Південно-Східна Європа сподівається, що активізація геологорозвідки газових родовищ у Чорному морі допоможе їй знизити залежність від російських поставок, але газовий добробут все не настає, а Москва вживає заходів для збереження домінуючої позиції в регіоні.
Незважаючи на всі
зусилля, видобуток газу в Чорному морі поки незначний, оскільки велика глибина
і непрості геологічні умови вимагають дорогого високотехнологічного обладнання.
Однак технологічний розвиток і поліпшення ділового клімату викликають оптимізм
у регіоні, який раніше розчарував геологорозвідувальні компанії.
"Дедалі більше
компаній цікавляться бурінням на морі і вважають, що, на відміну від їхніх
попередників, у них все вийде", - сказав аналітик політичних ризиків Menas
Associates в Лондоні Алекс Джексон.
"Займатися
бізнесом у Туреччині, Румунії, Болгарії та Україні стало набагато простіше.
Крім того, в цих країнах зараз значний попит на газ, особливо з джерел поза
Росією. Всі ці фактори роблять перспективу привабливою".
Шанс підвищити
власний видобуток енергоносіїв - важливий стимул для таких країн, як Україна і
Болгарія, одержують основну частину споживаного газу з Росії. Інші країни
регіону, сильно залежні від російських поставок, наприклад, Угорщина і
Словаччина, теж сподіваються на швидкий початок видобутку газу в Чорному морі.
Є й політична
сторона питання. Для Росії важливо зберегти домінуючу позицію Газпрому як
постачальника газу в регіон, а Євросоюз прагне протистояти використанню Москвою
енергоносіїв як способу підтримки впливу.
"У рамках
збереження стабільності поставок енергоносіїв Єврокомісія підтримує прагнення
приватних компаній освоювати ресурси Чорного моря відповідно до правил ЄС",
- сказало джерело в Єврокомісії.
Але Газпром активно
намагається зберегти панування в регіоні. Найбільший у світі експортер газу
планує витратити близько 17 мільярдів євро на будівництво газопроводу у 2,5 тис
км Південний потік, який пройде по дну Чорного моря до Болгарії і далі до
Європи. Компанія планує перекачувати по ньому 63 мільярди кубометрів на рік до
2016-2017 років.
"Є реальні
побоювання, що чорноморський газ буде витіснений конкурентами", - сказав
Джексон з Menas Associates.
НОВІ ПРОБЛЕМИ
Ліцензії на
геологорозвідку в регіоні мають Shell, OMV, Exxon Mobil Corp, Petroceltic
International і Vanco International Ltd. Інші компанії, наприклад Eni, також
висловили зацікавленість в освоєнні чорноморських запасів газу.
Проте перспективи
видобутку газу в Чорному морі залишаються туманними, і до початку видобутку значних обсягів може пройти не менше десятиліття, вважають аналітики та
експерти.
"Видобуток
газу на шельфі - це нова велика надія, але питання в тому, чи багато там газу,
- сказав старший аналітик енергетичного ринку IHS Global Insight у Лондоні
Ендрю Нефф. - Для відродження ентузіазму та інвестицій потрібно відкривати нові
запаси. Для реалізації потенціалу (Чорного моря) буде потрібно десятиліття".
Досі найбільшим
відкриттям у регіоні є виявлення 1,5-3 трильйонів кубічних футів (42-84
мільярдів кубометрів) газу на свердловині Domino 1 ц румунських водах
компаніями OMV Petrom і ExxonMobil в минулому році. Для порівняння, Румунія на
рік споживає близько 15 мільярдів кубометрів.
Проте сумніви в
обсязі потенційних видобутих запасів зберігаються, а багато оцінок залишаються
непідтвердженими. Допомогти могли б сучасні технології, наприклад, сейсмічне
моделювання, але багато країн поки недостатньо інвестували в ці технології, що
ускладнює оцінку перспектив регіону.
Міністр енергетики
України Едуард Ставицький сказав, що в майбутньому країна зможе отримати не
менше 5 мільярдів кубометрів на мілководних ділянках Чорного моря. Але для
початку геологорозвідки і видобутку в значних обсягах Україні доведеться
інвестувати до $10 мільярдів щорічно в найближчі три-п'ять років, вважає
директор з розвитку бізнесу російського відділення консалтингової фірми Frost&Sullivan
Олексій Волостнов.
Серед інших проблем
геологорозвідки на Чорному морі - слаборозвинена інфраструктура, високі
інвестиційні ризики, оскільки лише кожна п'ята свердловина може виявитися
добувною, і ускладнений доступ через протоки Босфор і Дарданелли, сказав
представник OMV, що працює на двох проектах у Чорному морі.
Якщо не буде зроблено
велике відкриття, що дозволяє одній з країн стати експортером газу, то швидше
за все, весь видобутий газ буде споживатися країною-виробником, кажуть
аналітики.
Для початку
експорту до Західної Європи знадобиться значно більше інвестицій у транспортну
інфраструктуру. Якщо експорт таки почнеться, можлива й інша проблема, крім
прагнення Росії зберегти панування на ринку, а саме пряма конкуренція з
країнами Східного Середземномор'я. Виявлення величезних запасів газу у
Левантійському басейні означає, що цей регіон може почати постачання газу до
Європи до кінця поточного десятиліття.
За оцінкою
Геологічної служби США, запаси газу Левантійському басейну, який розташований в
основному в територіальних водах Кіпру та Ізраїлю, складають близько 3,5
трильйонів кубометрів. Цього обсягу всій Європі вистачило б на сім років, а
Кіпр та Ізраїль могли б експортувати до 2 трильйонів кубометрів на суму близько
$800 мільярдів у поточних європейських цінах.