Корреспондент: Битва за українську ГТС входить у вирішальну фазу

Політико-економічна битва між Києвом і Москвою за українську газотранспортну систему входить у вирішальну фазу - в останній момент перед здачею труби Україна несподівано викочує нову зброю, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.

Видання нагадує, що в 2004-му країна качала на зовнішні ринки 137 млрд куб. м імпортного блакитного палива. Торік - 84 млрд, у нинішньому мріє про 70 млрд куб. м, крім грошових втрат, ГТС загрожує технологічне відмирання.

Росіяни свідомо скорочують транзит через Україну і відводять його  більш дорогими обхідними шляхами, пише Корреспондент, і додає, що тим самим Київ змушують передати один із найбільших газотранспортних комплексів планети в спільне користування.

В обмін на це Газпром обіцяє повне завантаження труби і тимчасову поступку в ціні на газ. Такими обіцянками Михайла Гончара, директора енергетичних програм центру Номос, вже не розчулити і не розсмішити.

Експерт упевнений, що для газової атаки Газпром вибрав не дуже вдалий час. Ціни і без милості Москви падають по всій Європі, і вперше в новітній історії континенту тут утворився профіцит блакитного палива.

Так звана сланцева революція і швидко зростаючий ринок зрідженого природного газу (ЗПГ) збивають роздуті тарифи і формують нову газову карту світу.

Корреспондент додає, що Україна вписується сюди без швів, адже отримує унікальну можливість купувати енергоресурси в Європі, на Близькому Сході і навіть у США, де тарифи значно нижчі, ніж у Росії.

Проте питання, що робити із спорожнілою трубою, все ще актуальне. Забезпечити її повним завантаженням без російського газу неможливо, а російському газу поки нікуди не дітися без української ГТС. Значить, Києву та Москві доведеться домовлятися, констатує журнал.

"Наслідком такої домовленості має стати відмова Росії від планів будівництва Південного потоку і припинення розмов про будь-які інші обхідні проекти на кшталт Ямал - Європа II", - кидає виклик Гліб Простаков, заступник директора аналітичного центру Експертна рада.

Видання додає при цьому, що у Москви свій набір вимог до Києва - відмова від реверсних поставок палива з Європи і вихід з Енергетичного співтовариства, що сформувало відкритий газовий ринок для всіх своїх членів.

Чи варто Україні довіряти "газовій" дипломатії Росії, що несе короткострокову вигоду, і чому неповороткість Газпрому на тлі зростання спотового ринку ЄС і сланцевої революції не є втіхою для українців, читайте у свіжому №23 журналу Корреспондент від 14 червня 2013 року.