Першою ниткою газопроводу російський газ піде в Туреччину, друга нитка призначена для ЄС, однак домовленостей поки ніяких немає.
Будівництво морської ділянки газопроводу Турецький потік завершилося урочистою церемонією за участю президентів Туреччини і Росії Реджепа Таїпа Ердогана і Володимира Путіна.
Першою ниткою Турецького потоку Газпром буде постачати газ для Туреччини. Друга нитка закладена з розрахунком експорту газу в Євросоюз, проте ці плани існують тільки на папері. При цьому втрати України від запуску першої нитки оцінюють у півмільярда доларів на рік. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Турецький потік в нікуди
19 листопада Газпром завершив укладання морської частини обох ниток газопроводу Турецький потік. Команду на зварювання замикаючого стику дали президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Таїп Ердоган. Будівництво оцінили в сім мільярдів євро, воно повністю профінансоване Газпромом.
Турецький потік прийшов на зміну Південного потоку потужністю 63 мільярдів кубометрів на рік, від якого Газпрому довелося відмовитися в грудні 2014 року через вихід Болгарії з проекту.
Путін і Ердоган в режимі відеотрансляції поспостерігали за тим, як на судні-трубоукладачі Pioneering Spirit в районі турецького селища Кийикей був зварений стик, що замикає другу нитку морської частини газопроводу Турецький потік.
Кожна нитка газопроводу, який проходь по дну Чорного моря, має потужність 15,75 мільярда кубометрів на рік, при цьому одна нитка призначена для постачання Туреччині, а інша - для транзиту російського газу на Балкани.
Для другої нитки Газпром розглядає два варіанти маршруту: через Болгарію в Сербію і Угорщину або через Грецію в Південну Італію. Тому, як і раніше, невідомо, куди саме і на яких умовах піде в Євросоюз друга нитка газопроводу.
Ердоган і Путін запускають Турецький потік / EPA
"З геополітичної точки зору проект має історичну значимість", - заявив Ердоган.
Він висловив надію, що в 2019 році газопровід буде готовий до експлуатації. Крім морської частини ще повинна бути добудована наземна частина по території Туреччини.
У 2017 році Росія поставила до Туреччини 29 мільярдів кубів газу, 16 з яких по Блакитному потоку, а решта - по Трансбалканському газопроводу через Україну, Румунію і Болгарію.
Газпром не заплатить. Fitch поставив Нафтогазу B-
Для забезпечення газом Туреччини по новому потоку залишилося трохи роботи. Джерела
Коммерсанта повідомляють, що вони можуть бути завершені вже до середини 2019 року, що дозволило б переключити Туреччину на постачання газом через
Турецький потік, знявши ці обсяги з української газотранспортної системи. У
Газпромі кажуть, що це відбудеться не раніше, як під кінець 2019 року.
Втрати України
Основні противники Турецького потоку - США і Україна. Новий газопровод- обхідний маршрут, який приведе до зниження транзиту газу через українську територію і, відповідно, втрати доходів.
На Всесвітньому газовому конгресі в Вашингтоні американська влада виступила проти будівництва Північного потоку-2 і другої нитки Турецького потоку, оскільки ці газопроводи "погіршать залежність Європи від енергетичних поставок з РФ", говорила влітку спікер Держдепу США Хізер Ноєрт.
"[Друга] нитка Турецького потоку така ж загрозлива, як і Північний потік. Вона менша за обсягом, але загроза за принципом така ж - це зняття транзитних обсягів з України і переведення їх на інший маршрут", - заявляв глава Нафтогазу Андрій Коболєв у жовтні.
Тоді він висловив надію на те, що Євросоюз продовжить транзит російського газу через Україну, так як у цьому випадку запуск другої нитки Турецького потоку стане безглуздим.
Економічний оглядач DW Андрій Гудков
пише, що головною метою цих двох газопроводів є припинення або хоча б скорочення транзиту через "непокірну" Україну, причому встигнути зробити це до кінця 2019 року, коли закінчується термін відповідної десятирічної угоди з Києвом.
Німеччина запевняє, що підтримає
Північний потік-2 тільки за умови збереження транзиту газу через Україну. При цьому
Берлін поставив Києву умову - модернізувати газотранспортну систему з метою створення умов для довгострокового транзиту газу.
"Я не вірю, що через Україну буде прокачуватися газ, якщо Північний потік-2 буде реалізований у форматі, задуманому німцями і росіянами", - сказав він.
19 листопада Коболєв на Українському нафтогазовому інвестиційному форумі констатував, що європейські компанії поки не поспішають інвестувати в газотранспортну систему України.
За його словами, вона оцінюється в 14 мільярдів доларів. Компанія пропонує для спільного управління потенційним партнерам викупити 49 відсотків ГТС за сім мільярдів доларів.
Коболєв нагадав, що основною метою залучення іноземного партнера в українську ГТС є "збереження транзиту російського газу і доходів української держави від такого транзиту".
Глава експертної Ради з питань газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський заявив, що після запуску першої нитки газопроводу Турецький потік транзит газу через Україну скоротиться, приблизно, на 12 мільярдів кубометрів на рік.
Уніговський зазначив, що втрати України складуть близько 500 мільйонів доларів щорічно.
Залежність від РФ або свобода від України
Як пише турецьке видання THM Haber, головною перевагою Турецького потоку для Анкари є впевненість у тому, що поставки не урвуться, "коли між Росією і Україною будуть проблеми".
"Ми також отримуємо природний газ з Ірану, але Іран переживає проблеми зі США. Вашингтон тисне на інші країни з тим, щоб вони не співпрацювали з Іраном. Ми, можливо, продовжимо купувати газ в Ірану, але в будь-якому випадку, завдяки Турецькому потоку у нас будуть сильніші позиції", - цитує газета професора Ільяса Кемалоглу.
При цьому він зазначив, що критика з приводу того, що з проектом Турецький потік Туреччина стане залежною від Росії, "частково справедлива", оскільки в Анкари немає власних енергетичних ресурсів.