У пошуках можливостей. Українці освоюють нові сфери бізнесу

Корреспондент.biz, 14 квітня 2015, 11:35
0
1302
У пошуках можливостей. Українці освоюють нові сфери бізнесу
Фото: Дмитра Ніконорова
Ольга Хайловська знайшла себе у творчості, залишивши роботу в нотаріальній конторі

Криза і її наслідки залишили без роботи багатьох українців.

Багато хто з них знаходить альтернативу у вигляді нової професії або власного бізнесу, пише Олена Романюк у №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року.

Яніна Савіна, менеджер зовнішньоекономічної діяльності, копірайтер, а нині партнер і дистриб'ютор німецької компанії LR Health and Beauty Systems, звернула увагу на сферу мережевого маркетингу два роки тому, коли пішла в декрет. Тоді вона зайнялася продажами швидше заради додаткового заробітку. Але в міру того як молода мати вивчала цю діяльність, її плани ставали більш масштабними, а бажання спробувати себе в новій сфері зростало.

Прийняти остаточне рішення на користь мережевого маркетингу Савіну підштовхнула криза – знайти гідну роботу за наймом в такий період складно, а заробіток потрібен. Доходи, отримані від мережевого маркетингу, стали вагомим, нехай і не основним джерелом доходу сім'ї.

«Зараз ми працюємо в нашому бізнесі вже з чоловіком. При цьому ми не зупиняємося, а бачимо перед собою великі перспективи», – каже Савіна.

Фото Дмитра Ніконорова
Яніна Савіна відкрила для себе сферу мережевого маркетингу 

За її словами, мережевий маркетинг хоч на перший погляд і не очевидний, але дуже хороший шанс підучитися і почати бізнес за порівняно невеликі гроші, які неодмінно окупаються за правильного підходу. А в кризовий період, коли грошей на дорогу освіту або відкриття традиційного бізнесу немає, це дуже важливо.

«Для мене моя робота зараз дуже важлива, адже освіта не повинна закінчуватися ніколи, люди постійно повинні пізнавати щось нове, розвиватися. А я практично кожен день знайомлюся і спілкуюся з людьми із дуже різних сфер, які теж хочуть більшого від життя, і це додає сил навіть у непрості часи», – ділиться своїм досвідом Савіна.

Нові 1990-ті

Якщо вірити Українській асоціації прямих продажів (УАПП), кількість дистриб'юторів, які хочуть заробляти на прямих продажах, в IV кварталі 2014 року збільшилася в порівнянні з III кварталом на 10,6%, тобто на 100 тис. осіб. Причому частка чоловіків у цьому бізнесі зросла з 13% до 15%.

«У структурі прямих продажів є люди, які хочуть продавати багато і будувати на цьому бізнес. І саме приплив таких людей Oriflame відчув у минулому році. Громадяни України дивляться на нас як на міжнародну компанію, здатну забезпечити їм стабільну роботу, дохід, кар'єрний ріст», –каже Ніклас Палмквіст, генеральний директор Oriflame в Україні.

У свою чергу Томаш Мурас, голова ради директорів УАПП, генеральний директор Amway в Україні, зазначає, що змінюється і тип людей, готових займатися мережевим бізнесом.

«До минулого року ми думали, що наш потенціал розвитку – це конкретний тип людини – networker, який дружить із сусідами, у якого багато знайомих і т. д. А сьогодні наші уявлення трохи змінюються. На ринку з'являється категорія, яка називається opportunity seeker – люди, які шукають можливості. Їм все одно, на чому заробляти гроші, що вони будуть продавати. І в цій ситуації ми ведемо таку політику, щоб зацікавити цих людей, намагаємося поліпшити умови співпраці з нами», – розповідає Мурас.

За словами Мураса, одним з таких кроків компаній – членів УАПП стало підвищення середнього рівня грошової винагороди дистриб'юторів. Зокрема, у 2014-му його частка від річного обсягу продажів компаній склала 18,9% порівняно з 18,3% у 2013-му. Що стосується середнього винагороди дистриб'юторів по Україні, то в минулому році вона склала 6 тис. грн за квартал.

До слова, представники асоціації зазначають, що значний поштовх розвитку мережевого бізнесу дали інтернет-продажі. Адже якщо раніше дистриб'ютору-лідеру для побудови бізнесу необхідно було близько десяти років, то зараз за допомогою онлайн-технологій його можна побудувати за півтора-два роки.

У пошуках себе

Втім, прямі продажі не єдина сфера, куди йдуть українці у зв'язку із кризою і втратою роботи. Частина з них, як й у 2009-2010 роках і ще раніше, намагаються знайти себе в ці смутні часи.

«Після масштабних скорочень в листопаді-січні багато фахівців дійсно не стали шукати нову роботу і пішли займатися своєю справою. Якась загальна ейфорія на тлі історій про сильних і сміливих людей нашої країни зміцнила в них впевненість у собі. До того ж останні події в Україні змусили багатьох іншими очима поглянути на своє життя, усвідомити цінність кожного дня, сім'ї, друзів», – каже Надія Петрученко, директор консалтингової компанії Глорія.

«У 2013 році ми проводили дослідження, яке засвідчило, що 60% респондентів виявляють потенційний інтерес до відкриття власного бізнесу. Причому кожен другий хотів займатися ручною роботою, щось виробляти. Зараз криза цих людей тільки підштовхує», – додає Уляна Маслова, керівник дослідницького центру hh.ua.

Спеціаліст навела кілька прикладів з особистого досвіду. Наприклад, її подруга, в минулому успішний фінансист, зараз займається валянням з вовни. Крім того, вона закінчила курси казкотерапії і тепер практикує як психолог.

«Знаю також колишнього журналіста, який зараз робить на замовлення скрині», – каже Маслова.

Дорогою творчості пішла й Ольга Хайловська, у минулого помічник нотаріуса.

«Я пропрацювала в одному місці майже вісім років. Коли зрозуміла, що мені стало тісно в нотаріальній конторі, пішла на вільні хліби. Стала пробувати свої сили у різних сферах – робила біжутерію та аксесуари на замовлення, в'язала. Потім захопилася живописом, стала вчитися. Організувала курси з в'язання, де сама проводжу заняття, – розповідає про свої способи самовираження, а заразом і заробітку Хайловська. – Також беру участь у виставках і ярмарках, де продаю свої картини, малюнки та сувенірну продукцію з їхніми зображеннями – чашки, листівки, футболки. Нещодавно почала вивчати графічний дизайн, роблю в цій професії перші кроки».

У повноцінний, та ще й доволі прибутковий бізнес перетворила своє хобі і колишня співробітниця страхової компанії, а нині фотограф новонароджених Юлія Патяка.

Фото з особистого архіву Юлії Патяки
Юлія Патяка перетворила своє захоплення фотографією на успішний бізнес 

«Я пішла зі страхової компанії восени, коли на фінансовому ринку склалася не дуже хороша ситуація. А фотографією я завжди захоплювалася паралельно, вона була моїм хобі. Але потім я виявила порожню незайняту нішу в цьому напрямку, і це спровокувало мене на рішучий крок – піти з роботи і присвятити себе повністю фотографії», – згадує Патяка.

При цьому фотограф зазначає: до того як зайнятися таким специфічним бізнесом, вона відвідала сім майстер-класів зі зйомки новонароджених. А далі зробила ставку на креатив і якість.

«Я знімаю у 99% випадків удома. Це і батькам зручно, і малюкові безпечно, не рахуючи ще купи різних факторів комфорту. Весь реквізит привозиться на місце зйомки – від шапочок до пухнастих стаціонарних фонів. Часто я їжджу за атрибутикою в Іспанію, щоб предмети на фото були унікальними і не повторювалися в інших фотографів», – розкриває нюанси своєї професії колишня співробітниця страхової компанії.

Серед головних плюсів роботи на себе вона відзначає можливість розпоряджатися своїм часом і життям

Серед головних плюсів роботи на себе вона відзначає можливість розпоряджатися своїм часом і життям.

«Багато хто побоюється йти на вільні хліби, тому що боїться відповідальності. Але я цього ніколи не боялася. Для мене свобода як повітря. І коли у мене з'явилася можливість реалізувати це право, то всі побічні ефекти – тимчасова відсутність замовлень, зменшення заробітків – відійшли на другий план. Правда, я хочу сказати, що «провал» між заробітками у мене був лише два місяці. Зараз мій дохід перевищив колишні заробітки у страховій сфері втричі», – розповідає Патяка.

Ложка дьогтю

Водночас експерти зазначають, що успішними такі бізнес-проекти переважно виявляються, лише коли мова йде про невелику справу, що не вимагає серйозних вкладень і найму додаткових співробітників.

«До нас у компанію знову і знову повертаються зі своїми резюме фахівці, які хотіли відкрити свій бізнес, але у них не вийшло. 80% цих бізнесів були спробами змоделювати таку саму компанію, в якій вони працювали», – каже Петрученко.

За її спостереженнями, провали підприємців-початківців відбуваються через незнання тонкощів усіх бізнес-процесів, адміністративних складових та особливостей ведення господарської діяльності. Дуже часто фахівці не розраховують витратність й обсяг необхідних вкладень.

«Усі думають – от зараз почну пекти пасочки, і на мене посиплються гроші. При цьому вони не враховують, що один місяць в бізнесі може бути прибутковим, другий – збитковим, не здатні прорахувати, коли бізнес вийде на точку беззбитковості та ін. Враховуючи це, навіть багато «бізнес-ангелів», готових інвестувати у стартап, не можуть цього зробити, оскільки не розуміють, у що вкладати гроші», – зазначає Тетяна Пашкіна, контент-експерт компанії Робота Інтернешнл.

Далеко не всі бізнесмени-початківці є настільки організованими, щоб контролювати свій робочий графік, ставити перед собою завдання, цілі і досягати їх. Адже в системній компанії все це вже збудовано, і потрібно тільки йти за правилами. Плюс не кожен хороший фахівець може продати свою послугу або товар. Для цього все-таки потрібні досить специфічні якості і знання.

«У творчі професії потрібно приходити з професій, де важлива була дисципліна. Цей досвід дуже допомагає дисциплінувати себе вже в якійсь своїй справі», – каже Патяк.

Багато з тих, хто починає свою справу, ведуть її, грубо кажучи, нелегально або взагалі відмовляються від ідеї її розвитку

І ще один важливий момент: багато з тих, хто починає свою справу, ведуть її, грубо кажучи, нелегально або взагалі відмовляються від ідеї її розвитку. Причина такої поведінки цілком з'ясовна: незважаючи на всю ейфорію з приводу «свободи творчості», вести підприємницьку діяльність у нашій країні легше не стало.

«У приватний бізнес йде небагато людей, бо всі знають: СПД відкрити легко, а закрити складно. Наприклад, зовсім недавно я спілкувалася з дівчатками, які хотіли відкрити своє маркетингове агентство і працювати на фрілансі, але відмовилися від цього через юридичні складнощі», – зазначає Пашкіна.

«У новинах постійно пишуть, що Кабмін ліквідував понад 300 дозволів. Але це дозволи, які стосуються дуже великого бізнесу, наприклад енергетики, надр та ін. Ніякого відношення до малого бізнесу ці зміни не мають. Вести його досі складно», – каже Ганна Воєводіна, юрист hh.ua.

***

Цей матеріал опубліковано в №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: роботакриза
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах