Конфлікт між Нафтогазом і Газпромом посилюється - претензії сторін одна до іншої ростуть, а про переговори поки ніхто не домовляється.
Газова війна України і Росії, яка триває з перемінним успіхом уже 20 років, отримала несподіваний виток.
Після перемоги Нафтогазу в Стокгольмському арбітражі над Газпромом російська сторона відмовилася виконувати рішення суду і незабаром оголосила про розрив усіх газових контрактів з Україною.
Євросоюз запанікував, боячись залишитися без газу в люті морози, і підключився до вирішення конфлікту. Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович уже провів переговори зі сторонами і розповів, що Україна і Росія готові йти на контакт.
Корреспондент.net розбирався в новому загостренні газової війни між Україною і Росією.
Українські апетити зросли в кілька разів
5 березня Нафтогаз отримав від Газпрому повідомлення про плани звернутися до Стокгольмського арбітражу щодо контрактів на поставку і транзит газу.
Українська сторона вважає пропозиції Газпрому неприйнятними, оскільки підстав для розірвання договору на транзит газу в Києві не бачать.
У газових контрактах прописана процедура їх розриву, нагадав Нафтогаз: одна сторона має повідомити іншу за 30 (у разі договору на поставку газу) чи 45 днів (за договором про транзит). За ці терміни компанії мають провести переговори, якщо вони не домовляться між собою, то звертаються до Стокгольмського арбітражу.
Транзитний контракт може бути змінений. У Нафтогазі зазначили, що документ може бути приведений у більшу відповідність з європейськими нормами і правилами.
6 березня Нафтогаз заявив, що вважає тариф на транзит російського газу через Україну занадто низьким, тому Україна недоотримала близько 20 млрд доларів у 2009-2017 роках.
"Але це ще треба довести, це наша точка зору", - уточнив комерційний директор української компанії Юрій Вітренко.
У разі відмови Газпрому від переговорів Нафтогаз може звернутися до Стокгольмського арбітражу. При цьому в Міненерго Росії заявили, що тристоронні переговори не плануються, так як йде судовий розгляд господарюючих суб'єктів.
Окрім того, Україна хоче стягнути з Газпрому компенсацію за купівлю газу в Євросоюзі, який обійшовся Києву в чотири рази дорожче, ніж російське паливо.
Нафтогаз також розраховує, що тепер ЄС відмовиться від проекту будівництва Північний потік-2. Цей газопровід йде з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря в обхід України.
Його потужність становитиме 55 млрд куб. м за рік. Разом з уже побудованою першою системою Північний потік такої ж потужності балтійський маршрут дозволить Газпрому
знизити транзит газу через Україну до мінімуму. Це позбавлятиме українську сторону майже 2 млрд доларів щороку.
Росія йде в наступ тільки в мороз
Відновлення газової війни між Україною і Росією завжди відбувається взимку, і ЄС довелося вирішувати попередні кризи взимку 2005-2006 і 2008-2009 років.
Цієї зими поставки Газпрому в Європу неухильно ростуть і вже встановлювали рекорд за рекордом десять днів поспіль минулого тижня. На Європу налетіли люті холоди і снігопади, які отримали назву "Звір зі сходу" (beast from the east).
Так звана третя газова війна розпочалася у 2014 році, коли Україна і Росія перевели газову суперечку в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма, подавши зустрічні позови.
22 грудня 2017 року Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення по спору Нафтогазу і Газпрому через контрактні умови на поставку російського газу. Суд повністю відхилив вимоги російської корпорації з пункту take or pay (бери або плати) на суму 56 млрд доларів за 2009-2017 роки.
Однак суд постановив Нафтогазу виплатити Газпрому прострочену заборгованість за поставки газу в розмірі 2 млрд доларів з відсотками і продовжити закуповувати російський газ у розмірі 80% від контрактних обсягів (близько 5 млрд куб. м за рік).
При цьому ціна на газ для України була змінена з нафтопродуктової формули на прив'язку до ціни німецького хаба NCG.
28 лютого Стокгольмський арбітраж прийняв рішення по другому позову і зобов'язав Газпром заплатити Нафтогазу 4,6 млрд доларів за недостатній транзит у 2009-2017 роках. У результаті взаємозаліку за обома позовами рахунок, за підсумками судових тяжб, виявився 2,56 млрд на користь Нафтогазу.
Також арбітраж зобов'язав Газпром до кінця транзитної угоди у 2019 році прокачувати через Україну 110 млрд куб. м газу за рік чи платити за недопостачальні обсяги. Якщо транзит через Україну збережеться на рівні 2017 року (близько 93,5 млрд куб. м газу), як зазначив Коммерсантъ, Газпром буде втрачати 450 млн доларів щорічно.
Газпром відразу заявив, що не згоден з таким рішенням і захищатиме свої права всіма способами, доступними йому відповідно до чинного законодавства. А міністр енергетики РФ Олександр Новак сказав, що поки рано говорити про тристоронні переговори.
Газпром перекрив вентиль
Своєрідною відповіддю на рішення арбітражу стала відмова Газпрому з 1 березня почати поставки газу Україні, пояснивши це відсутністю додаткової угоди до діючого контракту.
Україна не імпортувала російський газ з листопада 2015 року, поки йшли слухання в Стокгольмі, але арбітраж зобов'язав Нафтогаз закуповувати в Росії не менше 4 млрд куб. м за рік.
Київ сплатив березневі обсяги газу, але, як повідомив заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв, російська сторона повернула ці гроші.
Україні довелося перейти на економний режим споживання газу, замінивши його мазутом, а також закрити всі навчальні заклади і закликати українців "прикрутити", щоб подолати енергетичну кризу, на порозі якої вона опинилася. На цей момент ситуація стабільна.
Як заявив комерційний директор Нафтогазу Юрій Вітренко, Україна закупила газ у ЄС на 34% дорожчий за російський. При цьому на початку місяця різниця була чотирикратною, тому українська компанія зажадала від Газпрому компенсувати різницю у вартості.
Президент Петро Порошенко назвав дії Росії газовим шантажем і закликав Європу втрутитися конфлікт, а також не допустити будівництва газопроводу Північний потік-2.
6 березня Росія повідомила, що Газпром подав апеляцію на рішення арбітражу Стокгольма за позовами з Нафтогазом за контрактом на поставку газу.