HSBC: Для України до 2050 року торгівля з ЄС втратить значимість через зростання обсягів угод з КНР

Для України, а також інших найбільших економік СНД - Росії, Казахстану і Білорусі - торговельні відносини всередині регіону і з Євросоюзом втрачають колишню значимість у міру зростання обсягів торгівлі з Китаєм та іншими країнами Азії, йдеться в огляді банку HSBC.

На думку економістів фінустанови, до 2050 року у світовій економіці повинні відбутися тектонічні зрушення. Очікується, що зростання економіки ключових ринків, що розвиваються, може активізувати торгівлю за лініями Північ-Південь і Південь-Південь.

Крім того, до 2050-го КНР випередить країни єврозони за обсягами торгівлі з четвіркою СНД, при цьому жодна інша країна не зможе повноцінно змагатися з Китаєм в цьому напрямку.

"Говорячи про торговельні відносини четвірки, також необхідно сказати про помітне зростання частки Туреччини. Ми очікуємо, що до 2050 року четвірка буде торгувати з Туреччиною більш активно, ніж з Німеччиною. А всі країни Азіатського регіону в цілому, ймовірно, подвоять свою поточну частку в торгівлю з "четвіркою" до 47% за рахунок скорочення частки Європи та інших регіонів", - говорять в HSBC.

Водночас, йдеться в огляді, з ослабленням торговельних відносин з Європою країни СНД можуть наростити обсяги торгівлі з більш близькими східноєвропейськими сусідами, наприклад з Польщею.

Експерти вказують і на той факт, що, незважаючи на продовження зростання, внутрішня регіональна торгівля буде мати все меншу відносну значимість в порівнянні з торгівлею з Китаєм та іншими азіатськими країнами, що розвиваються.

"Якщо "четвірці" і країнам Митного союзу не вдасться знайти способи інтеграції своєї торгівлі у світові виробничі ланцюжки з опорою на порівняльні переваги кожної країни, то, враховуючи відцентрові сили гравітації в світовій торгівлі, масштаб майбутньої економічної інтеграції СНД може опинитися під питанням", - стверджується в огляді.

Крім того, фахівці відзначають, що низький рівень диверсифікації та істотна частка природних ресурсів у структурі експорту Росії і Казахстану створюють додаткову перешкоду для регіональної економічної інтеграції "четвірки СНД" в довгостроковій перспективі.

Перш за все, є всі умови для нарощування вже наявних експортних потоків. Стрімко зростаюча Азія, яка має гостру потребу в ресурсах, при провідній ролі Китаю продовжить створювати великий попит на сировину з країн СНД, які відкривають у себе все нові природні запаси.

Цікаво, що, на думку експертів, Росія впритул наблизилася до підписання багатомільярдної довгострокової угоди про постачання нафти в Китай. Російський Газпром веде переговори про укладення аналогічної угоди про експорт природного газу зі своїми китайськими партнерами. Росія планує збільшити електрогенерацію на Далекому Сході, знову ж таки для китайського споживання.

Країни "четвірки" мають великий потенціал для виробництва та експорту мінеральної сировини, металів і хімічної продукції, а також продуктів сільського господарства, які при більш активному експорті могли б задовольняти попит на продовольчі товари з боку середнього класу країн Азії. Проблема залишається в тому, що експорт сировини зазвичай створює низьку додану вартість.

Таким чином, констатують експерти, наступним кроком у розвитку експорту "великої четвірки" СНД могло б стати удосконалення наявних ланцюжків створення доданої вартості.

Для більш ефективної розробки родовищ необхідне створення нових технологій, які згодом можуть бути продані на експорт або захищені ліцензією. Крім того, експорт частково переробленої сировини може бути більш економічно вигідним, ніж експорт необробленої сировини, особливо з урахуванням високої вартості транспортування.