П'ятнадцять днів дискусій на 18-й конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату завершилися підписанням договору про другий період зобов'язань Кіотського протоколу - до 2020 року. Україна отримала можливість перенести частину своєї квоти викидів, яка не була використана в перший період зобов'язань, однак коло їх потенційних покупців зменшилося, пише газета Коммерсантъ-Украина в статті Клімат поставили на контроль.
Так, в суботу
ввечері в Досі країни-члени Рамкової конвенції з питань зміни клімату ООН
дійшли згоди з приводу ключових параметрів другого періоду дії Кіотського
протоколу - з 2013 по 2020 рік. Після завершення його дії повинна почати
працювати нова кліматична угода, підписати яку планується до 2015 року.
Варто відзначити,
що завершення конференції планувалося ще в п'ятницю, але вона затягнулася через
бажання Росії, України і Білорусії перенести на другий період квоти на викиди
парникових газів, зекономлені в 2008-2012 роках.
Таким чином,
Україна наполягала на збереженні всього вільного об'єму одиниць встановленої
кількості - 2,7 млрд т викидів - із загальносвітового надлишку в 13 млрд т.
Профільний міністр Едуард Ставицький наполягав, що перегляд параграфа 13 ст. 3
Кіотського протоколу (регулює перенесення квот) змінить "архітектуру
міжнародної угоди, що може призвести до непередбачених юридичних
наслідків". Тим не менш, країни не прислухалися до цієї позиції, оскільки
це зменшило б рівень парникових газів лише на папері. Уточнити у делегації
України схвалений обсяг перенесення квоти не вийшло, адже її представники
здійснювали авіапереліт.
Тим не менш,
потенційні значні покупці надлишків українських квот - Австралія, ЄС,
Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія, Японія - відмовилися від їх купівлі.
"Незважаючи на те, що Україна має право торгувати, покупці заявили, що
купувати їх не будуть. Вони створюють умови для ринку реальних скорочень
викидів, а не тих, що на папері, - говорить голова робочої групи неурядових
організацій з питань зміни клімату, глава ради громадської організації Екоклуб
Андрій Мартинюк. - Україна може бачити в цьому різке обмеження продажу квот.
Однак навряд чи можна назвати ефективним те, що країна в 2008-2012 роках продала
лише 2% від загального обсягу". "Незрозуміло, навіщо боролися за
перенесення квот. Вони не потрібні ні Україні, ні світу", - дивується
директор MGM International Владислав Жежерін.
За новими
зобов'язаннями викиди України в період 2013-2020 років повинні бути в
середньому на 24% меншими, ніж викиди базового року - 1990-го. Однак саме
зменшення до 2020 року повинно скласти 20%. "Це означає істотне, до 50%,
зростання викидів у порівнянні з поточною ситуацією", - переконаний
Мартинюк. Наразі викиди України доходять до позначки в 40% від рівня 1990 року.
Експерти
вважають, що відмова покупців від придбання квот вплине на їх ціну. За словами
Мартинюка, у зв'язку з тим, що на ринок вийшла велика кількість одиниць,
особливо російських, їх ціна впала з 6-8 до 0,3-0,5 євро: "Коли ціна
низька, то проекти зі скорочення викидів парникових газів, наприклад, проекти
спільного інвестування, перестають бути цікавими інвесторам". Україна
залишається лідером у реалізації таких проектів, однак виникають питання до їх
якості. "У 2011 році піднімалися проекти 2004 року, їх затверджували
заднім числом", - відзначає Жежерін. У свою чергу Мартинюк відзначає, що
Україні необхідно реалізовувати проекти прозоро та швидко, щоб не було
претензій. "На переговорах в Досі неодноразово, на жаль, доводилося чути,
що основна проблема України - відсутність довіри до неї", - нарікає
експерт.
Раніше
повідомлялося, що Україна за 2010-2011 роки отримала 4 млрд грн від продажу
квот на викиди парникових газів в атмосферу.
***
Кіотський
протокол - міжнародний договір, прийнятий в Кіото (Японія) в грудні 1997 року
на додаток до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК). Він зобов'язує
розвинені індустріальні країни та країни з перехідною економікою урізати або
стабілізувати викиди парникових газів. Помітним виключенням зі списку країн,
які ратифікували договір, є США.
Протокол вперше
набув чинності в 2005 році. Країни-учасники брали на себе відповідальність за
скорочення парникових викидів, а також отримували можливість продавати
вивільнені квоти компаніям інших держав.
Серед країн, які схвалили
новий договір, 38 індустріально розвинених держав, в тому числі всі
країни-члени ЄС, а також Австралія, Казахстан, Україна, Білорусь, Норвегія,
Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн і Монако.
На частку держав,
які ратифікували продовження договору, припадає лише 15% викидів шкідливих
речовин в атмосферу. Водночас США, Китай, Індія, Японія і Росія, а також Канада,
яка офіційно вийшла з договору в 2011 році, в новому періоді зобов'язань за
договором брати участь не мають наміру.