RU
 

Мізки як бренд. Українські IT-фахівці підкорюють світ

Корреспондент.biz,  26 серпня 2016, 07:23
0
1066
Мізки як бренд. Українські IT-фахівці підкорюють світ
Фото: АР
В Україні програмісти працюють переважно на аутсорсингу замовлень з розвинутих країн

У всьому світі цінують українських IT-фахівців. Але чому успіху вони переважно домагаються за кордоном, а не на батьківщині.

 

У Польщі заарештований і екстрадований до США українець Артем Ваулін – творець незаконного файлообмінника KickassTorrents. Цей файлообмінник відвідували 50 млн осіб на місяць, а на рекламі він заробляв $ 12,5 млн у рік. ФБР підозрює Вауліна в порушенні авторських прав і відмиванні грошей. Йому загрожує до 30 років тюремного терміну.

Ваулін – один з українських фахівців у сфері IT-технологій, який прославився на весь світ, пише Галина Гірак у №32 журналу Корреспондент від 19 серпня 2016 року. Українських фахівців з поганою славою досить багато – 18 років ув'язнення відбуває у США Роман Вега (Степаненко), там же на 40 років посадили Єгора Шевельова, 30 років в Туреччині дали Максиму Ястремському. Ще двоє українців, Вадим Єрмолович та Сергій Вовненко, чекають у США вироку.

Але IT – це сфера, де навіть така неслава швидше на руку. У всьому світі цінують українських IT-фахівців. Питання в тому, чому успіху вони в основному домагаються за кордоном, а не на батьківщині.

Ложка дьогтю

Те, що наші програмісти користуються попитом, підтверджують експерти. Максим Корецький, керуючий партнер, виконавчий директор Blackshield Financial Advisers Group Ltd, каже: «Українські айтішники – це вже світовий бренд. Вони дуже грамотні розробники, хороші фахівці-технарі, мають якісну базову освіту, яку давали у нас в цій галузі ще з радянських часів, її цінують усюди. 

Наші хлопці дійсно затребувані, але тільки як «будівельники», які можуть робити якусь окрему частину продукту. А зробити власний продукт від початку і до кінця, створити компанію поки що не можуть

Наші хлопці дійсно затребувані, але тільки як «будівельники», які можуть робити якусь окрему частину продукту, – тут вони на висоті. А зробити власний продукт від початку і до кінця, створити компанію, вивести її на біржу, залучити інвесторів, як це роблять американці, – поки що не можуть. Виходить, що IT-підприємців у нас практично немає, хоч це і не виключає того, що у нас багато IT-девелоперів. Їх і використовують в аутсорсингу як в Україні, так і за кордоном».

Для просування IT-сфери, щоб у ній було майбутнє країни, треба, на думку Корецького, розвивати саме підприємництво і повністю видавати на-гора власний продукт – від початку і до кінця, виводити його на зовнішні ринки. Інакше ця галузь буде схожа на багато інших «розділів» промисловості і сільського господарства, які експортують за кордон неперероблену сировину.

Адже більшість тих IT-фірм, які функціонують в Україні, тільки виконують чиїсь замовлення. У тому числі і для дуже солідних іноземних замовників. Наприклад, для Дойче Банку. І навіть заробляють валюту. Правда, уточнює Корецький, отримати її непросто. «Щоб в Україну зайшла валютна виручка, договір, за нашими законами, потрібно узгодити з Нацбанком, як правило, в нього потрібно вносити корективи, – пояснює він. – А у зарубіжних замовників є свій єдиний договір, в який вони не хочуть вносити якісь поправки. І виходить ситуація, за якої українська компанія виконувати замовлення для великих іноземних замовників за валюту не може.

Щоб утрясти цю ситуацію, українці створюють десь на Кіпрі, в Люксембурзі, Великобританії або США нерезидентну компанію, яка зможе приймати гроші у валюті від зарубіжних замовників. А потім вже переводять отримані кошти в Україну за якомось договором, який підходить нашому Нацбанку. У свою чергу, айтішники, які фактично працюють у компанії-нерезиденті, оформляються як суб'єкти підприємницької діяльності і платять їм за надання послуг. Так що кількість підприємців в IT-секторі – зашкалює. Хоча насправді їх майже немає.

«Думаю, з часом ситуація зміниться, – сподівається Корецький. – У всьому світі IT-сфера тільки розвивається, проходить різні етапи становлення. І напевно ті програмісти, які сьогодні виїжджають працювати на Захід, з часом повернуться звідти з новими ідеями, почнуть створювати тут власні продукти. І в Україні ситуація повинна змінитися. Треба зменшити бюрократичні зволікання, і щоб держава хоч якось сприяла бізнесу. Повинні з'явитися бізнес-ангели і технологічні фонди».

Світло та тінь

Те, що багато IT-фірм, які працюють в Україні, ведуть чорно-білу бухгалтерію – вимушений крок, вважає Макс Зав'ялов, керівник компанії Hilgrup. «Наші програмісти затребувані у світі, – зазначає він. – І щоб їх утримати, треба створювати хороші умови праці, підтримувати європейський рівень інфраструктури в інноваціях і, звичайно ж, платити хороші зарплати. А отже – і величезні податки. Для інтелектуальної праці вони повинні бути менше. Інакше, як і зараз, багато організацій вестимуть подвійну бухгалтерію. Хоча, до речі, у нашій компанії, яка займається розробками, пов'язаними з електронікою, механікою, робототехнікою, програмістів небагато, у нас є можливість розраховуватися з ними по-білому».

Для розвитку будь-якого бізнесу, у тому числі і в IT-секторі, не обійтися без кредитів під розумні відсотки.

«В Європі можна взяти кредит під 3%, а у нас десь як мінімум під 12%, – розповідає Зав'ялов. – Різниця в чотири рази. До того ж у нас дуже багато банків впало. Це показники, які свідчать про те, що в цей момент у нас для бізнесу і для іноземних інвестицій час дуже невідповідний, нестабільний».

Все це повинно змінитися. І напевно зміниться. Але важливо, щоб не змінився наш найдорожчий потенціал – талановиті розробники.

Один з тих, хто згодом створюватиме в нашій країні українські IT-продукти, – киянин Дмитро Хаджирадев. Він 16 років тому отримав диплом в Одеській академії холоду (факультет інформаційних технологій) і майже чотири роки працював за кордоном. Спочатку в Бельгії і Швейцарії, потім у США. Тепер він технічний менеджер Netcracker в Орландо, штат Флорида.

«Якщо у якихось інших сферах українців за кордоном обмежують у зарплаті, то стосовно айтішників подібної дискримінації немає, – каже Хаджирадев. – Поки молоді, можна попрацювати за кордоном і заразом подивитися світ. Але потім все одно повернемося на батьківщину».


• Україна займає перше місце в Європі у сфері ІТ за кількістю фахівців, що становить 90 тис. осіб. У планах до 2020 року збільшити цю армію до 200 тис.

• У нашій країні ведуть діяльність понад 1 тис. ІТ-компаній, у тому числі іноземних.

• В Україні є близько 100 науково-дослідних центрів глобальних іноземних компаній з різних галузей, включаючи телекомунікації, програмне забезпечення, індустрію ігор та електронну комерцію.

***

Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 19 серпня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: IT
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі
Загрузка...