Мінфін планує направити частину коштів на викуп шестимісячних цінних паперів. Решта коштів піде до держбюджету.
Україна розмістила два випуски єврооблігацій на загальну суму близько двох мільярдів доларів, повернувшись на ринок запозичень через рік.
В абсолютних числах вартість позики стала однією з найбільших у новітній історії, кажуть економісти. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Україна розмістила євробонди
Україна розмістила п'ятирічні облігації на 750 мільйонів доларів з прибутковістю дев'ять відсотків річних і десятирічні - на 1,25 мільярда доларів із прибутковістю 9,75 відсотка річних.
Спочатку передбачалася дохідність у 10 відсотків, але її вдалося знизити завдяки попиту. Попит інвесторів перевищив обсяг розміщення у два з половиною рази, складаючи 4,9 мільярда доларів.
Україна випустила держоблігації
В організації розміщення єврооблігацій Мінфіну допомагали BNP Paribas, J.P. Morgan, Goldman Sachs, Citi, а також фінансовий радник Rothschild.
Нових випусків євробондів міжнародні рейтингові агентства S&P і Fitch присвоїли рейтинг В- (середній рівень надійності) - на рівні рейтингу країни.
26 жовтня розміщені єврооблігації торгуються на ринку вище за номінальну вартість.
Папери з погашенням 1 лютого 2024 року подорожчали до 100,639 відсотка номіналу, що передбачає прибутковість на рівні 8,82 процента річних, при тому що цінні папери були розміщені з прибутковістю 8,99 відсотка річних.
Своєю чергою, єврооблігації з погашенням 1 листопада 2028 року до зазначеного часу торгувалися за ціною 101,139 відсотка номіналу, що передбачає прибутковість 9,57 відсотка річних, тоді як прибутковість при розміщенні склала 9,75 відсотка річних.
За даними торгової системи, поставка цінних паперів очікується 1 листопада 2018 року.
У вересні минулого року Україна розмістила 15-річні єврооблігації на три мільярди доларів з прибутковістю 7,37 відсотка.
Одночасно з розміщенням нового випуску Мінфін України викупив єврооблігації з погашенням у 2019 і 2020 роках на загальну суму 1,57 мільярда доларів.
Торішня угода стала першим ринковим розміщенням для України з 2013 року. У 2014 - 2016 роках Україна щорічно розміщувала п'ятирічні єврооблігації обсягом один мільярд доларів, боргові папери були гарантовані США, що дозволяло займати за рекордно низькими ставками.
Куди підуть
Мінфін планує направити частину коштів від розміщення нових єврооблігацій на викуп шестимісячних цінних паперів на 725 мільйонів доларів, розміщених в кінці серпня поточного року. Держбюджет отримає лише частину залученої суми - 1,275 мільярда доларів.
І хоча фінальний термін погашення позики припадає на лютий 2019 року, Мінфін хоче повернути гроші пулу приватних кредиторів відразу після успішного випуску єврооблігацій.
Решта коштів піде на фінансування витрат уряду в рамках передбаченого законом ліміту бюджетного дефіциту.
Мінфін у четвертому кварталі 2018 року має виплатити за державним боргом 96,6 мільярда гривень. Згідно з графіком прогнозних боргових платежів Мінфіну, за внутрішнім боргом у жовтні-грудні він має заплатити 79,35 мільярда гривень, за зовнішнім - 17,25 мільярда гривень.
Чому так дорого
Економісти звернули увагу на високі відсотки, під які Україна випустила євробонди. Але Нацбанк вважає успішним розміщення держоблігацій.
"Міністерство фінансів виконало свою роботу дуже добре. Якщо ми сьогодні складемо всі фактори - зміна умов на зовнішніх ринках, дефіцит держбюджету, борг до ВВП, майбутні вибори та інше, то зрозуміємо, що іншої ставки бути не могло", - сказали в НБУ.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі також назвали дуже успішним розміщення євробондів.
"Звичайно ж, це успішне розміщення. У дуже непростий час Україна змогла вийти на ринок і все ж зібрати ті два мільярди доларів, які були заплановані в бюджеті і про які було домовлено у програмі МВФ", - сказав заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов.
Це дасть можливість профінансувати витрати і також повернутися на фінансові ринки, і випустити нові інструменти, перекредитувати старі, зазначив він.
За словами Нефедова, Україна повинна бути постійним гравцем на фінансовому ринку. "Чим більше регулярно і професійно країна це робить, тим це більше призводить до зменшення ризиків, кращої можливості донести свою історію і зниження вартості запозичень", - зазначив заступник міністра.
При цьому Нефедов вважає, що загальна ситуація на фінансових ринках досить важка, проте інвестори оцінюють історію України позитивно.
"Вартість цього разу більша за попередню, стан фінансового ринку зараз об'єктивно важкий. Наприклад, для Туреччини, яка нещодавно вийшла на ринок і залучила п'ятирічні папери під 7,5 відсотка, при тому, що ще на початку року ставки залучення були менше трьох відсотків. Ми бачимо суттєве погіршення фінансової кон'юнктури, суттєве зростання вартості американських казначейських паперів, до яких випуски всіх інших країн так чи інакше прив'язані. Цього ми не можемо контролювати", - підсумував заступник міністра.
Також він зазначив, що розміщення єврооблігацій має позитивно вплинути на курс гривні.
Що кажуть економісти
Економіст Андрій Блінов зазначає, що інвестори кинулися скуповувати українські папери з таким рівнем прибутковості. При цьому він нагадує, що серед країн, що розвиваються, ніхто цього року не позичав настільки дорогих грошей.
Він пояснює це тим, що інвестори знають про майбутні труднощі в економіці України, пов'язані з виплатою боргу МВФ.
"Всі інвестори розуміють, наскільки Україні потрібні гроші перед трирічним піком виплат за зовнішніми боргами. І цинічно беруть участь. Як показала спроба розміщення в серпні, міжнародний інвестор готовий купувати на кілька років лише ґарантовані українські євробонди. Гарантовані МВФ", - написав він у Facebook.
Однак Блінов дивується, чому українська влада не розмістила бонди, коли це було найвигідніше.
"Зверніть увагу, коли суверени проводили розміщення. Майже всі - в лютому-травні цього року, коли було відносно сприятливе вікно. З розміщень Аргентини, Туреччини та Єгипту можна скласти ємну картинку, як змінювалася прибутковість розміщених паперів протягом 2018 року", - резюмує експерт.
Експерт інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса заявив, що без домовленостей з МВФ позику б отримати не вдалося.
Високі проценти він пояснює тим, що Україна занадто довго зволікала з підвищенням цін на газ, чим позбавляла себе кредиту МВФ. Таким чином економіка почала стагнацію, що і відбилося на відсотках за цінні папери - вони поповзли вгору.
"Ситуація на ринках, що розвиваються, до яких відносяться і українські боргові інструменти, несприятлива протягом цього року. Багато в чому це було визначено кризами в Туреччині та Аргентині, які погіршили загальні побоювання на тлі підвищуваної вартості грошей у світі", - заявив Фурса.
Проте, експерт вважає, що Мінфін "вичавив максимум" із ситуації. Інвестори не пішли б на меншу прибутковість, враховуючи швидкі вибори в Україні, підкреслює Фурса.
В абсолютних числах вартість позики стала однією з найбільших у новітній історії. Формально, грунтуючись на офіційній ставці. П'ятирічні папери були розміщені трохи краще, ніж свого часу (2012 рік), коли прибутковість склала 9,25 відсотка, зазначає експерт.
"Ставка із залучення десятирічних паперів формально стала найвищою. У той же час, абсолютним рекордсменом, незалежно від термін, є здійснений Азаровим випуск єврооблігацій, номінованих в ієнах. Формальна ставка за тими паперами була невисока", - пише він у Facebook.
Нова програма МВФ
19 жовтня МВФ оголосив, що на робочому рівні досягнута домовленість про заміну кредитної угоди з Україною 2014 року про надання їй 17,5 мільярда доларів на нову, згідно з якою країна отримає доступ до 3,9 мільярда доларів за умови, що будуть вживатися подальші зусилля з оздоровлення бюджету і зменшення інфляції.
Транші МВФ будуть перераховані в золотовалютні резерви України, тому бюджетні проблеми з їх допомогою вирішити буде не можна.
Однак нова домовленість дозволить Україні отримати загалом два мільярди доларів від Євросоюзу та Світового банку.
У жовтневому звіті про стан української економіки банк передбачив, що в наступному році ВВП України в разі підтримки від МВФ зросте на 3,5 відсотка і, цілком ймовірно, менш ніж на два відсотки без неї через більш низьку довіру інвесторів, слабкі основні макроекономічні показники, а також проблеми з погашенням боргів.
Зараз, ймовірно, все піде за оптимістичним сценарієм, криза дієздатності уряду більше не загрожує розвинутися в повномасштабну кризу, а національна валюта, гривня, навряд чи почне різко падати, відзначає Bloomberg.
Андерс Аслунд, експерт аналітичного центру в галузі міжнародних відносин, який відповідає за ідеологію розвитку НАТО Atlantic Council, каже, що нова програма від МВФ полегшить Україні доступ до фінансування в обсязі восьми мільярдів доларів і дозволить утримувати досить стабільний курс гривні в 2019 році.
"Україна зараз, ймовірно, отримає два мільярди від МВФ, два мільярди від ЄС і Світового банку, уряд України, ймовірно, розмістить єврооблігації ще на два мільярди, також державні компанії, ймовірно, розмістять євробонди ще на два мільярди, або більше", - сказав Аслунд в інтерв'ю Голос Америки.