Китай допоміг здійснитися мрії Путіна про дорогу нафту - Reuters

Росія перенаправляє експортні потоки нафти в Азію, викликаючи зростання цін на Urals, витрати європейських НПЗ зростають на мільярди доларів за рік.

Як пише авторитетне агентство Reuters, за останні п'ять років російський нафтовий експорт до Китаю і на тихоокеанське узбережжя збільшився до 750 тис барелів за добу практично з нуля, або до 17 відсотків всього обсягу експорту, і може подвоїтися протягом п'яти років.

"Оскільки Міжнародне енергетичне агентство пророкує зростання попиту на нафту в Китаї з 10 мільйонів барелів на добу цього року до 12 мільйонів до 2020 року, рішення Росії, найбільшого у світі виробника нафти, різко розгорнути експорт на схід цілком виправдане", - йдеться у звіті аналітичної компанії Eurasia.

Це означає подвійну перемогу для президента Володимира Путіна, який у 2005 році вимагав від міністрів пояснень, чому Urals коштує на $5-6 за барель дешевше від європейського зразка Brent. Багато галузевих експертів тоді посміхалися, говорячи Путіну в першу чергу звернути увагу на якість Urals, яка набагато нижча за Brent.

Вісім років по тому знижка на Urals щодо Brent майже ніколи не піднімалася вище $2, а часто російський еталон продається навіть дорожче, як на цьому тижні, коли націнка до Brent досягла рекордної позначки у $0,90 за барель.

Росія, що посідає друге місце у світі з експорту нафти після Саудівської Аравії, продає в Європу близько 3,5 мільйонів барелів за добу. Підвищення ціни Urals на $1 щодо Brent збільшує витрати європейських НПЗ на $1,2 мільярда за рік.

Це погана новина для нафтопереробників, які закрили більше десятка НПЗ за останні 10 років та які планують нові закриття через несприятливий стан економіки і низький попит.

Експерти вказують на багато факторів зростання ціни Urals, у першу чергу на бум видобутку сланцевої нафти у США, що створив на світовому ринку надлишок низькосірчистих сортів, подібних до Brent. З іншого боку, пропозиція більш важких сортів із підвищеним вмістом сірки, подібних до Urals, скоротилася за рахунок зниження експорту з Ірану та Іраку.

Однак головна причина подорожчання Urals - зростання російських поставок до Азії, який американська аналітична компанія ESAI Energy порівняла з основою Санкт-Петербурга як "вікна в Європу".

"Режим Путіна негласно відходить від амбіцій "енергетичної наддержави" на користь придбання стабільних ринків збуту енергоносіїв. Серед наслідків - перемикання Росії із заходу на схід і зміцнення осі Китай-Росія", - йдеться у звіті ESAI Energy.

Незворотна тенденція

Російська нафта надходить в Азію не тільки зі Східного Сибіру, ​​але і з таких родовищ як Ванкор, які можуть забезпечувати як Азію, так і Європу.

"Враховуючи тенденції попиту на нафту на європейському ринку, поворот Росії на схід може стати незворотним. Схоже, президент Путін нарешті усвідомив необхідність забезпечення доступу на ринки", - йдеться у звіті ESAI.

Eurasia задумується, чи зможе видобуток на східносибірських родовищах зростати досить швидко для забезпечення попиту в Азії, і чи не доведеться відбирати додаткові обсяги у Європи.

Людиною, яка б пояснила Кремлю вигоди від переорієнтування нафтових потоків, міг би бути голова Роснефти Ігор Сєчин.

"Коли Сєчин розповідав про план перенаправлення нафтових потоків до Китаю, він сказав, що це призведе до подорожчання Urals у Європі", - сказало російське джерело в галузі.

Представник Роснефти сказав, що їй вигідне зростання ціни Urals, але не прокоментував думку Сєчина.

На початку липня Корреспондент.biz писав, що постачання нафти з Росії до Європи впали до десятирічного мінімуму.