Фото: Reuters
Китай стає все більш привабливим напрямком для експорту нафти
У 2013 році Казахстан наростить постачання нафти в Китай, поступово збільшуючи експорт у східному напрямку замість завантаження трубопровідної системи свого партнера по Митному союзу - Росії, повідомляє агентство Reuters.
Слід зазначити, що Туркменістан, незадоволений умовами
транзиту газу системою Газпрому, в останні роки також віддає перевагу поставкам
на китайський ринок.
У 2013 році Казахстан почав регулярне прокачування нафти в
реверсному режимі по трубопроводу Кенкіяк-Атирау. Нафтова магістраль тягнеться
через всю країну - від Західного Казахстану (Атирау) до прикордонного переходу
Алашанькоу на китайському кордоні. Зараз трубопровід забезпечує нафтою компанію
Мангістаумунайгаз, 50% якої належить китайській CNPC.
Пропускна спроможність трубопроводу складає 6 млн тонн на
рік, однак до роботи в східному напрямку готовий він не повністю - поки
поставки йдуть в тестовому режимі, до 40 тис. тонн на місяць.
Reuters відзначає, що Казахстан почав переробку нафти на НПЗ
Китаю за толінговою схемою після
тривалого і безрезультатного діалогу про взаємні поставки енергоресурсів в
єдиному економічному просторі з Росією.
Поки Китай отримує менше казахстанської нафти - близько 10
млн тонн в 2012 році, але вже в 2013 році поставки повинні зрости відразу на
20% до 12 млн тонн, тоді як транзит через Росію залишається незмінним. Судячи
за даними Міннафтогазу Казахстану, в січні країна вже збільшила експорт нафти в
Піднебесну, прокачавши 1,012 млн
тонн проти 977,59 млн тонн в грудні.
Крім того, найближчим часом Казахстан повинен визначити
маршрути постачання нафти нових родовищ, і в першу чергу - гігантського
Кашагана. Учасники розробки останнього вже розглядають маршрут в Китай через
Алашанькоу, повідомили Reuters два різні джерела.
Після запуску в 2013 році Кашаган, згідно з планами, буде
давати 300 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням до 450 тис.
барелів. Доведені запаси нафти родовища складають 761,1 млн тонн. До складу учасників УРП входять
Казмунайгаз, Eni, Total, Exxon Mobil, Royal Dutch Shell (по 16,81%), ConocoPhillips
(+8,40%), Inpex (7,56%).
Більше того, зростання попиту на нафту в Китаї підштовхує
російські компанії до використання казахських транзитних потужностей. На
початку нинішнього року з'явилася інформація, що Роснефть запропонувала
Казахстану довгостроковий контракт на постачання нафти із заміщенням обсягу
казахстанською сировиною на кордоні з Китаєм. Це викликало несхвалення Транснефти,
яка зараз відчуває дефіцит ресурсів для заповнення експортних маршрутів.
Нагадаємо, різні експертні групи вже не вперше висловлюються
про можливу втрату Росією нафтового лідерства у світі. Зокрема згадувалося, що перспективи
видобутку важковидобувної нафти недооцінюються російською владою, яка не
підтримує нафтові компанії, що розробляють важкі, в тому числі сланцеві,
родовища.
Інша небезпека виходить від так званої "сланцевої
революції". На думку аналітиків PricewaterhouseCoopers, якщо нинішні
великі експортери нафти, такі як Росія і країни Близького Сходу, не почнуть
масштабне освоєння власних покладів сланцевої нафти, то вони зазнають істотних
втрат.