НАК Нафтогаз України має стати обов'язковим учасником альтернативних поставок в обхід чинного газового контракту з Росією, щоб закріпити за собою "соціальну" квоту імпортного газу, свідчать дані опитування експертів, проведеного Агентством стратегічних комунікацій Res Publica.
Як стало відомо Корреспондент.biz, 28,6%
вважають, що поставками газу з країн ЄС повинен займатися виключно Нафтогаз,
щоб продавати його за "соціальними" цінами населенню та
теплопідприємствам для обігріву населених пунктів.
А 21,4% виступили за квотування доступу до
європейського газу - НАК Нафтогаз України повинен забирати
"соціальну" частину, решта має продаватися українським приватним
компаніям. Не змогли відповісти 3,6% опитаних.
Зазначимо, більшість респондентів скептично
ставляться до перспектив вирішення проблеми модернізації української ГТС - вони
висловили думку, що найближчим часом ця проблема вирішена не буде.
Так, 42,8% вважають, що проблема буде вирішена
тільки після 2015 року, а 28,6% - що проблема не буде вирішена і після
президентських виборів. Що стосується оптимістичних прогнозів, то 3,6%
респондентів заявили, що проблему модернізації ГТС зможуть вирішити до кінця
2013 року, а 25,0% - до президентських виборів 2015 року.
Більшість експертів (53,6%) найбільш ймовірним
розглядає тристоронній формат міжнародного консорціуму для модернізації та
управління ГТС. При цьому 28,6% опитаних прогнозують створення міжнародного
консорціуму в двосторонньому форматі Україна - Російська Федерація.
І 10,7% вважають, що консорціум буде створений
у форматі Україна - Європейський Союз. 7,1% респондентів не вважають можливим
жоден з перерахованих вище варіантів розвитку подій.
Серед конкретних шляхів вирішення проблеми
модернізації української ГТС найбільш вірогідними експерти назвали: створення
міжнародного консорціуму для модернізації та управління ГТС (42,8%), а також
продаж або здачу ГТС в довгострокову оренду (21,5%). 10,7% опитаних упевнені,
що Україна самостійно проведе роботи з модернізації ГТС.
Ще 7,1% вважають, що ГТС не буде
модернізована, але буде експлуатуватися і далі, а 3,6% - що ГТС не буде
модернізована, і її виведуть з експлуатації. На підтримку іншого варіанту
розвитку подій висловилися 14,3% респондентів.
Більшість опитаних також вважають, що у
форматі енергетичних відносин Україна-Європейський Союз-Російська Федерація для
України однаково важливим є співробітництво як з Європейським Союзом, так і з
Російською Федерацією. Таку позицію озвучили 64,3% респондентів. При цьому
чверть опитаних (25,0%) назвали Російську Федерацію ключовим енергетичним
партнером України, і тільки 10,7% - Європейський Союз.
У цілому експерти позитивно оцінили процес
лібералізації газового ринку, розпочатий Кабінетом Міністрів України, який
передбачає організацію альтернативних поставок газу в обхід чинного контракту з
Росією.
Більше половини респондентів (53,6%) упевнені,
що лібералізація позитивно вплине на енергетичну безпеку України за рахунок
залучення більш дешевих енергоресурсів.
Ще 35,7% опитаних вважають, що лібералізація
вплине на енергетичну безпеку частково, адже альтернативні поставки газу
торкнуться в основному промислових споживачів, а не населення. 7,1% експертів
прогнозує, що процес лібералізації ніяк не вплине на енергетичну безпеку
України, а 3,6% - що вплине негативно, оскільки зросте ризик пред'явлення
штрафних санкцій з боку ВАТ Газпром за недобір газу за чинним контрактом.
Що стосується принципів розподілу дешевшого
газу на внутрішньому ринку України, то 46,6% експертів підтримали надання
рівного доступу всіх компаній до поставок газу з країн Європейського Союзу - і
державних, і приватних. Крім того, респонденти вказали на важливість збереження
соціальної складової в рамках розподілу дешевших енергоресурсів.
Варто відзначити, що Res Publica опитала 28
експертів, серед яких: Бала Віталій (політолог, політтехнолог, директор
Агентства моделювання ситуацій), Біденко Артем (політолог, експерт з рекламних
комунікацій), Богуш Денис (політтехнолог, президент компанії Bohush
Communications), Бондаренко Кость (політолог, голова правління Інституту
української політики та Фонду Українська політика) та інші.
Нагадаємо, Газпром виставив Нафтогазу України
рахунок на $7 млрд. Це неустойка за невиконання контракту із закупівель газу.
Влада України отримання рахунку підтвердила, але визнала, що платити не збирається.
Суть конфлікту проста - ще під час перебування
прем'єром України Юлії Тимошенко дві компанії підписали довгостроковий
контракт. За ним Київ зобов'язувався купувати у Москви як мінімум 41 млрд.
кубометрів газу на рік. А якщо споживає менше, то зобов'язаний заплатити
неустойку. В останні роки поставки різко скоротилися. По-перше, ціни на газ
кусаються. Адже віднедавна Україна купує його майже за європейськими тарифами.
По-друге, криза. Торік Нафтогаз купив всього 33 млрд. кубометрів. І відразу ж,
природно, потрапив на пені і штрафи за недобір газу.
Зазначимо, що зараз Україна в рамках обраної
лінії економічної політики, спрямованої на зниження енергозалежності від Росії
та її дорогого газу, намагається реалізувати різні енергетичні проекти.
Ведуться переговори про закупівлі газу в Європі, Азербайджані, Туркменістані. У
Нафтогазі повідомляли, що Україна веде переговори з Румунією про організацію
реверсних поставок газу через територію цієї країни.
Раніше стало відомо, що німецька компанія RWE
Supply&Trading планує почати продаж російського газу для його подальшої
доставки в Україну через територію Словаччини.
Зараз RWE поставляє газ в Україну через
територію Польщі та Угорщини. Нагадаємо, міністр енергетики та вугільної
промисловості України Едуард Ставицький заявляв, що Україна планує протягом
декількох місяців збільшити технічно можливий обсяг поставок газу реверсом
через Угорщину до 5 млрд кубометрів на рік.
Як повідомлялося, в середині травня Україна
почала тестовий імпорт газу зі Словаччини. Ставицький прогнозує підписання
договору про реверсні поставки газу через Словаччину 15-20 червня.
****
НАК Нафтогаз України - найбільша державна
вертикально інтегрована нафтогазова компанія України, підприємства якої
видобувають більше 97% газу і нафти в країні.
Газотранспортна система України є другою в
Європі і однією з найбільших у світі. Загальна протяжність газопроводів (без
урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км,
зокрема магістральних газопроводів - 22,2 тис. км і газопроводів-відводів -
14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій становить 1 449.