Енергореформи: Погляд з БрюсселяСюжет

Корреспондент.biz, 30 квітня 2015, 14:10
0
83
Енергореформи: Погляд з Брюсселя
Фото: Хмельницкая АЭС
Закон про реформи в енергетиці був прийнятий ще в 2013 році, але нічого поки не зроблено

Експерти розбиралися, хто гальмує реформи українського енергоринку.

У Києві 28 квітня відбулася Міжнародна конференція з підтримки України - донорський захід, в якому взяли участь представники кількох десятків країн, провідних світових фінансових інституцій та організацій. Український уряд відзвітував про перші результати роботи щодо стабілізації економіки та реалізації реформ, обговоривши з представниками міжнародного співтовариства подальші кроки щодо ринкових перетворень.

У ході конференції директор секретаріату Енергетичного співтовариства Янез Копач відзначив, з одного боку, успішність реформування газового сектора України, але з іншого - наявність опору реформування ринку електроенергетики.

"Реформи в газовому секторі є успішними ... Але є й не такі успішні моменти - сектор електроенергетики. З одного боку в газовому секторі є сильний гравець - "Нафтогаз", і там дуже хороше керівництво, сфокусоване на реформах, а в секторі електроенергетики немає такої рушійної сили для реформ", - сказав Копач. За його словами, реформам ринку електроенергетики також заважає внутрішній опір його учасників.

Експерти, опитані нашим виданням, не згодні з думкою європейського чиновника і стверджують, що він помилився. Реформа в газовому секторі пробуксовує. Закон «Про функціонування ринку природного газу» був прийнятий ще в 2010 році, проте фактично «Нафтогаз України» досі не розділений і на ринку немає справжньої конкуренції. Навпаки, приймаються рішення на користь державної монополії, наприклад, про обмеження продажу газу приватними компаніями, у тому числі з європейським капіталом, промисловим споживачам.

Що стосується електроенергетики, то в 2013 році в країні прийнято базовий закон реформу енергоринку, який набув чинності з 1 січня 2014 року. У його розробці брали активну участь приватні і державні енергокомпанії. Конкурентний ринок планується запустити в середині 2017 року. Для цього готується близько 100 нормативно-правових актів. Відповідальні за їхню розробку - державні органи, в тому числі Міненерговугілля та НКРЕКУ.

Рівняння на міністра

«У енергореформах найбільше зацікавлений приватний бізнес», - вважає керівник аналітичного центру «Енергетика України» Олексій Чернявський. На його думку, відсутність реальних реформ в електроенергетиці пов'язана з бездіяльністю державних структур, насамперед - профільного міністерства. «Для мене дуже несподіваною стала позиція Енергоспівтовариства, яке визначило приватний бізнес «крайнім» у провалі енергореформ в Україні. В Енергоспівтоваристві адже прекрасно знають, що саме приватники завжди були драйвером реформ в українському енергосекторі», - сказав Чернявський. Експерт наголосив, що основний тягар відповідальності за реформи лежить на міністрі енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишині. Можливо, тезою про внутрішній опір реформі намагаються прикрити свої недоробки.

За словами Чернявського, в останні роки було проведено безліч заходів на рівні енергетичних експертів за участю великих гравців енергоринку та європейських чиновників, відповідальних за енергетику. «Знаючи позицію приватних енергокомпаній, в Енергоспівтоваристві повинні, як мінімум, розуміти, що приватники не можуть гальмувати реформи, навпаки - вони в них кровно зацікавлені», - зазначив експерт.
 
Бізнес з європейським обличчям

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич наголосив, що енергокомпанії з приватним капіталом вже працюють на основі європейської практики і найбільш зацікавлені в поширенні цих правил на весь енергосектор. «Саме представники приватного бізнесу в питанні лібералізації ринку електроенергії обома руками виступали за третій енергопакет», - нагадав він.

Марунич вважає, що основну відповідальність за відсутність реформ в електроенергетиці має нести Міненерговугілля та НКРЕКУ. «Навіть якщо Володимир Демчишин скаже, що у нього є список реформ, це буде непредметно, поки ми його не побачимо. Є коаліційна угода, там прописані деякі речі для галузі, але більша частина з того, що там написано, не виконана», - зазначив експерт. «Курс на реформи має задавати держава, а їхньою реалізацією повинні займатися уповноважені структури, але ніяк не приватний бізнес. Покликання приватного бізнесу - заробляти і отримувати прибуток», - підсумував експерт.

Нафтогаз буксує

Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський, коментуючи заяву глави секретаріату Енергоспівтовариства, зазначив: «Як можна перешкоджати тому, чого немає? Більше того, чому пан Копач не помітив того, що у нас досі не розділений «Нафтогаз»? У планах «Нафтогазу», які були оприлюднені, його поділ планується не раніше 2016 року. Тут ніхто не блокує, тут все гаразд? Нікого нічого не бентежить?», - сказав експерт, додавши, що або єврочиновника не проінформували належним чином, або у нього вибірковий підхід до даного питання.

За словами Землянського, за відсутність реформ в енергетиці повинна нести відповідальність команда профільного міністра. «Вони прийшли під егідою та девізом реформ. Більше того, перед цим Демчишин очолював НКРЕ. Можна було б за цей час «в'їхати в тему» ​​і розпочати реалізацію реформ хоча б на папері», - вважає експерт. На його думку, для реформування галузі бізнес повинен запропонувати свої правила, а держава розібратися в них і виступити як арбітр.

Свій інтерес

Директор українського Центру досліджень у сфері ПЕК Олег Гавриш висловив думку, що від реформ енергоринку програють Міненерговугілля та НКРЕКУ, тому саме вони є їхнім гальмом. «Мені навіть складно уявити, хто з учасників ринку може блокувати реформи. Я швидше повірю в те, що перешкоди на шляху реформ ставлять люди з Міненерговугілля та НКРЕКУ. Поясню: зараз вони в ручному режимі регулюють тарифи, але якщо будуть прийняті реформи, то вони втратять цю прерогативу», - пояснив експерт.

За словами Гавриша, приватні компанії, навпаки, зацікавлені в проведенні реформ, в чистому і прозорому ринку. «Приватні гравці виступають за реформи, тому що вони дозволять встановлювати ринкові ціни, а також зможуть отримати рівні можливості доступу», - сказав він. Експерт вважає, що в лібералізації ринку найбільше зацікавлені ДТЕК і Енергоатом. «У ДТЕК є вугільні шахти, є свої електростанції. Вони можуть вугілля відправляти на свої електростанції. Таким чином, компанія отримає більш низьку ціну і зможе конкурувати на ринку. Але я думаю, що якщо ринок стане ліберальним, то всіх "зробить" "Енергоатом". Він стане монополістом на ринку», - вважає Гавриш.

«Я вважаю, що відповідальність за проведення реформ в енергетичній галузі повинні нести перші особи країни. Але я розумію, чому вони цього не роблять. Вони розуміють, що якщо ринок піде у вільне плавання, то ціни на електроенергію для населення можуть зрости», - підсумував фахівець.

Волі немає?

Сьогодні реформи в електроенергетиці реалізовуються вкрай повільними темпами. Таку думку висловила директор компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг» Світлана Голікова. «Без політичних рішень, політичної волі реформи в електроенергетиці неможливі, відповідальні міністерство, регулятор, Кабмін. Самостійно компанії - учасники ринку - працювати не почнуть», - зазначила Голікова.

За її словами, для реформування галузі потрібно сформулювати зрозумілу для всіх учасників ринку ціль. «Уряд чітко ціль не сформулював. Не думаю, що єдина мета реформ - інтеграція з нормами Євросоюзу. Що стосується темпу реформ, то він досить повільний, закон про реформи в енергетиці був прийнятий ще в 2013 році, але нічого поки не зроблено. Сьогодні працює робоча група, яка намагається внести зміни в цей закон і в закон про електроенергетику, хоча будь-які нові закони лише сприятимуть відстрочення реформ. А щодо вже ухваленого закону реформування має бути завершено до 2017 року», - наголосила експерт.

Оцінюючи кроки, зроблені в реформуванні ринку електроенергетики, експерт повідомила: «У лютому 2014 року мало бути створено координаційну раду (при уряді), яка була б центром реформ, але її не створено. Далі - прийняття закону про розділення бізнесу обленерго на передачу і на збут - цього не зроблено, а це потрібно зробити на виконання європейських директив. Крім того, серед ключових реформ - реформування ДП «Енергоринок». Не введені електронні аукціони на експорт / імпорт електроенергії. Що було зроблено - так це змінені умови проведення торгів з експорту електроенергії, тепер умови - більш ліберальні. Але одних таких змін явно мало».

На думку Голікової, сьогодні до реформ в енергетичному секторі Україну підштовхує європейське енергетичне співтовариство. «Добре, що зараз активізувалася робота секретаріату Енергетичного співтовариства, і завдяки цьому вийшов закон про ринок газу, до вугілля поки не дійшли, але йде робота в розрізі електроенергетики. Потрібно залучати до процесу реформ бізнес, адже саме компанії - ключові учасники реформ», - зазначила директор «ТрансЕнергоКонсалтингу».

ТЕГИ: Украинаэнергетикареформы
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах