Українська служба DW,
6 лютого 2019, 12:10
Грошові перекази від трудових мігрантів з-за закордону є масштабними впливаннями в українську економіку. Водночас відтік робочої сили загрожує економічному розвитку.
Суми грошей, які українські трудові трудові мігранти переказують на батьківщину, зростають щорічно. Так, за підрахунками Національного банку України (НБУ), перекази від так званих заробітчан за підсумком 2018 року сягнули близько 11 мільярдів доларів. Для порівняння: роком раніше цей показник становив 9,3 мільярда доларів. При цьому в НБУ очікують, що номінальні доходи трудових мігрантів будуть й надалі зростати.
За офіційними даними Міністерства соціальної політики, на постійній основі за кордоном з метою заробітку перебуває близько 3,2 мільйона громадян України. І це без урахування українців, які їздять за кордон на сезонні роботи.
Фактор стабільності
Аби проілюструвати те, наскільки відчутною є сума переказів заробітчан в масштабах української економіки, економіст Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина співвідносить її з розміром внутрішнього валового продукту країни. Так, за підсумком перших трьох кварталів минулого року перекази трудових мігрантів в Україну склали близько дев'яти відсотків від ВВП.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник запевняє: потрапляючи в банківську систему, ці гроші фактично підтримують стабільність курсу національної валюти та платіжний баланс країни. "Ці суми - це набагато більше від того, що Україні надає Міжнародний валютний фонд", - пояснює свою точку зору експерт. Він також очікує, що у майбутньому ці перекази будуть тільки збільшуватись.
Але Михайлишина звертає увагу й на той факт, що заробітчани, які повертаються додому, не лише привозять із собою гроші, які потім частково інвестують в Україні, але також нові знання та навички, що підвищує їхню продуктивність уже на батьківщині.
Довгострокова загроза
Втім, відтік трудових ресурсів за кордон має для України й негативні наслідки. В інфляційному звіті НБУ, опублікованому у серпні минулого року, зазначається, що зростання трудової міграції може призвести до збільшення інфляції та сповільнення економічного зростання. Зокрема згадується, що українські підприємці вже зараз скаржаться на брак кваліфікованих кадрів, пов'язаний із від'їздом українців у Польщу та інші країни. Найбільше, на думку експертів НБУ, від цього страждають будівництво, промисловість, сільське господарство, транспорт та зв'язок.
Про цю загрозу для українського бізнесу пише навіть міжнародне інформаційне агентство Bloomberg. Так, у публікації в березні 2018 року зазначається, що конкуренція за робочу силу з польськими та словацькими компаніями змушує українських підприємців підвищувати заробітні плати, що знижує конкурентоздатність їхньої продукції на світовому ринку.
Хто платитиме пенсії?
Воскобойник відзначає також, що у довгостроковій перспективі вимивання трудових ресурсів буде посилювати демографічну проблему. "В нас до 2030 року на того, хто працює, припадатиме два пенсіонери, і, якщо трудові мігранти платитимуть податки за кордоном, держава буде просто не в змозі виконувати свої соціальні зобов'язання", - попереджає експерт.
Згадуючи досвід східноєвропейських країн, які вже пережили подібну проблему після приєднання до ЄС, у Центрі економічної стратегії відзначають: масовий виїзд громадян на заробітки уповільнив зростання ВВП у цих державах на показник від 0,6 до 0,9 відсотка. Втім, Михайлишина додає: статистика щодо трудової міграції українців є досить приблизною, тому будь-які порівняння її користі та шкоди для економіки країни залишаються вкрай умовними.
Виїзд може уповільнитись?
Попри визнання економічної загрози, що приховується у трудовій міграції, в НБУ прогнозують, що підвищення рівня заробітної плати в Україні, відновлення економічного зростання та перенасичення ринків праці у найближчих сусідів уповільнить виїзд українців на заробітки за кордон.
Зменшення потоку заробітчан очікують й експерти Центру економічної стратегії (ЦЕС). За даними центру, у першій половині 2018 року темпи зростання трудової міграції дійсно почали сповільнюватися, а зміна міграційного законодавства у Польщі, найулюбленішій країні українських заробітчан, може призвести до додаткового зменшення цього показника. До того ж, більшість трудових мігрантів мають намір повернутися в Україну. Таких - близько 60 відсотків, запевняють у ЦЕС.
"Ми можемо втратити цих людей"
Щоправда, Воскобойник трохи менш оптимістичний. За його словами, тенденція й насправді не виглядає загрозливою у короткостроковій перспективі, адже поки що трудова міграція має циркуляційний характер - майже половина трудових мігрантів виїжджає на роботу строком до трьох місяців, а після цього повертається в Україну. Втім, на думку експерта, в разі, якщо за цей час не відбудеться позитивних зрушень в економіці країни, мотивація повертатися для заробітчан буде зменшуватись. "В такому разі міграція перетвориться на еміграцію, і в довгостроковій перспективі ми втратимо цих людей", - ділиться своїм занепокоєнням Воскобойник.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet