Законопроект про трансферне ціноутворення, який направлений до Верховної Ради, істотно відрізняється від своїх європейських аналогів, повідомили Корреспондент.biz в компанії Deloitte.
Вони пояснюють, що основне завдання
регулювання трансфертного ціноутворення на світовому ринку - встановити
контроль за рівнем цін при проведенні операцій між взаємопов'язаними особами з
метою недопущення ухиляння від сплати податків.
З 2012 року до цієї практики приєдналася
Росія, а найближчим часом таким шляхом піде і Україна. Очікується, що новий
закон про трансферне ціноутворення набуде чинності в липні 2013 року або 1
січня 2014 року.
"Вимоги законопроекту значно жорсткіші, регулювання
поширюється на більш широкий спектр підприємств і операцій, а розмір
передбачених штрафів істотно вищий. Коли документ був вперше показаний
представникам бізнес-спільноти, багато компаній, у тому числі Deloitte,
сформулювали ряд істотних зауважень до документа. Але поточна версія законопроекту
не тільки не відображає цих пропозицій, але навіть практично не змінилася в
порівнянні з тією версією, яка виносилася на обговорення", - нарікають
аудитори.
Вони підготували перелік найбільш проблемних,
на їхню думку, моментів законопроекту про трансферне ціноутворення, включаючи
їх вплив на ведення бізнесу (у разі прийняття документа), а також необхідні дії
для компаній, спрямовані на уникнення штрафів, Корреспондент.biz наводить думку
експертів без змін:
Адміністративна частина (вимоги до звітності
та розмір штрафів)
"У разі ухвалення законопроекту великі
платники податків повинні будуть надавати не тільки звіт про проведення
контрольованих операцій (тобто операцій, за якими вони повинні обґрунтовувати
ціну) і аналітичні дані, що підтверджують обґрунтованість застосування
трансфертних цін, але ще і всі первинні документи, пов'язані з проведенням цих
операцій. А це - тисячі, а іноді і мільйони сторінок документів, обов'язкових
для подання до податкових органів. При необхідності податкові органи могли б
запитувати ці документи в процесі проведення податкової перевірки. Але вимога
надавати їх в обов'язковому порядку означає не тільки збільшення навантаження на
бізнес , але і зростання бюрократичного апарату податкових органів.
Наслідки для бізнесу
Ретельний збір, зберігання і подання первинної
документації - все це істотно підвищує адміністративні витрати компаній. За
неподання первинних документів щодо контрольованої угоди законопроект
передбачає застосування штрафів у розмірі 5% від суми операцій, що є дуже
суттєвою сумою для компаній. У цілому обсяги передбачуваних штрафів істотно
перевищують розміри наявних штрафів у більшості країн світу.
Суб'єкти контролю
Крім транснаціональних операцій, в Україні
планується контролювати проведення операцій усередині країни. Регулюванню також
підлягатимуть операції з усіма компаніями (включаючи не пов'язані між собою),
розташованими в країнах, де ставка податку на прибуток більш ніж на 5% нижча,
ніж в Україні.
Наслідки для бізнесу
У першу чергу ухвалення документа позначиться
на компаніях, які співпрацюють з міжнародними гравцями, в тому числі
найбільшими світовими компаніями, чиї торгові представництва найчастіше реєструються
і розташовуються в Швейцарії. Зокрема мова йде про ряд кантонів, де розмір
ефективної ставки податку може становити менше 10%. Купуючи товар у торговій
компанії в Швейцарії (яка не є пов'язаною особою і зареєстрованою в такому
кантоні), українська компанія може бути зобов'язана доводити справедливість
застосування використаної ціни, що може виявитися неможливим на практиці.
Форвардні контракти
При порівнянні ціни за форвардним контрактом
на якийсь товар (наприклад, зерно або метал) на дату його укладення з ціною на
цей же товар в момент здійснення поставки українська компанія може виявитися
зобов'язаною доплатити податки.
Наслідки для бізнесу
Це положення нівелює саму суть форвардного
контракту і може негативно позначитися на діяльності підприємств, що працюють з
форвардними контрактами, зокрема зернотрейдерів. Адже при підписанні форвардних
контрактів за основу береться ціна, чинна за подібними контрактами на ринку на
дату підписання договору, а не на дату фактичної поставки товару. На дату
відвантаження ціна може істотно відрізнятися, причому в будь-яку сторону.
Різночитання
Найбільші побоювання викликає пункт 18 в
перехідних положеннях законопроекту, сформульований недостатньо чітко, що вже
призвело до багатьох його різночитань. Найбільш песимістичний і попросту
небезпечний для компаній варіант трактування цього положення полягає в тому, що
Кабінет міністрів України буде встановлювати індикативні ціни на експорт та
імпорт для більшості товарних груп. Крім того, для цілей трансфертного
ціноутворення можна буде використовувати виключно 5%-й коридор (вказано розмір
відхилення від встановлених цін). Ми дуже сподіваємося, що текст цьогго пункту
буде уточнений, в іншому разі це може призвести до необхідності
"ручного" регулювання цін.
Наслідки для бізнесу
Прийняття правил трансфертного ціноутворення є
ще одним кроком України на шляху до прийняття кращої європейської практики. Цей
захід лежить у сфері прямих інтересів країни як щодо внутрішніх операцій, так і
на світовій арені. Позитивний вплив, отриманий в результаті, може позначитися і
на бізнесі. Зокрема мова може йти про створення конкурентного середовища,
запровадження зрозумілих і прозорих механізмів визначення цін при проведенні
операцій з пов'язаними особами і т. д.
При цьому необхідно, щоб прийнятий закон
повністю був заснований на рекомендаціях ОЕСР і на кращих прикладах міжнародної
практики. Винаходити велосипед зовсім не потрібно: Україні потрібно просто
запозичити модель, яка вже успішно працює протягом десятиліть в розвинених
країнах.
Вкрай важливо, щоб у компаній була можливість
пристосуватися до нових правил під час "пільгового періоду", оскільки
вступ в силу законодавства у сфері трансфертного ціноутворення навіть у
найбільш оптимістичному формулюванні буде дуже болісним. Компаніям вперше
доведеться провадити такі дії:
· проводити аналіз і моніторинг операцій, що
підлягають регулюванню;
· розробити методику аналізу ціноутворення, а
також проводити порівняльний аналіз ринку для цілей документування;
· готувати та надавати додаткову звітність до
податкових органів та багато іншого.
Це, своєю чергою, призведе до істотного
збільшення ресурсів і трудовитрат, необхідних для виконання вимог законодавства
та підготовки звітності.
Однак застосування трансфертного регулювання в
поточному вигляді може мати катастрофічні наслідки для багатьох підприємств.
Встановлення державного регулювання цін може привести до абсолютної
неконкурентоспроможності українського бізнесу на світовому ринку".
Нагадаємо, що український уряд під керівництвом
Миколи Азарова пропонує Верховній Раді встановити контроль над трансферним
ціноутворенням.
Нагадаємо, що Міністерство фінансів ініціювало
внесення змін до Податкового кодексу з метою встановлення контролю над
трансферним ціноутворенням. До трансферного ціноутворення законопроект
відносить операції, в яких одна із сторін сплачує податки в країні, де ставка
оподаткування на 5 і більше процентних пунктів нижча, ніж в Україні.
Як повідомлялося, платники податків разом з
річною декларацією податку на прибуток повинні будуть подавати звіт про
проведені ними протягом року контрольовані операції. Якщо платник податків не
надасть звіт, то його, відповідно до законопроекту, буде очікувати штраф, який
складе 5% від загальної суми контрольованих операцій.