Москва обіцяє Мінську поділитися нафтовими доходами в обмін на поступки

Росія може у майбутньому залишати Білорусі всі доходи від експорту нафтопродуктів з російської нафти в обмін на неназвані "поступки" Мінська, заявив російський президент Володимир Путін.

Білорусія отримує від РФ субсидії у вигляді пільгових цін на енергоресурси та кредитів, повертаючи в російський бюджет майже $4 млрд мит за експорт нафтопродуктів, вироблених з російської сировини.

Білоруський президент Олександр Лукашенко звернувся до Москви із проханням не вимагати повернення мит, щоб не порушувати принципи рівноправності у Митному союзі Росії, Казахстану та Білорусі. Відвідавши Мінськ у четвер Путін відповів згодою.

"Ми розуміємо, що для наших партнерів важливо виключити ось ці вилучення, пов'язані з нафтопродуктами і нафтою, і так далі. Ми готові. Для нас це втрати бюджету, але ми готові це зробити.. , але розраховуємо на те, що і партнери підуть нам назустріч, прибираючи ті вилучення, які їм важливі. Це вимагає певного часу", - заявив голова РФ.

Яких саме поступок він чекає з боку Білорусі Путін не уточнив, як і не назвав терміни, протягом яких мита можуть бути скасовані.

Лукашенко у відповідь запевнив, що Білорусі не буде потрібно багато часу, щоб виконати умови РФ: "Ми готові працювати сьогодні без вилучень та обмежень... Ми не будемо вимагати того, щоб був якийсь проміжок часу. Вважаю, ми в терміни найстисліші приймемо рішення, яке буде влаштовувати і РФ, і наших друзів".

За словами першого віце-прем'єра РФ Ігоря Шувалова, президенти Росії, Білорусі та Казахстану домовилися, що до 1 березня 2014-го року сторони представлять перелік вилучень, за якими будуть введені перехідні періоди і терміни, коли ці вилучення перестануть діяти.

"Таким чином, буде ратифікований, я сподіваюся, договір. Він почне діяти від 1 січня 2015 року, за яким вилучення певні будуть збережені, але в цьому договорі будуть визначені перехідні етапи і кінцеві терміни, коли ці вилучення перестануть працювати", - зазначив Шувалов.

"Те, що сьогодні говорив кілька разів твердо президент Білорусі, що, в принципі, Білорусь готова рухатися значно швидше щодо вилучень, ніж Казахстан. Я поки що не розумію, чи можливо це юридично забезпечити в рамках одного потрійного союзу, але якщо це буде визнано можливим, ми тоді це зробимо. Що це означає? Це означає, з 1 січня 2015 року для Білорусі не застосовуватимуться експортні мита", - заявив він.

Примітно, що в бюджеті РФ на поточний рік, на якому, як і на білоруському, негативно відбилося уповільнення економічного зростання, закладено надходження з Білорусі 118,5 млрд рублів у вигляді вивізних митних зборів на нафту і нафтопродукти. Оцінка надходжень у 2014 році – 112,9 млрд рублів.

Зазначимо, що два білоруських НПЗ Мозирський та Новополоцький річною потужністю близько 22 млн тонн переробляють переважно російську нафту, експортуючи більшу частину нафтопродуктів.

Шувалов наголосив, що питання про збільшення поставок нафти, на якому наполягає білоруська сторона, президенти обох країн повинні були обговорити тет-а-тет пізно ввечері в четвер.

"Поки що ані міністр енергетики (РФ Олександр Новак), ані (віце-прем'єр РФ, що відповідає за ПЕК, Аркадій) Дворкович не погоджують цей графік поставок, який вони просили - 21 (мільйон) тонн (на рік) або більше тонн нафти. Точніше, ми зараз на 21 (мільйон) тонн виходимо, але вони просять більше. Поки що це переговорна позиція", - заявив він, не уточнивши, про який рік йдеться.

Як повідомлялося, на тлі конфлікту із власниками Уралкалія Росія вирішила скоротити постачання у четвертому кварталі більше ніж на 40%. Конфлікт між Москвою та Мінськом розгорівся після розлучення російського Уралкалія з Білоруськалієм. 11 жовтня стало відомо, що Білорусь, яка переживає пік виплат за зовнішніми боргами на тлі різкого уповільнення темпів економічного зростання, може продати один зі своїх ключових активів - держпакет у Мозирському нафтопереробному заводі.