинні
працювати от в такому варіанті. Сьогодні
мільйон звернень — "як же так, та ми
не встигаємо", там, ще чогось — будь-що хочуть продовжити. На засіданні
Кабміну я буду голосувати за те, щоб
мораторій цей не продовжувати, а з 1
квітня зробити цивілізовані стоянки,
а не годівничку для когось.
- Який
відсоток чиновників та безпосередніх
виконавців працюють в українській
системі ЖКГ? Чи не йде основний відсоток
оплати комунальних послуг на утримання
чиновницького апарату?
100% — ні,
однозначно. У системі місцевого
самоврядування, ну, скажімо, в ЖЕКах,
якщо ви хочете їх туди зарахувати, — там
20-25% є. А якщо брати на державному рівні
— це нуль-нуль.
- Міністр ЖКГ може в
курсі, чому у мене кожну весну розривають
яму перед будинком? Скарб шукають?
:)
Ну, якщо ви його там закопували,
то ви їм скажіть, хай не там риють.
Скажіть, що ви його закопали в іншому
місці... А якщо так, по суті, то ви задайте
запитання: чому і хто за це повинен
відповідати. Якщо ви вважаєте, що міністр
регіонального розвитку, будівництва
та ЖКГ повинен знати, що у вас лежить в
холодильнику під морозилкою, — ну, щонайменше, ви не праві.
- Коли в
Україні впорядкують ліфти і коли буде
порядок на комунальних дорогах?
В
Україні більш як 6000 ліфтів відпрацювали
свій термін амортизації і їх треба
міняти. Тому міністерство запропонувало
цю програму і в бюджетному запиті ми
просили ці гроші не міністерству, а
регіонам — для того, щоб вирішити цю
проблему. На жаль, у бюджеті грошей на
цю тему не виділено. Кожне місто і регіон
має програму по заміні ліфтів, але на
жаль, тільки особливо, скажімо, аварійних.
Системно я вам сказав — треба поміняти
6000 ліфтів. Внутрішньобудинкові території,
дороги внутрішньоквартальні — ну, це
теж із тієї ж серії. Ось ті гроші, які ви
платите в ЖЕКи або в інші обслуговуючі
організації, частина з них повинна
відправлятися на ремонт цих доріг. Якщо
ви їх не платите, там цих грошей немає,
дороги в такому разі ремонтуватися не
будуть.
- Анатолію Михайловичу, як
часто Ви ходите по місту пішки? Чи
доводилося Вам їздити громадським
транспортом?
Я, ну скажімо так, не
маю практики такої... Ну, раз задають так
питання, хочу відповісти, без підступу.
Я як колишній мер і губернатор усвідомлюю,
що для того, щоб реально розуміти
ситуацію, потрібно реально прийти на
ринок і походити по ринку. Але дружина
в цьому випадку говорить: "Чуєш, на
тебе треба надіти маску Чебурашки, щоб
тебе не впізнавали. Інакше з тобою
неможливо ходити". Ось. По ринках я
ходжу і бачу, що скільки коштує. І в метро
зрідка проїжджаю — бачу, як, де і що.
Тобто для мене це 100% не чуже. І пішки я
ходжу з задоволенням у вихідні. І на
Андріївський узвіз, і по Софіївській
площі, і по Володимирській. І ось так
ціле коло можу пройти. Із задоволенням!
На Оболонь, правда, не ходив пішки.
-
Чи вистачає у Вас енергії швидко й
компетентно реагувати на рішення проблем
ЖКГ? Чи не думали Ви про те, що Вашу посаду
повинен займати більш молодий
управлінець?
Ну, скажімо так, старий
кінь борозни не зіпсує. Це не мною
сказано, але ви мене вибачте. Просто
вибачте. Варіант, коли куховарка здатна
управляти державою, ми вже проходили,
починаючи з 1917 року. Тому, якщо є в когось
амбіції керувати цим процесом, — не проблема, будь ласка — начальник ЖЕКу,
мер міста, або заступник мера міста,
заступник губернатора, губернатор,
заступник міністра, міністр. Це абсолютно
нормальна схема. Будь ласка, ніяких
проблем! Я за своє крісло не тримаюся,
я свою роботу роблю і в мене, слава Богу,
поки вистачає енергії це робити. Я думаю,
ну, як я оцінюю, досить ефективно.
-
Чого побажаєте читачам Корреспондент.net?
Я
вже так сказав трішечки... Ось бачу у
вас там [на полиці в редакції Корреспондент.net,
— ред.] на обкладинці Корреспондента
Пінчук, Ахметов і Фельдман. Ну, люди
такого рівня це читають, дивляться,
їм доповідають, що там, як Кореспондент
бачить і підносить. Тому цей рівень
людей, які думають, що розуміють, реально
оцінюють перспективи — це ваш читач. І
мені 100% легко з ними спілкуватися,
оскільки я маю свою думку, вони — свою.
Може, те, що я говорю, вони не завжди
приймають, але принаймні загальне
поняття, стратегічний напрямок розвитку
розуміють на 100%. Але вони працюють у
бізнесі. А ЖКГ — це рудимент соціалістичної
старої системи, що є найбільш зарегульованим, не реформувався всі ці роки. Доти, поки система комунального господарства
не стане чиїмось бізнесом, вона буде як
і раніше валитися. І нам від цього 100%
буде гірше. І люди, які думають, вони
100% це розуміють. Тому, перше, мені хотілося
б, щоб читачі, які воістину це розуміють
і хочуть жити в цій країні, робити щось
для цієї країни, повинні відповідну, ну
скажімо, роботу проводити з людьми, які
цього не розуміють. Тобто стати учасниками
цих процесів. І, найголовніше, мені
хотілося б, щоб люди, всі люди, громадяни
все-таки розуміли б, що це не чиєсь, це
не Барака Обами, або ж Меркель. Це наше!
Це ваша власність! У кожному водоканалі
й тепломережі — частка вашої власності.
І цим треба ефективно управляти! І якщо
ви говорите, а чого держава цього не
робить, то, я ще раз повторююся, а як
держава може робити?! Держава може,
отримавши від вас, від вас же (!) податки,
перерозподілити їх, забравши в охорони
здоров'я — на ЖКГ, або навпаки, забравши
у ЖКГ, віддати освіті. І все! Вдруге
повторюю, нічого не зникає безслідно і
не з'являється з нічого. Тому ми повинні
зрозуміти, що це наше, прийняти це!.. І
слухати фахівців. Ви ж, коли приходите
до лікаря, йому не говорите: "У
мене болить голова, замаж мені великий
палець зеленкою...". Ви говорите, що
у вас болить, а лікар ставить діагноз
і призначає лікування. Тому я вам кажу,
ось приклад з водою, якщо ми маємо системи
очистки, які побудовані в 60 -, 70-х роках,
а кожен ллє туди по літру Domestos'а або
Fairy — і це не очищається існуючими
системами, і ніхто в це гроші не вкладає,
то ми ж цю воду і будемо пити! Це ми
повинні розуміти. Я хотів би, щоб люди
вірили, що тільки ми самі, зрозумівши,
усвідомивши, оцінивши воістину ситуацію,
послухавши фахівців, виробили єдині
підходи, робили кроки назустріч один
одному і працювали на реформування. Що
таке реформи? Це зміни. Всі хочуть змін.
У гіршу сторону хтось хоче змін? Ніхто.
Тільки в кращу! Тому давайте визначимо
ці зміни і будемо самі змінюватися, в
першу чергу. Я вам цього від душі бажаю!
У нас все вийде. Дякую!