У пострадянській Європі все виглядає так, ніби Росія здобула рішучу перемогу, переконавши Україну відмовитися від торгової угоди з Євросоюзом і натомість поглибити відносини з Москвою, пише Reuters.
Проте, відзначає агентство, у ЄС є підстави зітхнути з полегшенням.
Як тільки почуття відторгнення і ошуканих амбіцій пройде, реальність покаже, що взявши Україну під своє крило, країну з 46 млн громадян і значною заборгованістю, що загрузла в корупції, і непередбачуваною політикою, ЄС міг звалити на себе дорогий і важкий тягар для альянсу, принаймні в короткостроковій перспективі.
А в довгостроковій перспективі, пише Reuters, залишається шанс, що Україна зверне свій погляд назад на Захід і спробує відновити переговори про більш глибокі торговельні і політичні зв'язки з ЄС, нехай це не і не є зараз пріоритетом для влади - до закінчення виборів в Україні в 2015 році.
Пояснюючи своє рішення про відмову від угоди (яку повинні були підписати на саміті у Вільнюсі наступної п'ятниці), прем'єр-міністр України вказав на економічний прагматизм і прагнення підтримувати ідею стратегічних зв'язків з ЄС у майбутньому.
"Рішення уряду прийнято через економічні причини", - заявив Микола Азаров парламенту у п'ятницю, наступного дня після того, як він приголомшив багатьох, відкинувши угоду. "Це рішення має тактичний характер і не змінює наших стратегічних завдань".
Водночас керівник зовнішньополітичного відомства ЄС Кетрін Ештон була обережна в коментарях, зазначивши, що важливо зберігати співпрацю з Україною, якщо Київ передумає щодо свого геополітичного повороту.
"Ми вважаємо, що майбутнє для України полягає в міцних відносинах з ЄС", - зазначила вона в своїй заяві в четвер, визнаючи відмову Києва та застерігаючи про вплив такого рішення на приплив інвестицій в Україну.
"Ми твердо стоїмо на нашій відданості народу України, які стали б головними бенефіціарами угоди".
Ризикована нагорода
Із моменту старту програми Східного партнерства у 2009 році, плану з налагодження більш тісних зв'язків з шістьма колишніми радянськими республіками, ЄС витрачає багато часу, грошей і дипломатичних зусиль у спробі схилити країни ближче до своєї орбіти, відзначає агентство.
Із шести пострадянських республік Україна, з її багатими мінеральними ресурсами, значними площами землі, що межує з чотирма державами-членами ЄС, і річною продуктивністю більше 300 мільярдів доларів, завжди була найбільшим призом, пише Reuters.
Однак близькість до Росії, яка розглядає Україну як культурно "свою" і підтримує тісні зв'язки з країною, особливо в Криму, пов'язує з таким "призом" значні ризики, додає оглядач агентства.
З цієї причини, незважаючи на економічні, торговельні та соціально-політичні ігри ЄС із Києвом, насправді вся суть полягала в геополітиці, зазначає агентство.
"ЄС завжди розглядав себе як неготового грати в геополітичні ігри", - зазначив Ульріх Спек, дослідник в аналітичному центрі Карнегі в Європі.
"Але іронія в тому, що новий напір (президента Росії Володимира - ред.) Путіна змусив ЄС грати в політику сили, тому це багато в чому переросло в геополітичну гру".
Агентство додає, що якби Брюссель виграв гру, це, можливо, стало б "незручною перемогою", принаймні в короткостроковій перспективі.
Мало того, що Росія погрожує зупинити поставки газу в Україну, що змусило б ЄС шукати рішення, але ще й валюта України штучно підтримується, її борги оцінюються як "сміттєві", а уряд бореться за нову позику від МВФ.
Більше того, ЄС визначив три "критерії" для України, які повинні були бути реалізовані до підписання угоди, в тому числі - відмову від "вибіркового правосуддя", яке символізує позбавлення волі екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.
Агентство пише, що навіть якби ЄС і Україна просунулися і уклали операцію у Вільнюсі наступного тижня, Тимошенко, найімовірніше, залишилася б під вартою, принаймні в найближчій перспективі. Це стало б плямою на совісті ЄС, тривожним питанням, яке багато дипломатів ЄС щосили намагалися ігнорувати.
Але після фактичного зриву угоди ЄС більше не варто турбуватися про те, щоб відвести погляд від прогалин у системі правосуддя України, її політики та корупції. Україна нині - проблема Москви, пише Rеuters. Київ як і раніше винен російському Газпрому близько $1,3 млрд.
Проте, для ЄС є урок в наївності, яка привела до програшу Москві, додає огляда .
Так, один міністр закордонних справ ЄС заявив, що Брюссель був введений в оману політиками, які не були зацікавлені в європейському майбутньому, але намагалися стравити Росію і Європу один проти одного і продати Україну за високою ціною.
З Тимошенко - особистим ворогом українського президента Віктора Януковича і потенційним конкурентом в 2015 році - за ґратами, Києву не довелося б очищати політику і корупцію заради угоди з ЄС, що зробило б переобрання Януковича більш імовірним.
Росія теж наростила свій вплив у країні, пише агентство, прогнозуючи, що російськомовні виборці в Україні можуть забезпечити президенту ще один п'ятирічний термін.
Тоді, вже після 2015 року, Янукович може знову повернутися убік Європи і подивитися, які варіанти є для повторного старту переговорів, особливо якщо він має намір задовольнити більшість виборців, які хочуть, щоб Україна більш тісно була пов'язана з ЄС.
"Україна може продовжувати балансувати між Росією і ЄС, і обидва можуть продовжувати намагатися заманити Україну в свою сферу, Кремль - погрозами, а ЄС - притяганням", - додав Шпек.
"Обидва шляхи інтеграції сповнені різними умовами, які можуть бути просто неприйнятними для Януковича. Однак і на компроміс в тому, що вони вважають ключовими інтересами, вони навряд чи підуть", - резюмував він.
***
У четвер, 21 листопада, Верховна Рада України у присутності спостерігачів від Європарламенту не змогла прийняти жоден варіант із шести законопроектів, які передбачають лікування засуджених громадян за кордоном і необхідні для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Голосування завершилося під загальні крики опозиційних нардепів «Ганьба!» на адресу колег з найбільшої фракції Партії регіонів і фракції Компартії, адже саме вони не підтримали жоден з документів. Єдиними регіоналом, які підтримали чотири з шести законопроектів, став Нестор Шуфрич. Разом з ним один із законопроектів підтримала регіоналка Ірина Бережна. Решта представників правлячої партії не проголосували, через що Рада не змогла набрати більше 195 голосів.
На тлі всього цього Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, а також прийняв розпорядження, згідно з яким уряд ініціює створення тристоронньої комісії за участю Європейського Союзу та Російської Федерації. Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова до тристоронніх переговорів для вирішення питань, пов'язаних з можливим підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС.