Як компаніям захистити себе під час масових заворушень на південному сході
Протистояння в східних регіонах України досягло страхітливих масштабів. Збройні угруповання, які називають себе захисниками самопроголошених Донецької і Луганської «народних республік», вдаються до радикальних дій не тільки на барикадах, а й на дорогах і в торгових точках. Товари та цінності вилучаються «на потреби армії» без протоколу і компенсації. У результаті збитки місцевого бізнесу зростають у геометричній прогресії, а дієвих механізмів протистояння вандалізму і мародерства поки не існує.
Незважаючи на те, що, наразі більшість компаній намагаються працювати в штатному режимі, регіон стає все більш непридатним для розвитку та ведення бізнесу.
Озброєні та небезпечні
Новинні стрічки ЗМІ ось уже місяць рясніють повідомленнями про збройні напади і захоплення різних об'єктів власності. Перед проросійськими активістами всі двері відкриті, чи то супермаркет, завод, шахта. Основним попитом серед «візитерів» користуються повсякденні товари та оргтехніка. Так, 14 травня, п'ятеро озброєних людей в масках напали на офіс компанії «Королівське морозиво» (ВАТ «Луганськхолод») і забрали телевізор і комп'ютери.
Траси, якими товари доставляються в регіон, стали улюбленим місцем активності збройних угруповань. Вантажі в останні тижні все рідше добираються пункту призначення. Вони або розкрадаються - як це стало з двома фурами компанії Roshen, за які сепаратисти просили викуп по $30 000 за кожну - або використовуються як «будматеріали» для барикад. Наприклад, нові шини з Дніпропетровського шинного заводу, що призначалися тролейбусам в Донецьку, дорогою на блокпост були реквізовані і тепер використовуються «не за призначенням». Аналогічна ситуація сталася і з двома бензовозами компанії ОККО, вартість кожного з яких експерти оцінюють в €150 000.
Часом логіку дій сепаратистів зрозуміти непросто. Наприклад, 7 травня на в'їзді в місто Щастя (Луганська обл.), озброєні люди захопили мікроавтобус з м'якими іграшками. До вечора машину повернули, але вже без вантажу.
Крім відвертого грабунку, самопроголошена влада «вводить санкції» проти світових компаній, які працюють в тих регіонах. Так, вранці 13 травня в Луганську поряд з будівлею з'явилося оголошення від імені «ввічливих луганчан» про введення санкцій проти США та ЄС, під якими розумілося беззастережне право на розгром торгових точок. У «чорний список» торгових марок, крім McDonalds, увійшли Coca-Cola і Pepsi. У «заяві» значилося, що якщо McDonalds продовжить свою роботу на «їхній» території, то будівлю фаст-фуду буде знищено. Продукцію Coca-Cola і Pepsі відтепер заборонено продавати на території Луганська.
Врятуй себе сам
Місцева міліція не в силах запобігти або зупинити хаос, що набирає обертів. Відчуваючи свою незахищеність, бізнес або тимчасово припиняє роботу, або «мовчки терпить», або сам намагається боротися з нападаючими. Так, вулиці Маріуполя вже патрулюються «народними дружинами» серед працівників металургійних комбінатів компанії Metinvest. Вони, за вказівкою власника СКМ Ріната Ахметова, спільно з муніципальною міліцією намагаються охороняти порядок і захищати мирних громадян від мародерів і злочинців.
При цьому інший великий власник активів у Донецькій області - Дмитро Фірташ, прийняв рішення тимчасово зупинити роботу декількох заводів, що належать його Group DF, щоб не наражати на небезпеку життя співробітників і збереження самого підприємства. Так з 8 травня, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»(Луганська обл.) та ПАТ «Концерн «Стирол» (Горлівка, Донецька обл.) тимчасово призупинили виробництво аміаку і азотних добрив. Аналогічне рішення прийняло керівництво Приватбанку: з 5 травня робота банківських відділень в Донецькому і Луганському регіонах припинена. Також, припинена робота інкасаторів і прийом готівки в терміналах.
Один з представників великого бізнесу в Донецьку, який побажав залишитися неназваним, так охарактеризував у коментарі Forbes стан справ «всередині» регіону: «Прямого тиску сепаратистів на бізнес не було. Однак ситуацію ускладнює те, що в такий нестабільний час нею користуються любителі «легкої наживи». Тому почастішали випадки мародерства, і зріс рівень злочинності - кожен переслідує свої цілі і користується ситуацією, що склалася», - розповідає він.
За його словами, прямих збитків його компанія поки що не несе, проте партнери з інших країн і регіонів, побоюючись нестабільності, знижують свою активність. Вони не так охоче вносять передоплату або ж значно зменшують її розмір, що позначається на оборотних коштах компанії, сповільнюючи поточну діяльність. «Крім того, проекти, заплановані на майбутнє, залишаються «в підвішеному стані». Особливо страждає дрібний бізнес, оскільки купівельна спроможність населення різко впала, і населення намагається витрачати гроші тільки на предмети першої необхідності», - резюмує він.
Неприємні наслідки
У запалі ідейних сутичок економічна складова життя регіонів, охоплених заворушеннями, відійшла на другий план. Проте експерти зазначають, що місцевий бізнес уже «залягає на дно», а при подальшому погіршенні обстановки ризикує взагалі зникнути як клас. У Європейській Бізнес Асоціації вважають, що нинішня ситуація на сході України дуже згубно впливає не тільки на підприємців, а й на настрої інвесторів. «Зокрема, підприємцям доводиться більше думати про власну безпеку та безпеку своїх близьких, ніж про розвиток бізнесу. Це стосується і рядових співробітників, що не може не вплинути на ефективність компанії в цілому», - констатують в ЄБА, додаючи, що найбільш неприємне нині - це непередбачуваність ситуації та її подальшого розвитку. «Невідомо, чого можна очікувати вже завтра», - скаржаться бізнесмени.
При всіх очевидних проблемах в життєзабезпеченні Донецької та Луганської областей, паливної катастрофи не спостерігається. Як зазначають експерти, паливний бізнес зазнав значної шкоди, але про повне закриття АЗС у регіоні говорити не доводяться. Як розповів Forbes Сергій Куюн, директор консалтингової компанії «А-95», на сьогодні закриті практично всі заправки тільки в Краматорську і Слов'янську.
«На основній території особливо проблем немає. Єдине, люди перестали їздити, відповідно, дуже сильно впали продажі, а так палива досить, - говорить Куюн, зазначаючи, що оцінити збиток для бізнесу поки складно. «Але те, що втрати значні - це однозначно. До цього ще додається важкий економічний період в країні», - говорить він.
Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times, в бесіді з Forbes висловив стурбованість, що якщо не зупинити згубні процеси найближчим часом, економіка цих регіонів може попросту зупинитися. «Почнуться масові закриття підприємств: малого, середнього, великого бізнесу. Вже порушена логістика грошей, товарів, послуг - там навіть пересуватися небезпечно. Після того, як підприємства зупинять свою діяльність, людей відправлятимуть у відпустку. Через місяць-два у них закінчаться гроші, і це вже буде проблема для центральної влади. Почнуться голодні бунти», - підсумовує він.
З ним згоден і Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку. На його думку, нинішня ситуація підштовхує бізнес до відходу з регіону, але якщо це станеться - наслідки будуть катастрофічними. «Якщо бізнес іде, почнеться гуманітарна катастрофа. Бізнес - це зарплата, їжа, життя», - зазначає він.
Експерт вказує на те, що ті люди, які зараз оголошують себе «новим урядом республіки», не в змозі забезпечити нормальне функціонування громади. «Це особливість, яка говорить про те, що вони не збираються всерйоз управляти своєю територією, а тільки грабувати її. Люди не можуть жити в таких умовах», - вважає він. При цьому експерт упевнений, що центральна влада зуміє уникнути економічної та гуманітарної катастрофи в регіоні. «Цього не буде, держава не допустить цього», - говорить Пасхавер.
Правила гри
Говорячи про можливості захисту бізнесу в правовому полі на території проблемних областей, юристи зазначають, що це питання зараз розглядати складно, оскільки, в зоні збройного протистояння право найчастіше безсиле. Однак, є низка першочергових дій, які необхідно зробити в таких умовах. «Потрібно подбати про збереження правовстановлюючих документів. Оригінали доцільно вивести з території області, а в розпорядженні на місцях залишити нотаріально засвідчені копії, - радить Ганна Огренчук, керуючий партнер Юридичної групи LCF. - При цьому, обов'язково встановити цілодобове відеоспостереження за об'єктом, а також посилити охорону».
Аналогічну пораду дає Ерік Найман, рекомендуючи підприємцям кардинально переглянути режим роботи. «Для тих, хто здійснює логістику, на кшталт інкасаторів, мережі АЗС - або підсилювати озброєну охорону, або їхати колонами по 20-30 машин, або зараз зупинити пересування товарів, зупинити маршрути», - радить він. Для великих підприємств, на думку Наймана, доцільно навіть створювати «народну міліцію» залученням приватних охоронних компаній, у яких є право на носіння та застосування вогнепальної зброї. «Оскільки в силу певних причин правоохоронні органи не можуть зупинити ці розбої, громадяни, працівники підприємств повинні об'єднуватися і самостійно себе захищати. Або, другий варіант - тимчасово припинити діяльність компанії», - вважає експерт.
Андрій Кристенко, асоційований партнер юридичної фірми ILF, акцентує увагу на тому, що компанії повинні діяти так само, як вони діяли б при нападі злочинців або загрозу життя людей. «Охороною правопорядку в Україні зобов'язана займатися міліція, тому в разі заподіяння шкоди слід звертатися з відповідною скаргою до органів охорони правопорядку. При цьому обов'язково фіксувати факт такого звернення. При наявності відео або фото, що підтверджують факти заподіяння шкоди або загрози її заподіяння, слід зробити їхні копії і прикласти до скарги», - радить юрист. Кристенко переконаний в обов'язковості таких заходів, оскільки тим самим компанії-жертви фіксують порушення і покладають відповідальність за розслідування на компетентні державні органи.
Можливість відшкодувати свої збитки компанія отримає тільки, якщо слідством і судом будуть встановлені винні особи. Але, як зазначають юристи, в даному випадку якраз найбільш трудомістким може виявитися встановлення реальних винуватців у пошкодженні чи знищенні власності постраждалих. «У разі бездіяльності міліції необхідно скаржитися в прокуратуру або суд ... За нездатності органів влади провести належне розслідування, компанії, вичерпавши національні засоби захисту, зможуть звернутися зі скаргою до Європейського суду з прав людини», - говорить Андрій Кристенко.
Але навіть у такій складній ситуації продаж бізнесу - не найвдаліший хід. На думку Еріка Наймана, зараз це малореально. «Про продаж активів говорити не доводиться, оскільки це нереально, їх ніхто купувати не буде», - констатує експерт.
У Європейській Бізнес Асоціації також зазначають, що продавати бізнес зараз - не найкраща ідея. По-перше, дуже мало охочих його купити в нинішніх умовах. А по-друге, навіть якщо і є ризикові фонди, готові вкласти кошти, то, як правило, вони істотно занижують вартість активів компанії.
Отже, можна констатувати, що бізнес у східних регіонах зайняв вичікувальну позицію. Керівники, інвестори і власники намагаються зберегти зв'язки з партнерами, працюючи «в нуль» або навіть «в мінус». «Тому наразі найраціональніший варіант - це зберегти бізнес», - резюмують в Європейській Бізнес Асоціації.