Країни Великої двадцятки можуть збільшити фонди МВФ на $400-500 млрд

Країни Великої двадцятки планують збільшити ресурси Міжнародного валютного фонду на $400-500 млрд, а не на планований раніше рівень у $600, якого домагався Фонд, повідомили представники Великої двадцятки.

При цьому завдяки додатковим коштам МВФ сподівається розширити можливості для боротьби з суверенною борговою кризою, яку спровокували економіки Греції, Португалії та Ірландії.

Міністри фінансів великої двадцятки зберуться наступного тижня у Вашингтоні, щоб обговорити прохання МВФ про додаткові ресурси.

Тим часом глава Фонду Крістін Лагард зауважила, що угода з цього питання може затягнутися, і дала зрозуміти, що на найближчому засіданні дискусія може не завершитися. Разом з тим, вона наголосила, що економічні та фінансові ризики скоротилися, тому фонду може і не знадобитися заявлена ​​раніше сума.

У той же час чиновники наголошують, що потреба єврозони в нових коштах уже задовольняється дешевими довгостроковими кредитами Європейського Центробанку, тому нові ресурси для МВФ тепер не настільки потребують коштів, як раніше.

Як повідомило одне з джерел Reuters, сума більше буде залежати від пропозицій великих світових і європейських економік, але не економік єврозони.

"Завжди було ясно, що $500 - $600 млрд - це занадто багато, нереалістично. Ми були б щасливі, якби отримали стільки ж від інших країн, скільки готові надати європейці", - повідомило ще одне джерело агентства.

Відзначимо, країни єврозони пообіцяли забезпечити 150 млрд євро ($200 млрд), тоді як інші країни ЄС зобов'язалися надати Фонду ще $50 млрд.

За словами першого чиновника, Китай і Японія можуть надати ще $100 млрд, або трохи більше. "Але для економік, що розвиваються, досі існує глибокий сенс у тому, що багаті країни, такі як Німеччина, повинні відігравати велику роль у вирішенні проблем регіону. Можливо, угоди не буде до останнього моменту", - вважає джерело агентства.

Очікується, що в розширенні ресурсів МВФ не братимуть участь США і Канада.

Нагадаємо, недавно МВФ представив доповідь, в якому зазначалося, що пенсійний вік повинен збільшуватися разом зі зростанням тривалості життя.