По українській території може пройти Шовковий шлях в обхід РФ.
Росія з 11 грудня перевела всі поїзди далекого сполучення - як пасажирські, так і вантажні - в обхід України.
Москва говорить про стратегічну значимість і підраховує збитки Києва. Однак Україна має можливість компенсувати втрати, взявши участь у проекті нового Шовкового шляху з Китаю до Європи.
Корреспондент.net розбирався, як Росія пустила свої поїзди в обхід України і чого очікувати.
Росія будувала дорогу в розпал боїв
На початку 2015 року Росія прийняла рішення побудувати на ділянці Журавка - Міллерово залізницю в обхід України для поїздів, що прямують з центральних районів РФ у південні регіони, наприклад Москва - Адлер.
7 серпня 2017 року було оголошено про завершення будівництва. Пропускна спроможність ділянки в 137 км становить 240 поїздів за добу в обох напрямках.
Ділянка Журавка - Міллерово розташована на території Ростовської і Воронезької областей.
Як заявили в Російській залізниці, дорога є електрифікованою, двоколійною на всій протяжності; тут побудовані сім нових залізничних станцій: Зайцевка, Сергіївка, Сохранівка, Кутейникове, Виноградівка, Колодезі і Боченково.
Більшу частину шляху прокладали залізничні війська Росії. Для будівництва залізниці були задіяні 1,5 тис. військовослужбовців і 700 од. техніки.
Після відкриття цієї ділянки у вересні по ній пустили вантажні ешелони, а міністр оборони РФ Сергій Шойгу прикріпив орден Жукова до прапора 39-ї бригади залізничних військ, що взяла участь у будівництві.
Пасажирські поїзди Російської залізниці з 11 грудня ходитимуть у південному напрямку на відстані 25 км від українського кордону.
В обхід України щодоби йдуть уже понад 120 пасажирських і до 30 вантажних російських поїздів, повідомляє Російська залізниця.
Залізниця в обхід України // Фото: міноборони Росії
Раніше поїзди РФ йшли транзитом через короткий перегін Гартмашевка-Зоринівка в Луганській області, двічі перетинаючи український кордон.
У Росії зазначають, що побудована дорога посилить незалежність Росії і убезпечить перевезення, а також має стратегічне значення. Москва оцінює збитки Києва в суму понад 200 млн доларів, які раніше РФ платила за залізничний проїзд через Луганську область.
За оцінками, реалізація проекту нової залізничної гілки обійшлася більш ніж у 56 млрд рублів.
Лінія стала частиною швидкісного залізничного проходу, що з'єднує Центральну Росію з Чорноморським узбережжям. Росія планує в подальшому злитися з Кримом через Керченський міст.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що він вітає запуск російських пасажирських поїздів далекого сполучення залізничним маршрутом в обхід України.
"Я такий крок цілком вітаю. Нехай їздять де завгодно, крім України. Ніяких наслідків немає", - сказав Омелян.
Україна може відповісти на Шовковому шляху
Кілька місяців тому британська газета The Financial Times писала про збитки нової залізниці Росії для України.
"Вона є одним з декількох російських інфраструктурних проектів, які в поєднанні зі збитком, спричиненим конфліктом з проросійськими сепаратистами на Донбасі, можуть перетворити Україну, яка раніше являла собою своєрідний міст між Сходом і Заходом, в острів", - писала FT.
Нова залізниця дозволяє обігнути територію України і безперешкодно доправляти російські вантажі в Білорусь, країни Балтії та інші, зазначало видання.
Співробітники аналітичного інституту у Вашингтоні "Центр стратегічних і міжнародних досліджень" зазначають, що на самому початку конфлікту на Донбасі проросійські сепаратисти завдавали ударів по ключових об'єктах інфраструктури на сході України.
За даними ООН, уже до листопада 2014 року були зруйновані 53 мости, 45 ділянок доріг і 190 залізничних споруд.
На сайті Мінінфраструктури України говориться, що крім Криму і зони АТО, залізничний транспорт забезпечує 82% вантажних і до 50% пасажирських перевезень з усіх, які здійснюються різними видами транспорту.
Саме транспортування вантажів приносить більший дохід Укрзалізниці і, відповідно, українській скарбниці.
Однак протягом трьох останніх років обсяг транзитних вантажних перевезень за окремими групами товарів неухильно знижувався. Так, тільки у 2016 році транзитом через Україну прослідувало на 30% вантажів менше, ніж у 2015 році.
Зазначимо, що у 2011-2012 роках на транзит з Азії в Європу Україна отримувала 1,6 млрд доларів.
Експерти зазначають, що Росія хоче перетягнути потік вантажів з Казахстану і Китаю в Євросоюз і назад, який йде через Україну.
У Центрі стратегічних досліджень нагадують, що Україна сподівалася стати великими воротами в Європу в рамках масштабного китайського проекту "Один пояс - один шлях", або "Новий Шовковий шлях".
У 2013 році Віктор Янукович, займаючи пост президента, заявив, що ідея створення нового Шовкового шляху буде активно підтримуватися Україною.
Під час свого візиту до Пекіна він підписав з Китаєм кілька угод, які могли принести Україні 8 млрд доларів інвестицій, включаючи тримільярдну угоду на будівництво порту в Криму.
Однак усі ті угоди стали жертвами збройного конфлікту, який спалахнув на початку 2014 року, зазначає FT.
У травні цього року в Пекіні відбувся форум "Один пояс - один шлях", де
обговорювався проект нового Шовкового шляху. Його маршрут, як виявилося, лежить в обхід України. Хоча до цього заявлялося про участь української території, а перший поїзд у рамках Шовкового шляху пройшов в обхід Росії по Україні на початку минулого року.
Перші українські поїзди в рамках Шовкового шляху // Фото: Мінінфраструктури
Проте 1 листопада міністр інфраструктури України оголосив, що з цього дня закладено нитку трафіку поїзда №1319/1320 по транзитному маршруту через Україну в рамках нового Шовкового шляху.
"Поїзди будуть складатися з 57 платформ під універсальні контейнери. Китайська сторона погодила нитку графіка поїзда, який буде проходити з Чженчжоу через територію України (Чоп, Мостиська) у напрямку до Словаччини, Польщі і Угорщини", - заявив Омелян.
Він підкреслив, що це початок великого процесу щодо повернення України в лігу світових держав-транзитерів.
Через територію України проходить південний маршрут під назвою "Шовковий вітер" щодо Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту.
Він йде з Китаю через Казахстан, Азербайджан і Грузію, звідти за двома напрямами - у Туреччину чи в Україну, а з неї - через Білорусь - до литовського порту Клайпеда на Балтиці.
Однак експерти кажуть, що про цей проект в Україні багато говорять, але поки мало за ним зробили.