RU
 

Невільна зона. Аграрії незадоволені квотами на експорт до ЄС

Корреспондент.biz,  2 лютого 2016, 11:06
0
554
Невільна зона. Аграрії незадоволені квотами на експорт до ЄС
Фото: УНІАН
Українські сільгоспвиробники скаржаться, що ЗВТ відкрита тільки в бік європейського імпорту в Україну

Чому українські аграрії не в захваті від Угоди про ЗВТ з Євросоюзом.

1 січня зона вільної торгівлі з ЄС стала для нас реальністю. Угода дозволяє європейським виробникам вийти на ринок України, що, у свою чергу, на думку українських та європейських політиків, сприятиме залученню інвестицій в країну, пише Ірина Ходорова у №1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року.

Крім того, європейці зможуть безперешкодно завозити в Україну вже готову продукцію, що дозволить імпорту стати дешевше. Вітчизняні ж компанії за бажання можуть тепер увійти на ринки ЄС.

«Євросоюз – важливий стратегічний партнер України. Для нас є вкрай важливим набуття чинності 1 січня 2016 року Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС», – зазначив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко під час зустрічі з комісаром ЄС з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Філом Хоганом у Берліні (Німеччина).

За підсумками 11 місяців 2015 року в загальній структурі українського зовнішньоторговельного обороту цієї продукції частка ЄС склала 31,2%

За даними Павленка, частка ЄС у торгівлі сільськогосподарською продукцією постійно зростає. Зокрема, за підсумками 11 місяців 2015 року в загальній структурі українського зовнішньоторговельного обороту цієї продукції частка ЄС склала 31,2%. Причому сам зовнішньоторговельний оборот за цей період становив $ 5,2 млрд, з яких експорт – $ 3,6 млрд.

Україна продає до Європи зерно, соняшникову олію, овочі, фрукти, курятину, сировину для комбікормів і багато іншого. А з 10 січня Єврокомісія дозволила десяти українським виробникам молочної продукції продавати свої товари співдружності, включивши їх до переліку затверджених експортерів у Європейський союз.

Однак зона вільної торгівлі не забезпечила (та й не обіцяла) аграріям вільного експорту.

«Ніякого відкриття ринків не відбулося. Знаєте, у колесах є такий механізм, називається ніпель. В один бік пропускає, в інший бік ні. Такою є приблизно ситуація зараз у нас з європейськими ринками. Європа говорить про зону вільної торгівлі з Україною, й одночасно підписана купа винятків і обмежень для експорту українських товарів. Це така зона вільної торгівлі – тільки в один бік, тільки в бік України», – заявив в інтерв'ю Голосу Америки Юрій Косюк, власник найбільшого виробника курятини – Миронівського хлібопродукту.

За словами бізнесмена, для експорту продовольчих товарів з України встановлені катастрофічні обмеження або квотування.

Повільне входження

Нагадаємо, Угода про асоціацію між ЄС та Україною була підписана 27 червня 2014-го. 16 вересня того ж року вона була одночасно ратифікована Верховною Радою та Європейським парламентом. Встановлення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) передбачено четвертим розділом Угоди про асоціацію, положення якого набули чинності з 1 січня 2016 року.

«Слід зазначити, що, відповідно до ст. 25 Угоди про асоціацію, ПВЗВТ створюється поступово протягом перехідного періоду, який не перевищує десяти років з дати набрання чинності зазначених положень угоди», – пояснює старший юрист компанії ОМР Микола Чемезов.

Тобто ніхто не обіцяв аграріям вільного доступу на ринок з 1 січня, додає керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА Марія Колесник.

«З 1 січня Європа фактично отримала доступ до нашого ринку, а нам зберегли квоти на безмитну торгівлю, які діяли для нас і в минулому році», – пояснює аналітик.

За даними Мінагрополітики, квоти, що діяли у минулому році, діють і зараз.

Аграріїв це обурює.

«Щоб ви розуміли: Україна виробляє 1,2 млн т курячого м'яса на рік. При цьому Європа дала Україні безмитну квоту – 16 тис. т. Плюс до того ж можна ввезти без мита 20 тис. т цілої замороженої курки (яка абсолютно нікому не потрібна). На все, що понад цієї квоти, – мито більш ніж € 1.000 за 1 т», – обурюється в інтерв'ю Косюк.

За словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, аграрії разом з Міністерством аграрної політики готують офіційний документ для переговорів з ЄС, необхідний для розширення квот на експорт зерна.

«Визначити, яким буде наш експорт до ЄС в наступному маркетинговому році, складно, тому що, з одного боку, близько 8 млн т зерна ЄС сам експортує і близько 8 млн т купує. Все залежить від того, який буде врожай у ЄС. Тому складно передбачити заздалегідь, скільки будемо експортувати ми», – каже Клименко.

Водночас економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак вважає, що компанії повинні бути задоволені хоча б тими пільгами, які отримали.

«Це набагато краще, ніж нічого. Потрібно рухатися, лобіювати свої інтереси й інвестувати в них, а не сидіти на п'ятій точці. Напружувати уряд, щоб усе рухалося. Ось, наприклад, ми щодо молока за рік відкрили три ринки – Китай, ЄС і Казахстан. Нашим аграріям час почати активніше брати участь у цих процесах», – вважає експерт.

Сільське господарство – єдина галузь, що отримала право на ввезення на територію ЄС певних продуктів. Однак це не означає, що поза квотою експорт продукції до ЄС забороняється

Сільське господарство, до речі, єдина галузь, що отримала право на ввезення на територію ЄС певних продуктів. Однак це не означає, що поза квотою експорт продукції до ЄС забороняється. Просто в такому випадку потрібно буде платити ввізне мито і, найголовніше, відповідати вимогам, прийнятим там.

«ПВЗВТ передбачає тарифну, митну та фітосанітарну лібералізацію. Також це означає, що правила внутрішнього ринку ЄС у широкому сенсі (технічні стандарти, санітарні та фітосанітарні правила, державні закупівлі, конкуренція, інтелектуальна власність і т. д.) поступово застосуються в Україні та базуватимуться на українському законодавстві», – додає Чемезов.

За словами юриста, додатками до Угоди про асоціацію передбачено перелік конкретних дій, які потрібно зробити у сфері законодавства, сертифікації та метрології для повноцінного ефекту ПВЗВТ.

Гармонізація законодавства та стандартів, вважає Колесник, – найбільш знакова з того, що у 2016 році принесла ЗВТ.

«Для лідерів ринку, яким перебудовувати бізнес-процеси всередині компанії не потрібно, фактично нічого не сталося, і зараз вони зацікавлені тільки у збільшенні квот. Для інших це можливість підвищити ефективність бізнесу», – каже вона.

На думку аграрного експерта Вадима Аристова, ЗВТ – це величезний стимул до розвитку економіки, який потребує гармонізації законодавства, стандартів та процедур сертифікації, підходів до забезпечення і контролю якості та безпеки тих же продуктів харчування (зокрема, продукції тваринного походження).

«Вимоги як були, так і будуть. Але вони для всіх. Можливість імпортувати з нульовим митом, звичайно, стимулює інтерес до української продукції, але ціна аж ніяк не вирішальний зараз фактор у конкуренції», – упевнений Аристов.

ЗВТ – дуже важливий етап на шляху до членства в ЄС, після якого компанії отримають вільний доступ до всіх можливостей, продовжує експерт.

Конкуренція не по кишені

Однак якщо українські товари в цьому році продаватимуться за правилами минулого року, то 70% імпортних товарів на українському ринку будуть без імпортних мит. За даними Мінекономрозвитку, нульові ставки з 1 січня 2016-го вводяться для більшості сільськогосподарських товарів за винятком насіннєвої продукції, окремих зернових культур, фруктів, сухофруктів, приправ і спецій. Тут має відбутися симетрична відміна ввізних мит обома сторонами.

70% імпортних товарів на українському ринку будуть без імпортних мит

Але в Мінекономрозвитку не турбуються, що це рішення приведе до обвалу ринків і напливу імпорту в Україну, – девальвація гривні не дозволить імпорту замінити багато української сільгосппродукції, що має найчастіше більш низьку собівартість, з внутрішнього ринку. Винятком стануть хіба що преміум-продукти, які, втім, і так на нашому ринку займають монопольне становище.

Наприклад, за даними польських ЗМІ, з нинішнього року Польща розраховує постачати в Україну додатково на $ 18,9 млн м'яса, яке, цілком імовірно, займе певні ніші або компенсує зростання експорту українського м'яса.

До речі, з погляду директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, імпорт продукції може бути на руку споживачам, якщо українські виробники почнуть різко підвищувати ціни.

***

Цей матеріал опублікований в № 1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: аграрії
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі
Загрузка...