Фото: Корреспондент.net
Україна має намір відстоювати свої інтереси в країнах Митного союзу
Після створення Митного союзу більшість повноважень із врегулювання конфліктів за участю українських підприємств перейшла до Євразійської економічної комісії, яка тепер встановлює єдині норми доступу іноземних товарів на ринки Росії, Білорусії і Казахстану, пише газета Коммерсантъ-Украина в статті Конфлікти розвели по комісіях.
Фактично це позбавило українських виробників
можливості вирішувати конфлікти на двосторонньому рівні - тепер все частіше
треба буде залучати наднаціональний орган Митного союзу, вдаватися до арбітражу
в рамках країни СНД чи навіть звертатися до фахівців СОТ.
Поява Митного союзу ЄврАзЕС, який об'єднав
Росію, Білорусію і Казахстан, змінила звичні механізми вирішення торгових
суперечок України з цими країнами. Особливо відчутними зміни стали в цьому
році, після утворення Євразійської економічної комісії (ЄЕК) - постійно діючого
наднаціонального регулятора Союзу.
Україна виявилася неготовою до роботи з
наднаціональним органом. "Виникли труднощі: при появі проблеми ми не
знали, куди звертатися. Суверенна влада відсилала нас в ЄЕК, а там відповідали,
що ще не уповноважені вирішувати ці проблеми за національні уряди", -
зазначив перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський. Чиновник упевнений, що
подібні проблеми тимчасові, а очікувана уніфікація умов торгівлі зробить
вирішення суперечок України з Митним союзом простішим.
Тим не менш, ще одна інстанція лише ускладнить
ситуацію. "Як тільки виникає необхідність ввести обмеження, то такі
рішення приймають національні органи. А коли ми ставимо питання про
лібералізацію, то нас відсилають від національних органів до ЄЕК - і навпаки.
Ніхто не визнає, чия це компетенція", - скаржиться гендиректор асоціації
Український клуб аграрного бізнесу Володимир Лапа.
Однак після періоду плутанини Україна навіть
може отримати вигоду від створення ЄЕК, захищаючи свої інтереси на ринках МС.
"Для нас дуже важливо, що рішення ЄЕК приймаються колегіально - це дає
більше можливостей довести свою правоту", - наголошує президент
Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир
Щелкунов.
Протилежну думку висловив екс-директор
департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Мінагрополітики Тарас Качка:
"Враховуючи, що механізм роботи ЄЕК скопійований з Єврокомісії, це досить
складна бюрократична машина. Завжди може виявитися, що ця проблема з якихось
причин важлива для інших учасників МС, і вони можуть заблокувати розгляд".
Втім, за його словами, механізм ЄЕК може бути ефективнішим при вирішенні
питань, які торкаються інтересів всіх країн МС.
Українська влада вже використовує механізми
ЄЕК для захисту інтересів виробників. Так, у вересні в ЄЕК була подана заявка
про перегляд захисних заходів, введених країнами МС щодо карамельної продукції.
Учасники ринку переконані, що успішність
співпраці можна буде оцінити тільки після появи першого сприятливого для країни
рішення торгового спору в ЄЕК. У той же час одне з джерел в Кабміні пояснило,
що в уряді очікують, що новий орган буде більш об'єктивно підходити до
українських заявок, ніж національні інститути.
Раніше повідомлялося, що після обрання нового
складу Верховної Ради конфлікт в торгових взаєминах України з Росією увійде в
більш активну фазу.