Беззмінний лідер Казахстану звинуватив клани у небажанні ділитися надрами

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв виступив з вимогою пришвидшити відміну мораторію на розробку надр і звинуватив місцеві клани у спробі утримати контроль над сировинними багатствами, передає Reuters.

Відмінити заборону президент велів у листопаді минулого року, намагаючись підстебнути інвестиції у багату ресурсами найбільшу країну Центральної Азії.

"Я дав доручення про зняття мораторію на родовища, це потрібно для залучення інвестицій у розвідку нових родовищ. Я ж дав дозвіл... У чому справа?", - нагадав він.

На засіданні уряду в середу Назарбаєв, який керує 17-мільйонною країною з 1990-го року, поскаржився: "Скільки разів я доручав, і все спускається на гальма".

Зазначимо, що гірничопромисловий гігант Rio Tinto і корпорація ENRC з лістингом у Лондоні, яка належить казахським інвесторам-мільярдерам зі списку Forbes, скаржилися на бюрократичні бар’єри, з якими зіштовхнулися у спробі отримати ліцензії на видобуток у Казахстані.

"Компанія Rio Tinto світового рівня, готова інвестувати десятки мільйонів доларів у розвідку з нуля, два роки ходила по наших інстанціях", - повідомив Назарбаєв.

Він побачив за поневіряннями інвесторів меркантильні інтереси бюрократичного апарату. "Усі позахоплювали - в основному чиновники, їхні родичі якісь - родовища. Тримали як собака на сіні", - сказав Назарбаєв і дав уряду ще місяць на "конкретні пропозиції по кардинальному виправленню ситуації".

З отриманням незалежності Казахстан у 1990-х удостоювався оплесків інвесторів завдяки масштабній економічній лібералізації по західних лекалах. Але з часом критики заговорили і про ризики сировинної економіки у поєднанні з незамінністю влади, що породжують неефективність і масштабну корупцію.

Казахстан залучив за роки незалежності більше $160 млрд інвестицій, в основному у нафтогазовий сектор і володіє запасами урану, які поступаються лише Австралії. Він також найбільший в світі володар запасів хрому і суттєвих покладів міді, залізняку та цинку.

Проте з розвіданих у Казахстані запасів металів лише менше 15% припадає на промисловий видобуток, показують офіційні дані; з 282 відкритих покладів золота у розробці знаходиться 75, з 55 залізорудних - 19. Казахстан залучив менше відсотка світових інвестицій у розробку родовищ металів.

Назарбаєв сказав, що у Казахстані витрачається на геологорозвідку в середньому $20 на квадратний кілометр у порівнянні з $45 у сусідньому Китаї, $167 в Австралії і $203 у Канаді.