Фото: Фото Дмитра Ніконорова/ Корреспондент
Приватні компанії та держсектор - два світи, що тягнуть Україну в протилежних напрямках. Якщо перший відзначається розумом, то другий - кмітливістю, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.
Видання констатує, що приватний і державний
сектори - два світи, які живуть своїм життям в одній і тій же країні, кажуть
експерти. У першому люди націлені на максимально швидкий і якісний результат,
кар'єрне зростання і високий заробіток.
Бюджетники, навпаки, частіше орієнтовані на
створення видимості процесу, оскільки їхні оклади й можливості просування по
службі обмежені.
Між тим, згідно з офіційними даними, середня
платня працівника бюджетної сфери складає 1,8 тис. грн., тоді як представник
приватного сектору заробляє в середньому 3 тис. грн. А якщо робити поправку на
поширену практику зарплат в конверті, то реальний дохід співробітника приватної
компанії значно вищий, наголошують експерти.
У той же час в очах шукачів вакансій і
держслужба має свої плюси - завдяки привілеям і становищу в суспільстві, які
вона дає.
Видання пояснює, що сюди часто беруть
випускників вузів, яких через відсутність досвіду остерігаються брати приватні
компанії, тут трудяться ті, хто все життя працював в держсекторі і через
суб'єктивні причини не наважується змінити "орієнтацію", а також ті,
хто в найближчі роки розраховує оформити пенсію, значно більшу, ніж у
приватному секторі.
І, нарешті, пише Корреспондент, ще один тип
держслужбовців - горезвісні хабарники, що створюють Україні славу однієї з
найбільш корумпованих держав світу і наповнюють її великі міста незліченною
кількістю дорогих автомобілів, а їх околиці - особняками.
При цьому, за даними Держкомстату, кожен
п'ятий співвітчизник (19,7%) є держчиновником, а кожен четвертий (29,8%) працює
в приватній компанії. При цьому за роки незалежності загальна кількість
держслужбовців зросла майже вдвічі - із 170 тис. до 300 тис.
Журнал вказує і на той факт, що ця армія
щорічно з'їдає зарплатний фонд обсягом більше 9 млрд грн. При цьому, за оцінкою
Анатолія Амеліна, члена Національної комісії з цінних паперів та фондового
ринку, висококваліфікованих фахівців у цьому середовищі від сили 10%.
При цьому видання дійшло висновку, що у
більшості державних чиновників ставлення до свого становища прагматичне. Так,
36-річна Оксана, яка вирішила не називати своє прізвище Корреспонденту, 11
років пропрацювала в Міністерстві охорони здоров'я і змінювати роботу не
збирається: приватний сектор її лякає нестабільністю і непередбачуваністю.
І хоча у неї невеликий оклад, 2,5 тис. грн., додаткова
стаття доходу Оксани, за її словами, - "подяка" від приватних
компаній за швидко оформлену довідку або документ.
Крім того, співробітниця МОЗ може дозволити
собі не поспішати на роботу вранці, без особливих проблем брати на кілька
тижнів поспіль лікарняний, а також користуватися великими знижками на путівки у
відомчі санаторії.
Які бонуси адміністративної служби можуть
переконати українців не працювати в приватному секторі, а також чому між цими
двома напрямками утворилася професійна прірва, читайте у свіжому № 14 журналу
Корреспондент від 13 квітня 2012 року.