Наслідок кризи на Кіпрі буде жахливим – нобелівський лауреат

Запроваджений контроль за рухом капіталу на Кіпрі діятиме ще тривалий час і він символізує захід ери вільного руху капіталу у світі, пише у The New York Times нобелівський лауреат Пол Кругман.

Нагадаємо, парламент Кіпру ухвалив закон, який дає уряду країни право обмежувати зняття коштів з рахунків банків у виняткових випадках. Також був ухвалений закон про створення спеціального інвестфонду, покликаного допомогти Кіпру знайти необхідні кошти для отримання допомоги ЄС і МВФ.

Примітно, що відповідно до нещодавньої заяви Мішеля Барньє, комісара ЄС з єдиного ринку "будь-які заходи, направлені на обмеження свободи руху капіталу, можуть бути введені лише як виняткові і тимчасово, і це те, про що просили представники влади Кіпру. Це обмеження руху, який може тривати лише кілька днів".

Кругман, проте, дотримується іншої позиції. "Яким би не був результат кризи на Кіпрі, швидше за все, він буде жахливим. Просто наразі ми не знаємо точно, які форми будуть у цього жаху. Очевидно одне: в даний час і, ймовірно, протягом ще довгих років острівній державі доведеться дотримуватися досить суворого контролю над рухом капіталу як до країни, так і з неї", - зазначає він.

На думку Кругмана, Міжнародний валютний фонд цілком може схвалити контроль над рухом капіталу на Кіпрі. Він звертає увагу на те, що МФВ вже підтримав такий контроль в Ісландії.

Американський економіст зазначає, що в перші десятиліття після Другої світової війни обмеження на трансграничні грошові потоки застосовувалися досить широко. Наприклад, Великобританія контролювала зарубіжні інвестиції резидентів до 1979 року, а в інших розвинених країнах такі заходи підтримувалися і у 80-х роках. Проте, на фоні витрат, яких вимагає контроль над капіталом і поширення ідеології вільного ринку, така політика, за словами Кругмана "вийшла з моди".

Економіст вважає, що саме поширення скасування політики обмежень стало причиною економічних криз у цілій низці країн (Мексика, Бразилія, Аргентина і Чилі - 1982 рік, Швеція і Фінляндія - 1991 рік, Таїланд, Малайзія, Індонезія і Корея - 1998 рік), яку нещодавно поповнили Ісландія, Ірландія, Греція, Португалія, Іспанія, Італія і Кіпр.

Зазначаючи загальні ознаки усіх згаданих випадків Кругман пише, що "найкращим передвісником кризи є великий приплив іноземних грошей: в основі усіх цих криз, за винятком деяких, лежав різкий приплив іноземних інвесторів у країну, а потім раптовий їх вихід". Також він заперечує наявність у країн з розвиненою економікою імунітету до таких коливань: "Це була зручна втіха, проте трагедія в Європі показує, що це була лише спроба видавати бажане за дійсне".

При цьому економіст визнає, що економіка США також сильно постраждала від розриву міхура на ринку нерухомості, який підживлювали іноземні інвестиції. Як резюмує Кругман, "я не чекаю на всеосяжну раптову відмову від ідеї вільного переміщення грошей куди і як завгодно. Проте цілком може розпочатися процес змін, і уряди втручатимуться для обмеження швидкості припливу і відтоку грошей. Глобальний капіталізм, мабуть, знаходиться на шляху до меншої глобальності".

Як повідомлялося раніше, Міністри фінансів країн єврозони (Єврогрупа) на нараді, яка тривала в ніч на сьогодні, 25 березня, прийняли рішення виділити Кіпру стабілізаційну позику у розмірі 10 млрд євро.