Фото: Reuters
Україна намагається відстояти свою позицію у газовій полеміці з Росією
Справедлива середньорічна ціна газу, закуповуваного в Росії, становить $255-265 за тисячу кубометрів, заявив глава Міненерговугілля Едуард Ставицький.
"Ми вважаємо на сьогодні справедливою середньорічну ціну, враховуючи ціну на спотових ринках, 255-265 доларів за тисячу кубометрів", - заявив він, додавши, що це ціна без урахування знижки в 100 доларів, яка діє згідно з Харківською угодою.
"Без всяких знижок. Це - ціна справедливого ринку Європи. Ціни на спотових ринках є і 290-300 доларів. Це ціни середньорічні. Відніміть транзит, який сплачується з крайньої точки України на переході Капушани (Словаччина) і до німецького хаба - набігає ще десь доларів 45. Ось і виходить ціна середньорічна в 255-265 доларів", - зазначив Ставицький.
Нагадаємо, міністр також заявив, що російський Газпром не продавав українським компаніям газ за зниженою ціною в $260 за тис. куб. м.
На тлі чергової газової колізії з Росією міністр закордонних справ України Леонід Кожара заявив, що Україна буде і далі купувати газ в Європі, якщо компроміс з Росією не буде знайдений, проте "газова війна" між країнами не повториться. Про це він сказав в інтерв'ю Урядовому кур'єру (№ 200 від 31 жовтня).
"Нинішня політика України в енергетичному секторі спрямована на диверсифікацію поставок природного газу. Наша держава вже почала купувати газ на європейському ринку, який коштує значно дешевше. Ми маємо намір і далі йти цим шляхом, якщо не будуть знайдені компромісні рішення з нашими російськими партнерами", - зазначив він.
На думку глави дипломатичного відомства країни, "ситуації, які були в 2006 і в 2009 роках, сьогодні не можуть повторитися в будь-якому разі".
"По-перше, тому що ринок газу в Європі кардинально змінився: протягом короткого часу Європа пройшла величезний шлях з диверсифікації джерел постачання газу. По-друге, тому що Україна також досить успішно реформувала свій газовий ринок", - пояснив міністр.
Кожара нагадав, що Україна підписала з компанією Shell угоду з освоєння родовищ сланцевого газу, а незабаром також очікується підписання контракту з компанією Chevron з освоєння Олеського родовища сланцевого газу.
Історія газових "воєн" між Росією і Україною йде корінням в 2005 рік. Тоді Газпром відповів на пропозицію України переглянути тарифи на транзит російського газу в Європі по території країни пропозицією підняти ціну на газ з $50 до $230 за тис. кубів. Україна визнала цю ціну неприйнятною.
З 1 січня 2006 року Газпром припинив постачання природного газу в Україну, продовживши, однак, прокачувати газ через українську територію. На адресу України посипалися звинувачення у несанкціонованому відборі газу, призначеного європейським споживачам. У Нафтогазі цю інформацію спростували.
У ніч на 4 січня 2006 року Газпром і Нафтогаз підписали угоду терміном на п'ять років (до 1 січня 2010 року). У відносинах між монополістами з'явився посередник, Росукренерго, а ціна на газ на перше півріччя 2006 року склала $95 за тис. кубів і надалі змінюється за взаємним погодженням сторін. Також Газпром зобов'язався платити Україні 1,60 дол ./тис. кубометрів на 100 км за транзит газу до Європи.
У 2008 році газовий конфлікт зробив новий виток і з 1 січня 2009 року подача газу для України припинилася; з 5 січня зменшилися поставки для європейських споживачів, а з 7 січня транзит російського газу через територію України був повністю зупинений. 19 січня сторони досягли згоди і підписали в Москві відповідні контракти, а 20 січня поставки газу для України і транзит до Європи поновилися.
21 квітня 2010 року в Харкові президенти України і РФ Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали нову угоду. Росія погодилася знизити на 30% ціну палива в обмін на продовження угоди про оренду Чорноморським Флотом Російської Федерації бази в Севастополі на 25 років, до 2042 року.
У 2013-му протистояння у газовому питанні знову загострилося. На початку року Газпром виставив Україні рахунок на $7 млрд за газ, який Україна не закупила в 2012 році. Київ заявив, що Нафтогаз виконав всі зобов'язання перед російським монополістом. Дискусія поступово зійшла нанівець і рахунок так і не був оплачений.
Полум'я конфлікту, однак, роздмухує намір України підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом і відмова в повній мірі увійти до Митного союзу Росії, Казахстану та Білорусі. Москва вперто наполягає на виконанні умов газового контракту, заяви керівництва української держави рясніють погрозами урізати закупівлі (які вже відчутно скоротилися), переходячи на газ з Європи і паливо власного видобутку, зокрема сланцеві вуглеводні. Кілька днів тому російський держмонополіст Газпром публічно зажадав від НАК Нафтогаз України погашення заборгованості за серпень 2013 року в розмірі $882 млн, а в разі невиконання зобов'язань пригрозив перейти надалі у постачанні природного газу України на форму передоплати. Українська влада заявила, що суттєвих проблем немає і зараз ведуться переговори, але поки підтвердження цього з російського боку не було.