Новини з Лівії, заяви США про санкції проти Ірану і нафтовидобуток ОПЕК позначилися на вартості нафти.
Ціни на нафту впали рекордними за два з половиною роки темпами. Вартість нафти Brent ще 10 липня сягнула 79 доларів за барель, тепер торгується по 73-74 долари.
Причинами падіння нафтових цін став черговий раунд торгової війни США і Китаю, події в Лівії та заяви Вашингтона про Іран. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Лівія - головна причина
Обвал стався в другій половині дня 11 липня, однак він зупинився ближче до кінця дня, і 12 липня Brent торгувалася біля позначки 73-74 долари. Сьогодні котирування також коливаються на рівні 73-74 долари за барель.
Головною причиною падіння нафтових цін стало повідомлення Національної нафтової корпорації Лівії, яка оголосила про швидке відновлення роботи нафтоналивних терміналів Рас-Лануф, Ес-Сидр, Зуетина і Харига, що перейшли під контроль Лівійської національної армії і були передані тимчасовому уряду.
З кінця червня порти утримувалися бойовиками, які блокували поставки сировини обсягом 850 тисяч барелів за добу, повідомляла лівійська корпорація.
Бойовики блокували поставки лівійської нафти // Фото: EPA
До кінця цього місяця експерти очікують, що нафтовидобуток у Лівії зросте у два рази - до одного мільйона барелів за добу. Раніше вважалося, що видобуток лівійської нафти буде падати.
Так що на нафтовому ринку з'явиться додатковий мільйон барелів за добу і рівень цін після обвалу може зберегтися надовго, кажуть аналітики.
Війна США з Китаєм та Іраном
Агентство Bloomberg незабаром після падіння котирувань пов'язало його з новим раундом торгової війни, оголошеної американським президентом Дональдом Трампом.
11 червня США підготували новий список товарів з Китаю, на які будуть введені десятивідсоткові мита - через ці заходи під тарифними обмеженнями опиняться товари на загальну суму 200 мільярдів доларів.
Китай у відповідь уже пообіцяв подати скаргу на дії Вашингтона в СОТ і вжити контрзаходів.
Експерти вважають, що зниження цін могло посилити й занепокоєння учасників ринку щодо можливого посилення торгової війни.
На нафтові ціни також вплинули заяви держсекретаря США Майка Помпео про те, що США можуть як виняток дозволити деяким країнам купувати іранську нафту після вступу американських санкцій у силу.
Він повідомив, що після виходу США з ядерної угоди щодо Ірану будуть відновлені старі санкції і підуть нові обмеження. Штати також пригрозили вторинними санкціями партнерам Тегерана.
В Ірані заявили, що в разі, якщо США відновлять санкції проти Ірану і введуть заборону на продаж іранської нафти,
Тегеран може заблокувати поставки нафти в Перській затоці через Ормузьку протоку.
Ормузька протока є єдиним виходом у Світовий океан для Саудівської Аравії, Катару, Кувейту і Бахрейну.
Через нього проходять 20 відсотків світової нафти, тому світ потребує цієї нафти, підкреслили в Тегерані.
Заява Помпео означає, що випадання іранських поставок буде не таким значним, як очікувалося, і видобуток нафти Іраном упаде не більше, ніж на мільйон барелів, - до 2,8 мільйона за добу.
Вплив ОПЕК
Зниження котирувань прискорив й щомісячний звіт ОПЕК. Попит на нафту у 2019 році збільшиться на 1,45 мільйона барелів за добу проти приросту на 1,65 мільйона в цьому році і вперше перевищить 100 мільйонів, прогнозує ОПЕК.
При цьому організація попереджає, що нинішні торгові тертя між державами можуть негативно позначитися на нафтовому ринку, якщо анонсовані тарифи не будуть скасовані незабаром.
ОПЕК очікує у 2019 році збільшення поставок країнами, які не входять у картель, на 2,1 мільйона барелів за добу. При цьому попит на нафту картелю становитиме 32,2 мільйона, що на 0,8 мільйона менше, ніж у 2018 році.
За підсумками останнього засідання учасники ОПЕК пообіцяли наростити поставки на один мільйон барелів за добу починаючи з липня. Однак, за даними вторинних джерел, тільки одна Саудівська Аравія вже збільшила видобуток на 405 тисяч барелів за добу.
Тож ризиків виникнення дефіциту пропозиції немає на горизонті 2018-2019 років.