Видання підрахувало втрати України від торгового розриву з Митним союзом

Російський чиновник Сергій Глазьєв, який курирує євразійську економічну інтеграцію, повідомив про можливе скасування режиму вільної торгівлі з Україною. Якщо погрози Глазьєва стануть реальністю, це може коштувати українській економіці до 1,2% ВВП, пише Forbes.ua, підраховуючи можливі втрати і прибутки.

Проте, як вважають українські економісти, позитив від створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС перекриє такі збитки.

Видання нагадує, що наразі між Україною і Росією діє режим вільної торгівлі. Таким чином, при ввезенні в Росію переважної більшості українських товарів вони обкладаються нульовим імпортним митом (і навпаки). Водночас порядок експорту товарів до РФ із країн поза ЗВТ – які не мають з нею зон вільної торгівлі - відчутно жорсткіший. Середньозважена імпортна ставка Росії для країн-членів СОТ в 2011 році - 9,4%, як зазначено на сайті цієї організації.

Раніше в комісії Митного союзу заявили, що навіть у разі зміни митного режиму з Україною положення щодо торгівлі з нею будуть не гірші, ніж для інших країн-членів СОТ. Таким чином, ставка імпортного мита для українських товарів становитиме в середньому ті ж 9,4%.

Forbes.ua пише, що в минулому році Україна продала північним сусідам продукції на суму $17,6 млрд. У разі відмови Москви від ЗВТ з Україною сума імпортних мит, виплачених з вітчизняних товарів до скарбниці РФ, склала б $1,65 млрд (щоб не піднімати ціни і не втратити частку ринку, українським компаніям доведеться взяти ці витрати на себе). Ця сума складає близько 0,9% ВВП України за минулий рік, відзначає видання.

Проте на цьому втрати можуть не завершитися. З трьох держав МС сьогодні членом СОТ є лише Росія. Але якщо вона вирішить збільшити імпортні мита на продукцію з України до рівня СОТ, - і схилить на свій бік Мінськ і Астану - на аналогічний рівень зростуть мита для українських товарів у Білорусі та Казахстані. Таким чином, втрати збільшаться на $211,6 млн і $231,2 млн відповідно.

Forbes.ua зазначає, що є фактори, які свідчать про те, що втрати української економіки можуть виявитися відчутно меншими.

Насамперед безмитно до Росії реалізують далеко не всі товари, зазначив глава економічної програми Українського інституту публічної політики Ільдар Газізуллін. За його даними, під різні вилучення та обмеження із ЗВТ з Росією підпадають близько 18% українських товарів. "З урахуванням цього середньозважена ставка імпортного мита буде вищою нуля - близько 1-2%", - вважає Газізуллін. Тоді негативний ефект для економіки України опиниться в рамках 1% ВВП на рік.

Крім того, ефект виходу України із ЗВТ з Митним союзом залежатиме від альтернативних ринків, зазначає директор CASE-Україна Дмитро Боярчук. Чим швидше українські виробники зможуть виявити нові ринки збути, тим слабкішим виявиться російський вплив на економіку.

У свою чергу, представник України в ЄЕК Віктор Суслов вважає, що залишати зону вільної торгівлі з Україною Митний союз не має наміру. Радник президента Росії Сергій Глазьєв відомий своїми радикальними заявами у відносинах двох країн.

Кремль оцінив негатив для української економіки від асоційованого членства в ЄС в 1,13% ВВП до 2015 року і 1,56% ВВП - до 2020-го. За даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, ефект для України від організації зони вільної торгівлі з ЄС виявиться позитивним. І в разі появи глибокої та всеохоплюючої ЗВТ (про яку домовилися Київ і ЄС) додатковий приріст ВВП у середньостроковій перспективі в Україні дійде до 4% ВВП - завдяки зростанню доступу українських товарів на найбільший ринок світу, поліпшення доступу на ринки третіх країн, і зміни інвестиційного клімату.

Нагадаємо, один з українських аналітиків наголосив сьогодні, що у Москви немає тверезих оцінок ефекту угоди Києва з ЄС чи МС для економіки.