Казахстан витратив $1 млрд на другу залізницю з Китаю, слідом за сусідньою Росією, очікуючи зростання прибутків від транзиту і вкладаючи в інфраструктуру, яка не встигає за наростанням потоку китайських вантажів до Європи, пише Reuters.
Торік Астана запустила 293-кілометровий відрізок від Жетигена
до Коргаса на китайському кордоні. Шлях коштував 154 млрд тенге (близько $1
млрд), ставши частиною магістралі, що простягнулася на 10 800 км з китайського
Чунціна в Дуйсбург, розташований в найбільшій індустріальній області Німеччини.
Склади із вантажами з Китаю до Європи, проходячи через
казахську територію, потрапляють на російські залізниці, звідки через Білорусь прямують
до Польщі. Але, збільшивши пропускну здатність транзиту, Казахстан може
запропонувати вантажовідправникам вигідну альтернативу на тлі завантаженого
Транссибу, який лише починає розширення, інвестиції в яке оцінюються значно
вище.
"У залізничному транспорті транзитний вантаж вважається
чистим доходом, тому що немає витрат: вантаж на кордоні приймається і на іншому
кордоні передається", - зазначив Reuters заступник голови комітету
транспорту і шляхів сполучення міністерства транспорту і комунікацій Еркін
Мейрбеков.
"Це ласий шматочок, і всі країни борються за транзит і
будівництво нових ділянок".
17-мільйонна найбільша економіка Центральної Азії, яка отримує
дохід з експорту нафти і металів, планує інвестувати в розвиток залізниць в
цьому році ще 200 млрд тенге ($1,3 млрд), у тому числі кредитних, в порівнянні
з більш ніж 500 млрд тенге минулого року.
"Залізничний транспорт найоптимальніший. Авіа - так,
він швидкий, але обсяги вантажів дуже маленькі, дорожнеча. Морський транспорт -
він дуже дешевий, але якщо клієнт готовий чекати 45 днів, будь ласка. Але ринок
нестабільний, він потребує швидкого реагування", - зазначив Мейрбеков.
Більше місця на мосту
За прогнозами Астани, доставляти вантажі з Піднебесної через
Казахстан швидше, ніж по 12 000-кілометровому Транссибу, на що витрачається
18-20 днів у порівнянні з 15 днями по казахстанській території.
"Казахстан - це міст між Сходом і Заходом, так воно і
є", - наголосив Мейрбеков.
Він зазначив, що влада планує максимально спростити
бюрократичні процедури заради постачальників і їх клієнтів.
По раніше запущеному залізничному переходу між двома
державами - Достик-Алашанькоу - торік було перевалено 16,5 млн тонн вантажів.
"Нескінченно одну і ту ж станцію і один і той самий
прикордонний перехід неможливо модернізувати і розширювати. Потрібно думати про
новий. Відповідно Жетиген був побудований в цих рамках", - наголосив
чиновник.
"Якщо дивитися перспективи розвитку Китаю, йде дуже
широкий інтенсивний розвиток західної частини Китаю, і вся продукція -
споживана, вироблена - повинна кудись йти".
Москва, у свою чергу, пропонує збільшити координацію у
транспортуванні вантажів до Європи шляхом організації Об'єднаної
транспортно-логістичної компанії (ОТЛК) - логістичного оператора на базі
активів країн Митного союзу - РФ, Білорусі і Казахстану.
Як "шовковий"
За даними державної залізничної монополії КТЖ, перевіз вантажів
по території Казахстану зріс в 2012 році до 16,5 млн тонн з 13,9 млн в 2010
році. З посиланням на аналітиків компанія вказала, що до 2020 року чекає
зростання обсягів транзиту до 35 млн тонн, з подальшим збільшенням до 50 млн.
Довжина залізниць Казахстану перевищує 14 600 км. Протяжна
територія, сировинна структура економіки, слабка автоінфраструктура збільшують
роль залізничного транзиту.
Прагнучи зменшити залежність від російського та узбецького
транзиту і зменшити країнам Каспію, багатим на вуглеводні і зерно, шлях до
ринків Перської затоки, Казахстан, Туркменія і Іран прокладають
транснаціональну залізницю і в травні ввели в дію її казахстанську ділянку,
очікуючи завершення іранської.
За словами чиновника Мінтрансу, вантажі з Піднебесної теж
можна буде направляти за цим маршрутом, знаним як "коридор
Північ-Південь".
"Можна сказати, це відродження шовкового шляху, дороги
в напрямку Китаю і Туркменії", - похвалився Мейрбеков.
Раніше повідомлялося, що український президент Віктор
Янукович вважає доцільним повернення до проекту Білий потік (White stream) як
альтернативного маршруту постачання в Україну природного газу з Азербайджану, а
також, у разі успішного спорудження Транскаспійського газопроводу, і з
Туркменістану і Казахстану.